Презентація "ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В XVI-XVII СТ." " АБСОЛЮТНА MOНAPXІЯ У ФPAНЦІЇ."

Розділ 3 . ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В XVI-XVII СТ. АБСОЛЮТНА MOНAPXІЯ У ФPAНЦІЇ.

Система заходів, які було спрямовано на припинення та викорінення реформаційних ідей і рухів, отримала назву Контрреформація. У першій половині XVI ст. у Францію активно проникали реформаторські ідеї, здебільшого із сусідньої Швейцарії. Найбільшої популярності набув кальвінізм. Французьких кальвіністів називали гугенотами (від нім. айдгеноссе - співтовариш). Ними ставали переважно містяни - від заможних бюргерів до дрібних ремісників і торгівців. Кальвіністську віру сповідували також селяни й чимало дворян. У самий розпал релігійних війн новим королем Франції став Генріх ІІІ. У столиці спалахнуло повстання. Після смерті короля від руки фанатичного монаха-домініканця законним спадкоємцем престолу став Генріх Бурбон. Він зробив блискучий політичний крок: заявив, що «Париж вартий меси», і прийняв католицтво. Без опору він увійшов до столиці та став королем Франції під іменем Генріха ІV (1589-1610). На французькому троні утвердилася династія Бурбонів.

На зламі ХV-ХVІ ст. країни Західної Європи вступили в новий етап свого розвитку. У них відбувалося формування абсолютизму - такої форми державної влади, за якої особисте правління государя майже необмежене. Найбільш завершеної форми абсолютизм набув у Франції.

Помітне зміцнення королівської влади, пов'язане з ім'ям обдарованого,освіченого та енергійного монарха Франціска I (1515-1547). Перший увів у свої накази фразу: «Така моя добра воля».

Син Франціска І, Генріх II (1547-1559), услід за батьком відмовився від скликання Генеральних штатів. Він став першим французьким королем, до якого почали звертатися «Ваша Величносте».

Після тривалих і кровопролитних релігійних війн престол опинився в міцних руках Генріха IV. У 1598 р. король видав Нантський едикт, за яким католицьку віру було визнано офіційною, а католицькому духовенству повернули всі його колишні права й майно. Водночас гугенотам дозволили проводити богослужіння по всій країні, за винятком Парижа й деяких великих міст, а також нарівні з католиками обіймати державні посади.

Сину Генріха IV було лише 9 років, коли він став королем Людовіком (фр. — Луї) XIII. Людовік XIIIкардинал Арман-Жан дю Плессі де Рішельє

У другій половині XVII ст. Франція перетворилася на одну з найсильніших держав Європи. Після смерті Людовіка XIII королем став його п'ятирічний син Людовік XIV (1643-1715). Анна Австрійська. Джуліо Мазаріні

Людовіка XIV Король-сонце . «Держава -це я!»

Існувала лише одна людина, без з'ясування думки якої король не ухвалював жодного важливого рішення. Жан-Батіст Кольбер. Існувала лише одна людина, без з'ясування думки якої король не ухвалював жодного важливого рішення, - міністр фінансів Жан-Батіст Кольбер (1619­ 1683). Кольбер добре розумів, що сила держави залежить від стану фінансів, тому приділяв велику увагу промисловому розвитку країни, проводячи політику меркантилізму. Меркантилізм - економічна політика, що полягає в активному втручанні держави в господарське життя країни.