Міністерство освіти і науки України. Управління освіти, науки та молодіХерсонської обласної державної адміністраціїХерсонське територіальне відділення МАН України. Зі скарбнички українського народу. Таємниці символу. Номінація “Електронна презентація”Автор: Мамбєтова Діана Різаївна,учениця 7 класу Хорлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Каланчацької районної ради. Керівник: Воробйова Ілона Миколаївна,вчитель географії, спеціаліст І категорії Хорлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Каланчацької районної ради
ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ – це символ, який презентує певну країну як суверенну незалежну державу, офіційна емблема, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. Практика оформлення Герба спирається на національні традиції, відбиває специфіку геральдичних особливостей розвитку певної країни Білорусь. ГрузіяІталія. Польща
Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації.
Тризуб - найдревніший із знаків, котрі дійшли до наших днів. У Київській Русі він став великокнязівським знаком. Згодом карбувався на монетах князя Володимира Святославича, його синів Святослава та Ярослава Мудрого. Тризуб постійно був уживаний і в побуті українців: його малювали на стінах, дверях чи воротах під час релігійного свята Водохреща.
Згідно язичницьких вірувань тризуб є відображенням Триглава або Роду: праворуч розміщується Дажбог – чоловіче начало, ліворуч – Макош – жіноче начало, посередині – Перун, народження і смерть. Цікаво, що ця схема лежить в основі побудови календарів і православних церков: вхід розташовується в західній частині, яка символізує осінь, смерть, зародок; люди входять лицем до східної частини – весна, народження, дитина; південна частина – літо, чоловік, Білобог; північна – зима, жінка, Чорнобог.
Також вважається, що тризуб – це відображення Рарога – вісника небесної справедливості, сокола, який летить з висоти донизу. В древніх цивілізаціях цей птах асоціювався з чимось високим: у стародавньому Єгипті – це був символ Сонця, в Монголії сокіл знищив “сонячного перевертня”, перси асоціювали його з царською владою, індіанці та слов'яни називали так доблесних воїнів. У віруваннях наших предків саме сокіл сидів на верхівці світового дерева. Дехто навіть вважає, що саме падаючий вниз сокіл став прототипом родового гербу Рюриковичів.
Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили в 1918 році. Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що це є знак князівської влади і спадкоємності української державної традиції. Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і до 20 століття його використовували не так активно. Тризуби зустрічалися тільки в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі запорожці, зокрема Хмельницький та Мазепа, розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб.
Зображення тризубу викладено гірським мергелем на схилі гори неподалік від села Остриня Івано-Франківської області у 1992 р. колишнім воїном Української Повстанської Армії Анастасієм Паньковичем Козаком для вшанування пам’яті полеглих побратимів та першої річниці з Дня проголошення незалежності України. Воно розташоване на місці, де точились запеклі бої між українськими повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовиками. З космічного простору видно тризуб, який власноруч А. П. Козак виклав. Використав дві машини каменю, які переносив сам сумкою.
Історію не можна переінакшити. Наші батьки діди і прадіди змагались за волю України під предковічними символами, які передавали у спадщину своїм синам та внукам. І ці святині – герб, синьо-жовтий прапор, гімн - будуть і далі кликати до відродження нашої історичної пам’яті, національної свідомості.
Моя розповідь добігає кінця. Я дуже сподіваюся, що все, що ви побачили та дізналися нового, стане цікавим і корисним для вас. Любіть і вивчайте свій рідний край, традиції, шануйте національні і державні символи , як уособлення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідного генетичного коду нації. Поважайте та не цурайтеся своєї мови. Будьте справжніми патріотами своєї держави. Я пишаюся своєю країною, і я – справжня Українка. Дякую за увагу!!!