Презентація "Динаміка хімічного складу, твердості підземних вод із скважин Чернігівського району"

Динаміка хімічного складу, твердості підземних вод із скважин Чернігівського району Мета роботи: полягає в дослідженні якості питної води із скважин Чернігівського району, придатності води для поливу городини. Об’єкт дослідження: скважини води в с.Новополтавка, смт Чернігівка ( вул. Леніна, 438; вул.Набережної, 47; вул. Пушкіна, вул. Радянська) Новизна роботи: У даній роботі вперше дано аналіз хімічного складу і твердості води, визначено їх динаміку в різні пори року та визначені можливості для використання підземних вод в народному господарстві району.

При підготовці проекту була проведена слідуюча робота: Визначення у воді іонів Cl-, SO42-, NO3-, CO32-, HCO3- Визначення сухого залишку у воді.

Визначення у воді іонів Cl-, SO42-, NO3-, CO32-, HCO3- Матеріали та обладнання: проба води, 0.1 н розчин AgNO3, 2н розчин BaCl2, пробірки, 2 н розчин HNO3. Методика: до 2-3 крапель досліджуваної води додавали 2-3 краплі 0.1 н розчину AgNO3. Утворюється білий осад або каламуть: Ag+ + Cl- = AgCl  До 2-3 крапель аналізованої води додати 1 мл 2н розчину HNO3 та 2-3 краплі розчину Ba Cl2. Утворюється білий осад, що не розчиняється в азотній кислоті: Ba 2+ + SO4 2- = BaSO4. Досліди проводились з пробами води з різних джерел. Хімізм досліджень: MgCl2 + 2AgNO3 =2AgCl + Mg(NO3)2 (виявлення хлоридів) MgSO4 +BaCl2 = BaSO4 + MgCl2 (виявлення сульфатів) Mg(NO3)2 =Mg(NO2)2 + O2 (виявлення нітратів) СaCO3 + 2HCl = CaCl2 + CO2 + H2O (виявлення карбонатів) Ca(HCO3)2 = CaCO3 + CO2 + H2O (виявлення гідрокарбонатів)

Визначення сухого залишку у воді Матеріали і обладнання: шафа сушильна, баня водяна, посуд мірний: піпетки 25 мл, колби мірні 250 мл та 500 мл, чашка випарювальна на 50-100 мл, терези. Методика: 250-500 мл профільтрованої води випарюють у чашці на водяній бані. Потім чашку з сухим залишком вміщюють до сушильної шафи і сушать до сталої маси. Обробка результатів: Х = ( m – m1) 100% /V, де Х – сухий залишок; m – маса чашки із сухим залишком, мг; m1 – маса чашки пустої, мг; V – об’єм води, взатої для аналізу. Норми : 1000 мг/л , не більше 1500 мг/л.

Вода, що біжить вапнистими гірськими породами, взаємодіє з оксидом карбону (1У) і перетворює карбонати кальцію і магнію на розчинні кислі солі – гідрокарбонати, а сама вода стає твердою. Твердість води обумовлена наявністю у воді гідрокарбонатів кальцію та магнію, сульфатів, хлоридів, нітратів кальцію і магнію. Тверда вода здебільшого непридатна до використання в промисловості та в побуті, хоча в санітарно-гігієнічному відношенні йони кальцію і магнію не шкідливі. Твердість прісної води залежить від джерела і пори року. Під час весняних паводків твердість води зменшується, а в зимовий період підвищується. Проби води із найбільших скважин Чернігівського району: №7 с.Новополтавка та №5 смт Чернігівка взято в зимовий, весняний і літній періоди. Новополтавська вода має твердість 4,0 моль/м3 і відноситься до вод середньої твердості, а Чернігівська вода при твердості 10 моль/м3 є твердою (за зимовими показниками).

Аналіз підземних вод із скважин Чернігівського району Скважина №7 с. Новополтавка: рН 6.2 Нітратів 44.5 Хлориди 160.0 Сульфати 300.4 Магній 0.05 Кальцій 0.25 Скважина №5 смт Чернігівка: рН 6.0 Нітратів 225 Хлориди 96 Сульфати 322 Магній 0.04 Кальцій 0.5

Висновки, до яких дійшов автор За своїми властивостями і хімічними показниками більш придатною для пиття є вода з Новополтавської скважини, проте проблема забезпечення жителів смт Чернігівки новополтавською водою залишається відкритою через необхідність значних капіталовкладень в реконструкцію системи водозабезпечення селища. Хоча східна і північно-східна частина селища все ж таки користується питтєвою водою саме з цієї скважини. Через те, що жителями селища споживається здебільшого тверда вода, в районі високий рівень захворюваності нирок, печінки і жовчного міхура, пов’язаних з відкладанням в цих органах каменів. Тому вивчення підземних вод з метою їх найбільш ефективного використання в інтересах людини, а також вирішення проблем водозабезпечення населених пунктів району є досить актуальним питанням в районі. Особливого значення набуває також бережне використання питної води і вирішення проблеми її очистки.

Джерела інформації: 1. Дерпгольц В.Ф. Мир воды.-Л.: Недра, 1979.- 254 с. 2. Добровольский В.В. Химия Земли.- М.: Просвещение, 1988.-176 с. 3. Краснікова Л.М., Рева М.Л. Основи екології та охорона природи.- К.: Шкільний світ, 2001.-64с. 4. Прокоф’єв М.А. Неорганічна хімія. Енциклопедія школяра.- М.: Советская энциклопедия, 1975.-384 с. з іл.