Презентація для 11-их класів до уроку "Дисидентський рух в Україні"

…Життя іде, і все без коректур, І як напишеш, так уже і буде. Але не бійся прикрого рядка. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки. Не бійся правди, хоч яка гірка, Не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, Бо в цьому схибиш – то уже навіки. Ліна Костенко

…Нема нічого понад національні інтереси. «Справжнi люди не губляться того, що вони по-справжньому вiдданi тiй справi, що й ви. Справжнi люди сходяться на основi спiльної iдеї. їх життя може географiчне роз'єднати, але позаяк вони дiють в одному напрямку i працюють для однiєї мети, вони знаходять себе знову i знову.» Із праці “Олекса Тихий” Один з організаторів УРСС, член-засновник УГГ.

Безкомпромісний борець з русифікацією України,  член-засновник УГГ Тихий уклав збірку висловлювань видатних людей «Мова народу. Народ», а також склав словник неправильностей українських говорів Донбасу. Тихий був зразковим носієм української літературної мови. Говорив правильно, обдаровуючи співрозмовника лагідною усмішкою. При цьому був людиною залізної волі, рідкісної толерантності, доброзичливості і виняткової терпимості.

Довго я залишався з глибокою вірою у велику справу комуністичної партії, був вірним сталінцем… «Прийшла думка, що справа не в самому Сталіні, якщо параноїк і садист міг стільки років очолювати партію і державу. Значить, учення, яке лягло в основу держави, в чомусь неправильне.» Відомий поет, письменник, філософ, правозахисник, засновник Української Гельсінкської групи (УГГ).

Відомий український письменник-фантаст, член-засновник Української Гельсінкської групи (УГГ). У період з кінця 1976 до арешту 06.03.79 брав участь у складанні й підписав десятки листів і Меморандумів на захист заарештованих і засуджених борців за права людини.

Кандиба розповсюджував ґазету "Наше слово", що видавалася за кордоном, знайомив різних людей з проґрамою УРСС. 25.07.69 р. разом з Л.Лук’яненком і М.Горинем передав за кордон „Звернення до Комісії прав людини при ООН“ про геноцид політв’язнів. Юрист, активний член партії Українська Робітничо-Селянська Спілка, член-засновник Української Гельсінської групи (УГГ).

Правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник УГГ 22.05.73 р. у Києві його затримала й обшукала міліція, коли покладав квіти до пам’ятника Т.Шевченку. У березні 1977 на вечорі пам’яті Тараса Шевченка в Київській філармонії разом з М.Матусевичем, здолавши опір організаторів вечора, несподівано вийшов на сцену і закликав проспівати „Заповіт".

Навчався на історичному факультеті Київського держуніверситету, звідки був виключений за симпатії до репресованої української інтеліґенції. Член-засновник УГГ У цеху, де працювала сестра М.Матусевича, були влаштовані збори, які ганьбили її за те, що не відмежувалася від антирадянських дій брата. Промовці навіть казали, що їй не можна довіряти роботи інженера.

“Козацька матір”, “баба Оксана” Українська жінка, родина якої пройшла горнило нищення українського народу в 20-му столітті. Її заяви, пристрасні й досконалі за стилем, …обґрунтовані почуттям своєї правоти й моральної переваги — це блискучі зразки правозахисної публіцистики. Це вже був голос не просто матері на захист сина — це була відкрита боротьба за права людини — проти цілої імперії зла.

Виступила на захист чоловіка-політв’язня С. Караванського Н. Строката учасниця голодних страйків жінок-політв’язнів, хоча весь час хворіла, а закінчувала термін в онкологічній лікарні. Тоді Американське товариство мікробіологів прийняло Строкату своїм членом. 1975 р. Н.Строката відмовилася від радянського громадянства. Мікробіолог, відома правозахисниця, член УГГ

Активіст руху євангельських християн-баптистів, член УГГ При обшуку вилучені Біблія та Євангеліє (по 3-4 екз.) 12.06.1978 р. за відмову копати "запретку" після роботи був по-звірячому побитий, кинутий на 10 діб до ШІЗО і знову побитий. 13.06 оголосив голодівку, вимагаючи перевести до іншого табору.

„Інакодумство в Україні має свої глибокі революційно-демократичні та ліберальні традиції... Свободолюбство, демократизм є характерними ознаками як українця, так і всієї української нації“ Із праці"Правозахисний рух в Україні, його засади і перспективи" Поет, письменник, публіцист, член УГГ. Засуджений на 41 рік неволі

Член ОУН, УГГ, Патріарх УПЦ КП. “Норми поведінки для українця“: уживати тільки рідну мову, не служити в армії за межами України, не їхати на роботу за межі України, не лихословити, не пиячити, не наживати предметів розкоші, не нагромаджувати грошей, а витрачати їх на благодіяння Із праці “Можливі форми опору”

„ …Зарікатися, що взагалі нічого не читатиму, не можу, тому що я людина письменна і невідомо що є критерієм: що можна читати, а чого — не можна.“ Із протоколу допиту 1972 р. "Нижче моєї гідности бути громадянкою найбільшого в світі, наймогутнішого і найдосконалішого концтабору". Із заяви про відмову від громадянства, 1976 р. Активний член Закордонного представництва УГГ, редактор-укладач „Вісника репресій в Україні„ (США).

Видатний український поет, критик, публіцист, автор самвидаву, член УГГ. "Судові процеси 1972-73 рр. на Україні — це суди над людською думкою, над самим процесом мислення, суди над гуманізмом, над проявами синівської любові до свого народу“ Із публіцистичного листа "Я обвинувачую". “…Він був гордий і гонористий, як китайський імператор... Говорив з начальством і ментівнею тоном переможця й прокурора на майбутньому Нюрнберзькому процесі Зі спогадів співкамерника М.Хейфеца

Освіту, одержав від ув’язнених разом з ним професорів, філософів, письменників, учених, інженерів, яких тоді було дуже багато по тюрмах і таборах. І в бібліотеках (табірних) були книги, які на волі давно вже були вилучені з обігу. В’язні-іноземці поширили його світогляд про спосіб і рівень життя в інших країнах. Заарештований 15-літнім як син Головного командира УПА - майже 40 років у неволі як український націоналіст.

Літературознавець, критик, дисидент, Автор праці “Інтернаціоналізм чи русифікація?” Праця «Інтернаціоналізм чи русифікація?» про загрозливі проблеми національних відносин у соціалістичному суспільстві названа Спеціальною комісією ЦК КПУ «пасквілем на радянську дійсність, на національну політику КПРС і практику комуністичного будівництва в СРСР».

“Я прожив довге і складне життя, … Був свідком руйнувань і пробудження…” Зі спогадів генерала-правозахисника У 1961 р. виступив з критикою сталінізму та політики М.Хрущова. 1963 створив Спілку боротьби за відродження ленінізму, за що 1964 року був позбавлений звання, нагород та пенсії. У 1977 р. спровадили за кордон, а потім позбавили громадянства і заборонили повертатися в СРСР. Генерал-майор, правозахисник, захисник депортованих народів, зокрема, кримських татар

Літературний критик, публіцист, дисидент, ініціатор створення УГГ, лідер Народного Руху України “Оргія обшуків і допитів досі лихоманить українську інтелігенцію, багатьом не дає змоги спокійно займатися творчою працею…Вам байдуже до людських драм… Судді розтягують гумову статтю (ст.62) кодексу, як гармошку. Кожен тлумачить поняття “антирадянський” як заманеться…” Із листа до секретаря ЦК КПУ П.Шелеста

У 1982 р. Йосип Тереля організував Комітет захисту Української католицької церкви 23 роки провів в радянських тюрмах (з них 9 років — в одиночці) Папа Римський провів з українським пророком тридцать шість аудієнцій. Іван Павло ІІ розпитував його про майбутнє. Містик, сучасний пророк та ясновидець, дисидент, борець за свободу віри

Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець. З листа дружині 1978 р. Вчинив САМОСПАЛЕННЯ біля могили Т.Шевченка у Каневі на знак протесту проти РУСИФІКАЦІЇ

Здійснив акт САМОСПАЛЕННЯ 5 листопада 1968 року на Хрещатику у Києві на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи Він пішов у свій останній бій, використавши зброю, якої найбільше боялися супротивники, став факелом свободи. Василь Макух заслуговує стояти поруч з іншими національними Героями України. Він не мав права на щастя, але має велике право на пам’ять нащадків”. Мирон Слука