Презентація для 11 класу з історії України для підготовки до ЗНО

Українські землі в складі Речі ПосполитоїЗНО

Люблінська унія. Лю́блінська у́нія 1569  — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні  1 липня 1569 року

Основні положення уніїОбидві держави об'єднувалися в єдину Річ Посполиту. Передбачалося, що її очолюватиме виборний король, який титулуватиметься Королем польським і Великим князем Литовським, а коронуватиметься у Кракові. спільний Сейм і Сенат, а договори з іноземними державами укладатимуться від імені Речі Посполитої. Пани обох держав діставали право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Митні кордони ліквідовувалися, запроваджувалася єдина монетна система. За Литвою зберігалася лише обмежена автономія у вигляді власного права й суду, адміністрації, війська, скарбу й державної мови. Окремими залишались деякі ознаки держави (печатка, герб, мова, військо, закони).

Унія і Україна. Українські землі, що увійшли до складу Польщі, були поділені на Белзьке, Брацлавське, Волинське (з центром у Луцьку), Київське, Подільське та Руське (з центром у Львові) воєводства. Велике князівство Литовське залишило собі білоруські землі та заселене українцями Берестейське воєводство. Об'єднання в одній державі Польщі, України та Литви поставило Річ Посполиту в один ряд з наймогутнішими країнами Європи, дало змогу одержати перемогу у війні з Московією.

Основні терміни. Воєво́дство — назва адміністративно-територіальних одиниць: Адміністративно-територіальна одиниця Русі. Найбільшими адміністративно-територіальними одиницями тих часів були землі (Київська, Волинська, Полоцька і так далі) на чолі якої стояв удільний князь. Земля у свою чергу поділялася на воєводства, на чолі кожного з яких стояв воєвода, який підкорявся безпосередньо князю. Адміністративна територіальна одиниця Великого князівства Литовського і Королівства Польського у XV—XVIII століттях. Очолював воєвода. На українських землях у складі Речі Посполитої існували Белзьке, Берестейське, Брацлавське, Волинське, Київське, Підляське, Подільське, Руське і Чернігівське воєводства.

Люблінська унія. Ян Матейко

Костянтин Вишневецький. Костянтин Корибут-Вишневецький (? — 1574) — український магнат, князь гербу Корибут, староста житомирський у 1571—1574 роках. Очолював укр. Делегацію на Люблінському сеймі

Берестейська унія. Бересте́йська у́нія- церковна угода  1596 р, згідно з якою більшість ієрархів Київської митрополії  приєднались до Римо-католицької церкви. Створення Руської унійної церкви, згодом названої греко-католицькою, котра визнавала верховенство Папи Римського та приймала католицьке віровчення, але зберігала візантійську обрядовість, власні адміністративні структури, канонічний правопорядок та духовно-культурну спадщину.

Іпатій Потій. Митрополит, державний діяч Речі Посполитої, клірик православної (до 1596) та греко-католицької церков (з 1596). Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси (26 вересня 1599 — 18 липня 1613). Один із організаторів Берестейської унії (1596). Богослов, письменник-полеміст, прихильник об'єднання православної і католицької церков, захисник унії. Автор «Антиризиса».