Презентація для 7 класу з біології "Регуляція процесів життєдіяльності тварин"

Регуляція процесів життєдіяльності тварин

Згадайте1. Які органи виділяють в організмі рослин?2. Які системи органів виділяють у тварин?3. Які системи органів відповідають за регуляцію процесів у організмі тварин?4. Які регуляторні системи багатоклітинних організмів вам відомі?5. Що таке нервова та гуморальна регуляції?6. Що таке гомеостаз?

Регуляторні системи тварин:

Гуморальна регуляція – це регуляція функцій організму, яка здійснюється через рідинні середовища (кров, лімфу, тканинну рідину) за допомогою біологічно активних речовин та продуктів обміну речовин, або метаболітів кров лімфа тканинна рідина

Еволюція гуморальних регуляторних утворів:метаболіти – нейросекреторні клітини – ендокринні залози

Порівняльна характеристика нервової і гуморальної регуляціїОзнаки. Нервова регуляція. Гуморальна регуляція. Механізм впливуелектрофізіологічнагуморальний. Швидкість передачі сигналівдуже високаповільна. Чинники передачі сигналівнервові імпульсибіологічно активні речовини. Шлях передачі сигналівнервові волокна і нервивнутрішнє середовище. Характер впливукороткочасний і конкретний тривалий і загальний. Тип контролюмісцевий контактнийдистантний

Способи здійснення нервової і гуморальної регуляції функцій організму1. Стимул 2. Нерв 3. Залоза 4. Кровоносна судина5. Чутлива тканина

Ендокринна система – це сукупність залоз внутрішньої секреції, які функціонально пов’ язані між собою і становлять єдину систему

Гормони (інкрети) — це біологічно активні речовини, які продукуються залозами внутрішньої секреції і здійснюють свій вплив далеко від місця синтезу. Термiн «гормон» (грец. hormao — збуджую, стимулюю) був запропонований у 1905 р. Е. Старлiнгом та У. Бейлісом

Нервова регуляція Нервова регуляція – це координуючий вплив нервової системи на клітини, тканини і органи за допомогою нервових імпульсів, які мають електричну природу.

Типи нервових систем. Визначте тип нервової системи, порівняйте їх між собою

Переваги нервової системи з розвиненим головним мозком. В еволюції хребетних особливого значення набуває розвиток переднього мозку - невеликого в риб, збільшеного в амфібій і рептилій та величезного в птахів і ссавців. Це пов’язано з виходом хребетних на суходіл та ускладненням органів нюху й зору, а також пристосуванням до мінливих умов наземного середовища.