Презентація для 9 класу, на тему: "Мода на теренах України під владою імперій у XIX ст."

МОДА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХУ ХІХ СТОЛІТТІМіж традицією та європейською модою:селянство, міщанство й еліти під владою. Російської та Австрійської імперійІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД • 1800–190001 Джерела: НІБУ; OLKO; Освіта.ua; mr-kirsanov.com; Pinterest

ІСТОРИЧНА КАРТА КОНТЕКСТУУкраїнські землі: дві імперії◆ Більшість українських земель упродовж ХІХ ст. перебувала в Російській імперії.◆ Галичина, Буковина й Закарпаття були під владою Габсбургів; після 1867 року — у складі Австро-Угорщини.◆ Кордон імперій впливав на адміністрацію, освіту, міське життя та доступ до модних товарів.◆ Водночас народний одяг зберігав локальні традиції й не зводився до одного «загальноукраїнського» строю.02 Джерела: Освіта.ua; OLKO; НІБУ

ПОБУТ, СТАТУС, ДОСТУПНІСТЬЩо формувало моду?◆ Клімат і праця визначали матеріали: льон, конопляне полотно, вовна, шкіра та хутро.◆ Статок впливав на якість тканини, складність вишивки, прикраси й кількість комплектів.◆ Міста швидше переймали європейські силуети, готові тканини, капелюшки та фабричні аксесуари.◆ Сільський одяг змінювався повільніше, але в другій половині століття фабричні тканини траплялися дедалі частіше.03 Джерела: OLKO; Освіта.ua; НІБУ

ПРАКТИЧНІСТЬ І ДОМАШНЄ ВИРОБНИЦТВОСелянський одяг: щоденний комплект◆ Основою була полотняна сорочка; її шили вдома, а оздоблення залежало від місцевої традиції.◆ Жінки носили плахту, запаску, обгортку або спідницю — назви й форми різнилися за регіонами.◆ Чоловічий комплект включав сорочку, широкі чи вужчі штани, пояс і верхній одяг.◆ Буденний одяг був простішим за святковий: менше декору, міцніші матеріали, зручність у роботі.Ілюстративна реконструкція народного вбрання, не музейна фотографія.04 Джерела: OLKO; НІБУ (альбом «Буковинські жіночі сорочки»)

КРІЙ, ОРНАМЕНТ, РЕГІОНЖіноча сорочка — центр строю◆ Сорочки виготовляли з льону або конопель; крій був переважно прямим, із широкими рукавами.◆ Вишивку зосереджували на рукавах, плечах, комірі та пазусі; геометричні й рослинні мотиви відрізнялися локально.◆ У святковому строї сорочку поєднували з поясним одягом, намистом, головним убором і верхнім одягом.◆ Збережені сорочки кінця ХІХ — початку ХХ ст. допомагають досліджувати традиції, але не кожен музейний зразок точно датується ХІХ ст. Зображення — художня реконструкція; для музейних зразків див. посилання на НІБУ.05 Джерела: НІБУ: виставка «Мода у спіралі часу»

СОРОЧКА, ШТАНИ, ПОЯС І ВЕРХНІЙ ОДЯГЧоловічий стрій◆ Сорочку носили із широкими або вужчими штанами; у деяких місцевостях її заправляли, в інших — носили навипуск.◆ Пояс тканий або шкіряний фіксував одяг і міг слугувати для носіння дрібних речей.◆ Свита, сердак, кожух та інший верхній одяг захищали від холоду й позначали місцеві особливості.◆ Капелюхи, смушкові шапки й чоботи залежали від регіону, сезону та достатку.06 Джерела: OLKO; Освіта.ua; НІБУ

СВИТА, КОЖУХ, СЕРДАКВерхній одяг і зимовий захист◆ Свита із сукна була поширеним верхнім одягом; її крій і оздоблення відрізнялися між регіонами.◆ Кожух із овчини цінували за тепло; заможніші господарі могли мати краще вичинене хутро та оздоблення.◆ У Карпатах і на заході відомі місцеві типи верхнього одягу, зокрема сердаки та кептарі.◆ Одяг часто ремонтували й передавали у спадок: гардероб був невеликим і мав служити довго.07 Джерела: OLKO; Освіта.ua

ВЕСІЛЛЯ, ХРАМ, ЯРМАРОКСвяткове та обрядове вбрання◆ Святковий одяг вирізнявся якіснішим полотном, багатшою вишивкою та прикрасами.◆ Жіночий головний убір показував сімейний стан: заміжні жінки зазвичай покривали волосся.◆ Намисто, коралі, стрічки, пояси та металеві прикраси були важливими частинами образу.◆ Весільний комплект не був універсальним: його форма й символіка залежали від громади та регіону.08 Джерела: НІБУ; OLKO

ЄДНІСТЬ У РІЗНОМАНІТТІРегіональні стилі: від Полісся до Карпат◆ Полісся: стриманіші кольори та простіші форми в багатьох локальних строях.◆ Поділля й Наддніпрянщина: виразні вишивки, різні способи компонування поясного одягу й прикрас.◆ Гуцульщина та Буковина: насичені кольори, вовняні тканини, складні орнаменти й металеві прикраси.◆ Регіональні межі не були абсолютними: сусідні громади обмінювалися матеріалами, техніками й фасонами.09 Джерела: OLKO; НІБУ, альбом «Буковинські жіночі сорочки»

КРАМНИЦІ, РЕМІСНИКИ, СЛУЖБОВЦІМіщани: між традицією та європейським містом◆ Міщани частіше купували тканини, готові аксесуари й взуття, а також зверталися до кравців.◆ Чоловіки поступово переходили до європейського костюма: сюртук, жилет, штани, сорочка й краватка.◆ Жінки могли поєднувати міські сукні, шалі, капелюшки й корсети з локальними прикрасами.◆ У великих містах мода змінювалася швидше, ніж у селах, але бюджет і професія залишалися вирішальними.10 Джерела: Освіта.ua; mr-kirsanov.com; OLKO

ПРЕСТИЖ, ІМПЕРСЬКИЙ ЕТИКЕТМода еліт і чиновництва◆ Дворянство, високі чиновники та офіцери орієнтувалися на столичну моду Петербурга, Відня й Парижа.◆ Чоловічий парадний одяг включав добре скроєний сюртук або фрак, жилет, краватку та начищене взуття.◆ Жіночий силует протягом століття змінювався: від високої талії початку століття до кринолінів і турнюрів.◆ Форма, мундир, нагороди й аксесуари могли підкреслювати посаду та близькість до державної служби.11 Джерела: mr-kirsanov.com; Освіта.ua

ВІД АМПІРУ ДО РОМАНТИЗМУПерша половина ХІХ ст.: силуети змінюються◆ На початку століття в жіночій моді поширилася висока талія й легкі сукні в античному стилі.◆ Згодом рукави й спідниці ставали об’ємнішими, а корсети знову формували талію.◆ Чоловічий одяг ставав стриманішим за кольором і чіткішим за кроєм.◆ У міському середовищі ці зміни засвоювали швидше; сільський одяг зберігав звичні комплекси.12 Джерела: mr-kirsanov.com; Освіта.ua

МОДА СТАЄ ДОСТУПНІШОЮДруга половина ХІХ ст.: фабричні тканини◆ Ситець, бавовняні тканини й готові нитки поступово доповнювали домашнє полотно.◆ Машинне шиття поширювалося нерівномірно; ручна робота залишалася важливою, особливо в селах.◆ У жіночій європейській моді популярними були криноліни, а пізніше — турнюри й багатошарові сукні.◆ Модні журнали, торгівля й залізниці прискорювали обіг фасонів, але не робили одяг однаковим.13 Джерела: OLKO; mr-kirsanov.com; НІБУ

ОДЯГ ДІЯЧІВ КУЛЬТУРИ Й НАУКИКирило-Мефодіївське братство: інтелігенція◆ Братство діяло в Києві в 1845–1847 роках — на той час місто було в Російській імперії.◆ Це не окремий модний напрям: учасники носили типовий одяг освічених міських чоловіків середини ХІХ ст.◆ Поширений образ: темний сюртук або фрак, жилет, біла сорочка з високим коміром, краватка чи шийна хустка.◆ На портретах Шевченка трапляються і міський костюм, і кожух зі смушковою шапкою — залежно від часу та образу.14 Джерела: УІНП; Острозький замок; uahistory.co. Художня реконструкція групи; не справжнє історичне фото.

ОДЯГ І СУСПІЛЬНИЙ СТАТУСТарас Шевченко: від кріпака до символу◆ На портретах Шевченко постає у темному міському костюмі: сюртуку, жилеті, сорочці та шийній хустці.◆ В інших зображеннях він носить кожух і смушкову шапку — елементи традиційного верхнього одягу.◆ Це приклад поєднання міської моди Російської імперії та українських культурних символів.◆ Такий образ не означає, що всі інтелігенти вдягалися однаково: одяг залежав від ситуації, статків і самопрезентації.15 Джерела: УІНП; uahistory.co; Острозький замок

КОСТОМАРОВ, КУЛІШ ТА ІНШІНауковці, письменники й освічені містяни◆ У портретах Костомарова, Куліша та інших освічених містян переважає європейський чоловічий костюм.◆ Типові речі: темний сюртук або фрак, жилет, світла сорочка, краватка чи шийна хустка.◆ Це була міська мода середини ХІХ ст., поширена в освічених колах Російської імперії, а не особливий одяг братства.◆ На відміну від селянського строю, такий комплект частіше купували або шили у кравця; крій і якість тканини залежали від достатку.16 Джерела: УІНП; Освіта.ua; uahistory.co

ГАЛИЧИНА, БУКОВИНА, ЗАКАРПАТТЯЗахідноукраїнські землі під владою Габсбургів◆ У містах Львові й Чернівцях сильніше відчувався вплив центральноєвропейської моди та багатомовного міського середовища.◆ У селах Галичини, Буковини й Карпат зберігалися локальні комплекси одягу, але вони теж змінювалися під впливом торгівлі.◆ Після компромісу 1867 року Галичина й Буковина належали до австрійської частини Австро-Угорщини, Закарпаття — до угорської.◆ Одяг міг позначати не лише достаток, а й місцеву громаду, релігійні звичаї та етнокультурне походження.17 Джерела: НІБУ; OLKO; Освіта.ua

ПІДСУМКИЩо одяг розповідає про суспільство?◆ У ХІХ ст. не існувало одного стилю одягу для всіх українців: селяни, міщани й еліти мали різні можливості.◆ Народний костюм зберігав локальну пам’ять через тканину, крій, вишивку, прикраси й головні убори.◆ Європейська мода поширювалася нерівномірно — швидше в містах і серед заможних верств.◆ Одяг — це джерело історії про працю, економіку, імперську політику, соціальний статус і культурну самоідентифікацію.18 Джерела: НІБУ; OLKO; Освіта.ua

ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ Й ПОДАЛЬШОГО ЧИТАННЯВикористані джерела та візуальні матеріали1. Національна історична бібліотека України — «Мода у спіралі часу: літопис вбрання»https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/321/2. OLKO Look — «Одяг 19 століття в Україні: традиції, регіони та особливості»https://olko.ua/odiah-19-stolittia-v-ukraini-tradytsii-rehiony-ta-osoblyvosti/3. Освіта.ua — «Особливості традиційного одягу на Україні у XVIII—XIX ст.»https://osvita.ua/vnz/reports/culture/10949/4. mr-kirsanov.com — «Мода ХІХ століття. Вікторіанська доба»https://www.mr-kirsanov.com/blog/історія-3/мода-хіх-століття-частина-5-вікторіанська-доба-805. Pinterest — добірка візуальних референсівhttps://pin.it/50 MMPthh. R6. Український інститут національної пам’яті — Кирило-Мефодіївське братствоhttps://old.uinp.gov.ua/publication/kirilo-mefodiivske-bratstvo-tovaristvo7. Острозький замок — матеріали про Кирило-Мефодіївське братствоhttps://ostrohcastle.com.ua/kyrylo-mefodiyivske-bratstvo/Примітка: ілюстрації в основних слайдах — художні реконструкції для наочного пояснення; вони не видаються за архівні фотографії. На сторінці НІБУ доступні окремі музейні та книжкові зображення традиційного вбрання.19