Презентація для учнів 7 класу "Форамініфери"

Виконала: Кльопа Катерина Олександрівна,вчитель біологіїКорсунь-Шевченківської ЗОШ № 1 Форамініфери

Foraminifera — ряд найпростіших тварин класу Саркодових. Майже виключно морські організми, зустрічаються на великих (до 4000 м і більше) глибинах, окремі види, наприклад, глобігерини, входять до складу планктону. Понад 1000 сучасних видів, поширених в усіх морях і океанах, у Чорному, Азовському морях — близько 50. У викопному стані (понад 10 тис. видів) відомі з кембрію. . Викопні форамініфори, як і корененіжки, є показниками віку геологічних відкладів, використовуються також як індикатори нафти.

Форамініфери — бентосні організми морів. Характерною ознакою є наявність захисної черепашки (з карбонату кальцію або піщинок), яка може мати складну будову. Черепашка пронизана численними дрібними порами і має великий отвір — устя. Крізь пори й устя виходять тоненькі псевдоподії, які галузяться і в певних місцях зливаються між собою. Так утворюється ловильна сітка. Ці псевдоподії забезпечують рух і травлення.

У клітині форамініфер міститься одне або кілька ядер, які можуть поділятися на вегетативні та генеративні (як у інфузорій). Розмножуються як нестатевим, так і статевим способом. При цьому спостерігається явище чергування відповідних поколінь.

Черепашки форамініфер відіграють велику роль у формуванні покладів крейди та вапнянку.

При розділенні форамініфер на ряди характерними ознаками насамперед є:вид екзоскелету (секреційний, або аглютинований)склад черепашки (вапниста, псевдохітинова, кремениста)число камер і тип їх навиваннятип устябудова стінки черепашки. В класі виділяють від 13 до 52 рядів.

1 - Astrorhiza arenaria ;2— Saccamina sphaerica;3— Dendronhrya erecta;4— Plagiophrys cylindrica; 5 — Ammodiscus incertus : a — вид сбоку, б — со стороны устья; 6 — Мiliаttiпа circularis; 7 — Nonion labradoricum; 8 — Nodosaria affinis; 9— Peneroplis planatus; 10 — Turrilina andreaei; 11 — Quinqueloculina seminula.

Будова їх черепашок різко відрізняється від будови черепашок донних корененіжок. Черепашки глобігерін більш тонкостінні, а головне, несуть численні розбіжні в усі сторони придатки - найтонші довгі голки. Це одне з пристосувань до життя в планктоні. Завдяки наявності голок поверхня тіла, а саме відношення поверхні до маси - величина, яка називається питомою поверхнею, зростає. Це збільшує тертя при зануренні у воду і сприяє плаванню у воді.

Elphidium володіє дуже маленькою ембріональної камерою. В результаті безстатевого розмноження виходить черепашка, ембріональна камера якої значно більша, ніж у тієї особини, яка приступала до безстатевого розмноження. В даному випадку потомство виявляється не цілком схожим на батьків.

А – Холодноводні Б - Планктонні форамініфери помірно теплих вод; В-тепловодного тропічні і субтропічні форамініфери.

Роль форамініфер у гороутворенні. З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися й на суходолі. Такі гірські системи як Альпи,Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном(від лат. альбус - білий) за кольором прибережних скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої породи, бо для кожного періоду геологічної історії землі цей склад - особливий.

Дякую за увагу!!!