Урок з біології у 7 класі на тему: "Клас Ракоподібні"

План-конспект уроку з біології у 7 класі                                                            Дата:

Вчитель: Філіпчук Т.А.

Тема: Клас Ракоподібні.

Мета навчальна: дати загальну характеристику підтипу ракоподібні, охарактеризувати особливості їх будови та процесів життєдіяльності.

Мета розвиваюча: розвивати в учнів вміння логічно мислити, порівнювати, користуватися додатковою літературою, готувати повідомлення.

Мета виховна: виховувати уважність, старанність, працелюбність, акуратність, пізнавальний інтерес до вивчення біології.

Основні поняття: вищі раки, зяброногі, щелепоногі.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організація класу.

Вправа «Термометр»

Діти оцінюють свій настрій від – 0 до 10°С

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Ланцюжок»

Тип Членистоногі

1. Кожне складне тіло членистоногих складається із численних члеників

2. Для всіх членистоногих характерним є хітиновий скелет і членисті кінцівки.

3. Тіло членистоногих звичайно поділено на три відділи: голова, груди та черевце.

4. Симетрія тіла: двобічна.

5. Порожнина тіла: змішана, спочатку вторинна, а потім руйнується до первинної.

6. Травна система: наскрізний кишечник і травні залози.

7. Кровоносна система: незамкнена, серце.

8. Органи дихання: трахеї, зябра, легеневі мішки.

9. Видільна система: трубчаста.

10. Нервова система: ланцюжковий тип, головний мозок і черевний нервовий ланцюжок.

11. Розвиток: прямий і непрямий.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Загадка.

Швець – не швець, кравець – не кравець, держить у роті щетинку, а в руках - ножиці

Іде у горщик чорне, а з горщика – червоне.

Не яйце, а в шкаралупі, не кіт, а вусатий. (Рак)

Сьогодні ми з вами — група дослід­ників, які вирішили з'ясувати все про ракоподібних: скільки їх, де вони мешкають та що собою являють. Для цього ми вирушимо в невелику подорож, під час якої й вивчимо представників класу Ракоподібні. Вирушаючи в путь, наберіться терпіння, оскільки подорож буде непростою. Вам доведеться занури­тись у морські глибини, дослідити прісні водойми та суходіл.

Тож у путь, любі друзі!

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Ракоподібні - досить різноманітний підтип членистоногих. Учені налічують понад 65 тис. сучасних видів цих тварин (в Україні - по­над 800). Найпоширеніші в Україні довгопалий і широкопалий річкові ра­ки (мал. 105) належать до класу Вищі раки. Широкопалого річково­го рака занесено до Міжнародної Червоної книги та Червоної книги України. Чисельність та поширення цього виду обмежує діяльність людини: забруднення водойм, масовий вилов тощо.

1. Загальна характеристика ракоподібних. Як мешканці водойм ракоподібні дихають за допомогою зябер. Їхня кутикула не має зовнішнього шару з жироподібної речовини, тому ці тварини не витримують пересихання. Органи виділення - пара залоз, які через своє забарвлення дістали назву зелених. На голові розташовані дві пари чутливих вусиків. Особливості зовнішньої будови і процесів життєдіяльності ракопо­дібних розглянемо на прикладі річкового рака. Річкові раки населяють водойми з чистою водою, з високим умістом кисню. Тому їх можна вважати покажчиками незабруднених водойм. Удень раки ховаються в підводних норах, під колодами, каменями, се­ред коренів рослин тощо, а вночі виходять на полювання. Вони повза­ють за допомогою довгих ходильних ніг, а також можуть спиратись і на клешні. Живуть до 20 років і можуть досягати довжини до 25 см та маси до 200 г.

Тіло рака має головогруди, зверху вкриті суцільним панциром, і че­ревце, що складається з окремих сегментів, укритих щитками. У самок черевце ширше за головогрудний відділ, у самців - вужче.

Період линяння - критичний у житті річкового рака. За кілька днів перед линянням він стає неспокійним, перестає живитись і знаходить схован­ку, де перебуває до закінчення линяння. Завдяки рухам тіла й кінцівок рак намагається позбутися старої кутикули. На межі головогрудей і че­ревця утворюється поперечна щілина, через яку тварина залишає ста­рий покрив. Новий покрив набуває міцності лише через 8-10 діб. Увесь цей період рак залишається беззахисним перед ворогами і нездатний навіть живитись, бо хітинові пластинки жуйного відділу його шлунка ще не затверділи.

(Показ відео)

У передній частині тіла на рухомих стебельцях розташовані складні очі. На головогрудях є дві пари вусиків, кінцівки, які утворюють ротовий апарат (три пари щелеп і три пари ногощелеп), та п'ять пар ходильних ніг. На першій парі ходильних ніг доб­ре розвинені клешні. Вони слугують для захисту від ворогів, захоп­лення їжі та її шматування. Невеличкі клешні є й на наступних двох парах ходильних ніг. Шість пар кінцівок розташовані на черевці. Ніжки останньої пари розширені і разом з анальною пластинкою, якою закінчується черевце, утворюють віялоподібний хвостовий плавець. Підгрібаючи під себе воду, рак здатний швидко плавати, ру­хаючись заднім кінцем уперед. Загалом у нього 19 пар кінцівок.

Річковий рак - всеїдна тварина. Він може живитись водяними росли­нами, дрібними тваринами (червами, молюсками, ракоподібними, личин­ками комах, пуголовками, рибою тощо), рештками організмів. Здалеку відчуває запах їжі за допомогою добре розвинених органів нюху. В акваріумах річкових раків можна годувати м'ясом, овочами або хлібом. Але при цьому треба слідкувати за чистотою води. Паруються раки у жовтні чи листопаді. Самка прикріплює запліднені ікринки до своїх черевних ніжок. Наприкінці весни або на початку літа з ікринок виходять молоді рачки, загалом схожі на дорос­лих (прямий розвиток). Певний період молоді рачки тримаються під черевцем самки і лише згодом переходять до самостійного життя.

2. Різноманітність ракоподібних.

Підтип Ракоподібні

Клас Вищі раки           Клас Зяброногі  Клас Щелепоногі

Випереджальні завдання учням

Клас Вищі раки

До вищих раків належать також омари, лангусти, краби, креветки, раки-самітники та багато інших. Це не лише мешканці морів і прісних водойм, серед них є види (наприклад, мокриці, деякі краби), які заселили вологі місця суходолу. Багатьом представникам класу Вищі раки притаманні складні фор­ми поведінки: шлюбна, турбота про нащадків, будівельні, мисливські інстинкти і захист від ворогів тощо.

Ваблячий краб.

Краб Пальмовий злодій

Рак – самітник.

Омар і лангуст

Креветка

Мокриця

Водяний віслюк і бокоплав

Клас Зяброногі

Щитень

Дафнія

Клас Щелепоногі

Циклоп

Коропоїд

Валеологічна розминка

Намалюйте в повітрі підборіддям цифри від 1 до 10. Це забезпечує покращення кровообігу мозку і є профілактикою остеохондрозу.

V. Закріплення вивченого.

1) Кросворд «Різноманітність ракоподібних»

2) Робота в групах

Розгляньте знаписаних на картках ракоподібних, визначте «зайвого» і поясніть, чому.

Картка 1: дафнія, креветка, щитень, циклоп.

Картка 2: дафнія, коропоїд, циклоп, щитень.

Картка 3: рак, краб, дафнія, креветка.

Картка 4: мокриця, рак, циклоп, краб.

Картка 5: рак, краб, омар, креветка

3) Вправа «Так чи ні?»

Визначте правильні та неправильні твердження.

1. Усі ракоподібні дихають за допомогою трахеї.

2. Краби належать до класу Вищі раки.

3. У дафнії є серце.

4. Серед ракоподібних трапляються паразити.

5. Циклоп має два великі ока.

6. Мокриця дихає зябрами.

7. Більшість крабів живе в морській воді.

8. Ракоподібні — це основа їжі вусатих китів.

9. Раки — надзвичайно отруйні тварини.

10. Основу зовнішніх покривів членистоногих становить хітин.

11. Період линяння - критичний у житті річкового рака.

4) Бесіда

1. Які риси притаманні ракоподібним?

2. Які представники класу Вищі раки вам відомі?

3. Що вам відомо про представни­ків класу Зяброногі?

4. Яких ви знаєте представників класу Щелепоногі?

5. Чому в ракоподібних спостерігають таку закономірність: чим біль­ші розміри тіла, тим краще розвинені дихальна система і кровоносні судини?

VІ. Підсумок уроку.

1) Вправа «Незавершене речення»: Кожен з учнів промовляє початок речення, обов’язковий для всіх: «Найголовніше, про що я дізнався (-лась) на уроці, це…» і завершує власною думкою

2) Зачитування рубрики «Коротко про головне» в кінці параграфа і порівняння з висловлюваннями.

VІІ. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника, підібрати прикмети, приказки і загадки про павуків.

Додаток (випереджальні завдання дітям)

Краб пальмовий злодій оселяється на остро­вах, розташованих у тропічному кліматі Індійського і Тихого океанів. Переважно у скелястих лагунах та на піщаних, порослих чагарниками, ділянках сухо­долу. Пальмовий злодій — опівнічник, удень хова­ється в укритті, а вночі виходить на полювання. Він дістав свою назву через непорозуміння. Трива­лий час вважалося, що ці мешканці піщаних пляжів тропічних островів залазять на пальми, зрізають клешнями кокосові горіхи та живляться їхнім м'якушем. Насправді цей хижак залазить на пальми в пошуках дрібних тварин. Зяброві порожнини в цього виду перетворені на своєрідні легені, що забезпечують дихання атмосферним повітрям.

Дафнія — це невеликий за розміром ра­чок. Вона плаває за допомогою вусиків. Рухаються дафнії стрибками, і тому в на­роді їх називають «водяними блохами». Тіло дафнії прозоре, що дає змогу розглядати під мікроскопом її внутріш­ні органи. Розвиток прямий. Дафнії — це фільтратори водойм, які за добу відфільтровують і ковтають до 40 млн бактерій. Важливу роль вони також відіграють у прісних водойм, оскільки є основною кормовою базою багатьох вод­них організмів.

Бокоплав мешкає у проточних водо­ймах, під камінням або на ньому. Лежачи на боку, ковзає біля дна водойми, живить­ся рослинами. Живе 10 місяців.

Водяний віслюк живиться рештками рос­лин, а сам є улюбленою поживою для багатьох риб.

Циклопи — звичайні мешканці наших прісних водойм. Він справді має одне око. Живиться одноклітинними. Незважаючи на невеликі розміри, це хижаки, які нападають на тварин, навіть більших за розмірами, ніж вони самі. Дихає через покриви. У нього немає серця, кровоносної системи, зябер. Є переносником паразитів людини.

На суходолі у прісних весняних калюжах мешкає щитень. Щитень літній плаває спиною вниз та має 70 пар ніг. Його роз­мір — до 5 см. Дорослі щитні живуть лише 2 тижні на рік — весь інший час вони перебувають у вигляді яєць. Яйця мають цікаву особливість — їх можна висушувати та нагрівати до +80 °С, охолоджувати. Щитні живляться молодими пагонами рослин, кома­хами. Вони давніші за динозаврів.

Північному морях мешкають величезні за розмірами види — омари і лангусти. Європейський омар з ряду Десятиногі раки має довжину тіла до 50 см і вагу до 11 кг. Мешкають омари серед каміння або біля під­ніжжя підводних скель. Живляться крабами, молюс­ками. На передній парі ходильних ніг омара є потужні клешні: одна більш сильна — дробильна, друга — різальна, причому клешня, що слугує для дробіння мушель, розташована справа, а тонка, яка допомагає різати м'ясо жертви на шматки, — зліва. М'ясо омара їстівне, навіть вважається до­рогим делікатесом, тому кількість омарів скорочу­ється. Коли ж цих раків вилов­люють, їм на клешні часто одягають гумові кільця. Це запобігає сутич­кам між виловленими тваринами, під час яких вони можуть відірвати один в одного кінцівки. У лангуста відсутні клешні й він менший за ома­рів. Лангусти — харчовий делікатес, їх вирощують на спеціальних фермах у США та Японії.

Існує 11 видів креветок. Найбільша за розмірами — з роду Палемон, її тіло має довжину до 8 см. М'ясо креветок містить багато білків, вітамінів, мікроелементів, у 100 разів більше Йоду, ніж у яловичині. Харчується тваринною і рослин­ною їжею. Вилов трав'яної креветки розвинений у морях Далекого сходу, чорноморської креветки — в Чорному й Азовському морях.

А от мокриці, поширені в Європі й Азії покинули водне середовище. Вони живуть лише у вологих місцях та уникають освітле­ного сонцем простору. їх тіло сплющене згори вниз. На члениках грудей і черевця розташовано по од­ній парі ніг. На черевних ніжках є повітряні камери. Деякі види мокриць пере­живають посуху, вкрившись щільною кутикулою. Удень вони ховаються від сонця під камінням, зарившись у землю. Уночі вилазять зі своїх сховищ, щоб під­живитися рослинними рештками.

Самці ваблячого краба перед паруванням здійснюють своєрідний шлюбний танок, рухаючи великою клешнею і поступово наближуючись до самки. Певними рухами великої клешні самець також сповіщає інших, що дана ділянка вже зайнята. Якщо ж інший самець все ж таки проникає на його територію, між ними відбувається двобій. У деяких ваблячих крабів переможець двобою здійснює своєрідний тріумфальний танок. У разі небезпеки ваблячі краби стукають клешнями по дну, сповіщаючи інших про небезпеку.

Серед щелепоногих відомі паразитичні види. Зокрема, у прісних во­доймах України поширений коропоїд. Цей невеликий ра­чок (завдовжки кілька міліметрів) живиться кров'ю риб. Коропоїди здатні завдавати шкоди рибним господарствам, спричинюючи масову за­гибель молоді коропа та інших видів цінних промислових риб.