Презентація для учнів 7 класу "Характеристика ряду Двокрилі"

Характеристика ряду двокрилих та їх значення. Виконала: Кльопа Катерина Олександрівна,вчитель біологіїКорсунь-Шевченківської загальноосвітньої школи № 1

Кімнатна муха. Кімнатна (хатна) муха поширена скрізь. На її голові розміщені фасетковіочі й вусики — органи нюху, на лапках — органи смаку. Між кігтиками їїлапок знаходиться клейка, вкрита волосками подушечка, що дає змогу мусіповзати по вертикальних площинах, склу, стелі. На кінцівках також єволоски, до яких легко пристає бруд, тому мухи є механічнимипереносниками хвороботворних бактерій. На тілі однієї мухи знаходили до6 млн бактерій. Основна роль в утворенні у мух ротового апаратулижучого типу належить нижній губі, яка має форму хоботка. Живлятьсямухи рідкою їжею. Муха, сідаючи на продукти, виділяє травні соки, піддією яких їжа розчиняється, після чого вона її всмоктує.

Спалахи епідемійкишкових захворювань припадають на літній період, коли чисельність мухнайбільша. Звичайним місцем відкладання яєць є продукти, що гниють, залишки їжі,гній, фекалії людини тощо. За один раз муха відкладає до 160 яєць. Засприятливих умов за добу з яєць виходять личинки, які через 1 — 2 тижнізаляльковуються, а ще через 1—2 тижні з лялечки виходить муха. Весьрозвиток від яйця до мухи відбувається приблизно впродовж місяця. Для захисту від мух рекомендується тримати продукти харчування вкритимискляним або сітчастим ковпаком і завішувати вікна марлею. Місця виплодумух обробляти інсектицидами (речовинами, отруйними для комах). Боротьбуз дорослими мухами ведуть за допомогою механічних (липкі стрічки) іхімічних засобів.

Комарі (Culicidae)Це родина комах ряду Двокрилі (Diptera): мають одну пару крил, струнке тіло, і довгі ноги. Характерні для цього сімейства ротові органи: верхня і нижня губа витягнуті і утворюють футляр, в якому поміщаються довгі тонкі голки (2 пари щелеп); у самців щелепи недорозвинені — вони не кусаються. Безногі личинки і рухомі лялечки комарів живуть в стоячих водах. Самки більшості видів комарів ссуть кров інших тварин. Розмір тіла змінюється, але рідко більший ніж 15 мм. Стародавні комарі були втричі більші за сучасні види та належали до тієї ж групи, що і Chaoboridae (кусючі мошки). До родини Culicidae належать біля 3500 видів, класифіковані в три підродини: Anophelinae (3 роди), the Culicinae (20 родів та >80% видів) і Toxorhynchitinae (1 рід). Найбільш широкий ареал комара звичайного (Culex pipiens), який поширений всюди, особливо в сирих місцевостях. У тундрі, де його звуть гнусом.

Комарі головним чином живляться нектаром, тільки самки на певній стадії розвитку потребують певну кількість крові. Деякі види, наприклад Toxorhynchites ніколи не п’ють кров. Ця підродина включає в себе найбільших сучасних комарів, відомих як хижі комарі, тому що їх личинки полюють на личинки інших комарів. У минулому пробували використовувати їх для контролю популяції комарів, але марно. Самки майже всіх видів комарів ссуть кров ссавців, зокрема людей. Місце укусу може свербіти протягом кількох днів та інколи навіть кровоточити. Тривале чесання може викликати шрами. Укуси комарів можуть передавати хвороби, наприклад малярію і Західний нільський вірус, тому уряди багатьох областей вживають заходи щодо скорочення популяції комарів за допомогою пестицидів або органічних засобів.

Мошки (Simuliidae)До родини відносяться дрібні горбаті комарики, довжина тіла яких не перевищує 6 мм. Від справжніх комарів вони легко відрізняються більш короткими міцними ногами і коротким хоботком. Їхні крила у спокої складаються горизонтально одне над іншим, короткі вусики зазвичай складаються з 9-11 члеників. Мошки відомі як настирливі кровососи. Особливо багато мошок там, де є швидкі ріки, службовці місцями розвитку їх личинок. Самки мошок - досвводолази. Для відкладання яєць вони спускаються під воду, чіпляючись за каміння та стебла рослин.. Самки відкладають яйця групами, часто кілька самок в одному місці. Тому личинки мошок нерідко утворюють в руслі потоку великі колонії. При особливо сприятливих умовах на 1 см 2 поверхні припадає до 200 личинок мошок. Їжа личинок - зважені у воді органічні залишки або дрібні водні організми - як решетом відціджують з проточної води і скупчується в віяла личинок. Тому личинки мошок заселяють ділянки русла з найбільш швидкою течією. Це тим більше необхідно тому, що личинки комах дуже чутливі до нестачі кисню і швидко гинуть в стоячій або слабопроточной воді з великим вмістом гниючих органічних залишків. Важко уявити собі, що ці безногі личинки можуть переміщатися в струменях швидкого потоку.

По всьому шляху пересування личинка плете павутинну нитку, на якій утримується, якщо її зірве . Дорослі мошки харчуються тільки в жаркі сонячні дні, у похмуру погоду, в сутінки і вночі вони неактивні. Кровососам є тільки самки, самці харчуються на квітах. У деяких місцевостях, незважаючи на значне велика кількість мошок, вони не нападають на тварин і людини. Спеціально поставлені досліди показали, що самки мошок можуть успішно харчуватися на квітах, при цьому яйця в їх яєчниках дозрівають нормально. Активність дор ослих кровососів також неоднакова в різних зонах їх розповсюдження. Цілком імовірно припущення, що потреба в харчуванні кров'ю виникає у дорослих мошок в тому випадку, якщо їх личинки розвивалися в несприятливих умовах і не накопичили достатніх запасів поживних речовин. Серед мошок, однак, є види, для яких кровосмоктання є необхідним етапом у життєвому циклі. Саме ці види і становлять найбільшу небезпеку. Укол мошки - це ціла хірургічна операція. У момент уколу в ранку вводиться слина, що містить анестезуючі речовини.

Муха-жигалка. Ці комахи схожі на звичайних кімнатних мух, але відрізняються від них тим, що мають довгий чорний колехоботок. Живуть мухи-жигалки «при людині», на тваринницьких фермах. Укуси їх дуже болючі. Найбільше цих мух буває восени (а кімнатних - навесні і влітку). Перелітаючи з хворих тварин на здорових (Жигалка смокче кров навіть зі свіжих трупів тварин), Жигалка сприяє поширенню збудників різних захворювань.

Вона переносить сибірську виразку, мабуть і туляремію, грає велику роль в перенесенні деяких паразитичних найпростіших (тріпанозом), збудників небезпечних хвороб худоби і коней в тропічних країнах . Нападаючи на худобу, Жигалка сильно турбує його, внаслідок чого знижуються надої , падають прирости тварин.

Овод. Гедзь

В Україні і в Криму людині дуже докучають москіти – дуже дрібні комарики, личинки яких розвиваються у вологому грунті, нірках гризунів. Вони відомі як переносники багатьох хвороб.

Дякую за увагу !!!