Етапи розкроювання. Розкроювання тканини – це процес вирізання деталей виробу із тканини. Вирізані деталі називають кроєм або деталями крою. Розкрій швейних виробів складається із таких етапів: Підготовка викрійки до розкроювання. Підготовка тканини до розкроювання. Розкладання викрійки на тканині. Крейдування. Розкроювання деталей. Контроль якості крою.
Підготовка викрійки та тканини до розкроювання. Написати назву кожної деталі і кількість деталей. Позначити напрям нитки основи. На всіх зрізах проставити величину припуску на шви.1. 1. Визначити лицьовий і виворітний боки тканини напрям нитки основи, напрям малюнка чи ворсу.2. Перевірити, чи немає дефектів (дірок, спотворень малюнка, плям тощо). Дефекти відмічають крейдою з виворітного боку або ниткою контрастного кольору.3. Відпрасувати тканину вздовж нитки основи.4. Виконати настилання тканини («у згин», «у розгортку»). Вибір способу залежить від ширини тканини, розмірів деталей виробу, малюнка тканини.
Правила безпечної праці під час розкроювання.-Зберігати ножиці із замкнутими лезами.-Розрізати тканину, вузьке лезо ножиць розмістити під тканиною.-Притримувати тканину пальці лівої руки повинні знаходитись на безпечній відстані від ножиць.-Передавати ножиці кільцями вперед, тримаючи за зімкнуті леза.-Голки і шпильки зберігати у гольнику, або спеціальній коробочці.-Викрійку приколювати до тканини шпильками в одному напрямку- гострими кінцями від себе.- Зламані голки, булавки не викидати ,а віддати вчителю.-Не працювати іржавими голками, шпильками.-Забороняється тримати голки, шпильки у роті, заколювати на одяг.
Наступний етап— виготовлення шиї. Для цього нам буде потрібна китайська дерев’яна паличка для їжі. Її потрібно обрізати і заточити один кінець. Можна замість такої палички використовувати дерев’яні шпажки, але вони меньш міцні. Крім цього нам буде потрібно клей і смужка синтепону. Смужка повинна мати ширину, рівну розміру циліндричної ділянки палички, а її довжина повинна бути такою, щоб після обертання палички вийшов циліндр, рівний охопленням шиї лялечки.
Подальше набивання можна виконувати вже руками, без використання палички. Щоб готова лялечка могла стояти, набиваємо її щільно, не поспішаючи, використовуючи маленькі шматочки наповнювача. Якщо поквапитися і укласти наповнювач великими шматками, вийде горбиста поверхня тіла ляльки, так званий целюліт
Наступний етап — набивка ручок і ніжок іграшки. Для цієї операції обов’язково потрібно паличка. Спочатку в ніжку вставляємо паличку, а потім ніжку вставляємо в черевик. Потім приступаємо до набивання. В цьому випадку стопа не деформується, а при набиванні прийме форму ноги. Закінчивши щільне набивання ручок і ніжок, зашиваємо отвір.