Презентація для уроку позакласного читання із зарубіжної літератури у 10 -му класі на тему "Шоколад із чилі" Й.Ягелло".

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯЙ. Ягелло «Шоколад із чилі».

Львівське видавництво «Урбіно» потішило продовженням історії про Лінку Барську від польської письменниці Йоанни Яґелло в перекладі Божени Антоняк. З попередніми подіями в житті головної героїні читачі могли познайомитись на сторінках роману «Кава з кардамоном». Цього разу в якості кулінарної метафори життя своєї героїні Йоанна Яґелло використовує шоколад з чилі.

Йоанна Яґелло. ШОКОЛАД ІЗ ЧИЛІА може, кохання не має нагадувати молочний шоколад. Може, воно схоже на шоколад із чилі. Моїм донькам – Юльці й Басі

Кохання - почуття, що сповнене гіркоти . Халі вже 17 років... Вона навчається у омріяному приватному ліцеї, який обрала ще минулого року на фотографа. У неї є коханий хлопець, вона відшукала свою сестру, помирилася з найліпшою подругою. І життя ні би налагодилось. Ніби... Але це оманлива картинка. На носі перший день в ліцеї. І таке невдале знайомство з однокласником. Здається, цей Оскар, дуже неприємний тип, але і Лінка показує себе не з вдалої сторони. Тому обидва дійшли висновку, що "друзями їм не бути".

Це не головна проблема головної героїні. Адже як ми знаємо, життя у неї явно не казка. І хоч здавалося, що буде хепі-енд і все чудово, але ж ні. Вітчим пішов від них. Хлопець поїхав у Лондон, який так далеко від Варшави. Каська теж заклопотана своїм життям та й те неймовірне відкриття з минулої книги, по факту нічого не змінило, і для більшості людей, вони просто подруги. Але окрім цього всього є жахлива проблема. Лінці для навчання в ліцеї потрібні 500 злотих на місяць. Де ж їй взяти?? Адже сім'я ніколи не була заможною, а зараз ще й лишились чоловіка у сім'ї. Отож дівчина вирішила заробляти на навчання сама.

Що ж вона не пробувала, але все рівно наступила на одні і ті ж граблі. В минулому невдала фотосесія, а зараз танці.... приватні танці.. Але саме ці всі моменти наближують нас до головної героїні, і складається враження, що це все відбувається насправді. Адже підліткам притаманно робити чимало помилок, формуючи свій життєвий шлях та досвід. Паралельно з цим, її життя летить шкереберть. Адріан у Лондоні і їй не пише. Багато хто добре зрозуміє головну героїню.. Як це, бути з коханим на відстані, майже не спілкуватись, хвилюватись та розуміти, що у вас щось йде не так... На жаль, вони не змогли пройти це випробування часом та відстанню.

ВІДГУК ЧИТАЧА: Прекрасна книга про підліткове життя, перші стосунки, тяжкі випробування, сімейні проблеми та ще чимало важливого. Раджу всім дівчатам у віці 14-16 років! Читати обов'язково та й впевнена, що вам сподобається. Я побачила і впізнала себе у багатьох ситуаціях. Дуже цікаво спостерігати за доросліщанням Халінки та її пригодами і подоланням проблем. Книга читається надзвичайно швидко і легко. Історія про те, що не варто впадати у відчай та лити гіркі сльози... Слід вміти опановувати себе. На мою думку, друга частина тетралогії набагато серйозніша та реальна, ніж друга. Проте вони обидві надзвичайні, тому з радістю продовжую слідкувати за життям Халіни. Можливо вона нарешті дійде до омріяного щасливого життя?

ПОГЛЯД ПРОФЕСІЙНОГО КРИТИКА: Задекларована в назві присутність «гірчинки» мала б потішити тих, кому закінчення попередньої книжки видалося надто мелодраматичним як на соціально-побутовий роман для молоді (так означує свій твір сама письменниця). Адже розвиток подій у «Шоколаді з чилі» засвідчує, що в житті молоді не все так просто, і солодких, як цукрова вата, хепі-ендів, не буває. Життя уже знайомих читачу героїв радше нагадує чорний шоколад з домішком пекучого перцю. Сімнадцятирічна Лінка змушена сама заробляти, аби платити за навчання мистецтву фотографії у омріяному ліцеї. Її мама залишилась без фінансової підтримки, бо вітчим, не готовий до того, що на нього посипались «скелети з шафи» маминого минулого, кидає родину. У дівчини фактично немає друзів у ліцеї, де всі занадто круті. До того ж її хлопець їде на навчання до Лондону, і закохані змушені випробувати свої почуття відстанню, ба навіть зрадою.

Не була б Йоанна Яґелло сама собою (тобто, прихильницею детективного жанру), якби в «Шоколаді із чилі» не з’явилася нова детективна сюжетна лінія. Лінці знову випадає проводити своєрідне розслідування, проте нова таємниця стосується вже не її родини, а… Втім, не розповідатиму, щоб зберегти інтригу для тих, хто ще не читав книжки. Чим іще приваблює роман? Описом різних районів і цікавих куточків Варшави. Дуже виразною і психологічно достовірною характеристикою героїв роману – кожен з нових Лінчиних друзів привносить у текст історію свого життя, яка дає відповідь на те, чому саме такий у нього характер, чим він керується у своїх вчинках. «Шоколад» захоплює драматизмом викладу: особливо врізається у пам’ять сцена в лікарні – місці хвороб і страждань, де Лінка проводить імпровізовану фотосесію літнім пацієнтам. Авторка дуже професійно застосовує «прийом невідправлених мейлів», аби показати, як зростає відчуження і накопичується недовіра між головними героями.

«Шоколад із чилі» – роман з виразним соціально-психологічним стрижнем. У ньому порушено актуальну для молоді проблему пошуку роботи і загалом – свого місця під сонцем. На відміну від своїх заможніших ровесників головна героїня не має можливості дивитися на життя мов на вічне свято, адже вимушена не лише навчатися, а й працювати. І хоча вона часто перевтомлена й розчарована, і, що найгірше, їй конче бракує часу на омріяне навчання, випробування не минають для неї намарне. Вона знайомиться з новими людьми, пробує себе не лише у фотографії, а й у журналістиці, тож виявляється, що життя – умілий вчитель, а головне – практик, а не теоретик.