Презентація "Дмитро Чижевський: від провінціала - до знаного європейця"

ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ ВІД ПРОВІНЦІАЛА ДО ЗНАНОГО ЄВРОПЕЙЦЯ

Цю людину вважають найбільшим українським славістом, на його честь названо кафедру української літератури в Гарварді, йому вдалося зробити значний внесок у гуманітарні науки в кожній країні, де він працював, але в Україні, яку він покинув після окупації її більшовиками в 1921 році, його постать залишається маловідомою.

НАШ ЗЕМЛЯК Дмитро́ Іва́нович Чиже́вський (23 березня (4 квітня) 1894, Олександрія, нині Кіровоградської області — 18 квітня 1977, Гайдельберг, ФРН) — український і європейський науковець-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української і слов'янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки й слов'янської духовності. Дослідник німецької славістики, її полігістор.

ГЕОЛОКАЦІЯ НАРОДЖЕННЯДмитро Чижевський з’явився на світ 4 квітня 1894 року в повітовому місті Олександрія Херсонської губернії (нині районний центр Кіровоградської області)  у дворянській родині з числа нащадків заможного козацтва й українського шляхетства, представників однієї з гілок давнього роду Чижів (Чиженків, Чижових).

ЙОГО РОДИНА Предки отримали дворянство ще у XVIII столітті. Дід Костянтин Чижевський брав участь у придушенні Угорської революції 1849 року та в обороні Севастополя 1854-1855 років. Батько Іван теж обрав військову кар’єру, служив артилерійським офіцером. Але через участь у народницькому русі, подальше ув’язнення й заслання довелося попрощатися з мріями про військове майбутнє й згодом осісти в родинному маєтку. Мати, Марія Єршова, походила з російського дворянства та була художницею, випускницею Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.

ЛЮДИНА ДВОХ КУЛЬТУР Хоча родичі батька були українськомовні, у родині Чижевських спілкувалися переважно російською. Але, як згадував Панас Феденко, добре знайомий із Дмитром Чижевським: “Російська мова в родині Чижевських не могла витіснити з уваги молодого Чижевського мови української, бо її було чути в 30-тисячній Олександрії: “простолюддя” говорило своєю “мужицькою” мовою на вулиці, на базарі, на ярмарках, біля церкви”. Так Дмитро з перших років життя формувався як людина двох культур – української та російської. Цю “двоїстість” певною мірою він пронесе крізь усе життя.

ГІМНАЗИСТДмитро Чижевський говорив, що від батька він успадкував інтерес до науки й політики, а від матері — захоплення малярством та музикою. Освіту надзвичайно здібний хлопчик здобував у місцевій початковій школі, а потому — з 1904 по 1911 рік — в Олександрійській класичній гімназії. Окрім того, велику поживу для молодого допитливого розуму давала батькова бібліотека, багата на філософську, наукову та художню літературу. Інтереси Чижевського-гімназиста не обмежуються навчанням. Він організував просвітницький, а пізніше й політичний молодіжні гуртки, члени яких збиралися в Чижевських удома. Серед учасників цих зібрань було вісім майбутніх професорів. Дмитрові Чижевському ще в часи навчання в гімназії викладачі пророкували кар’єру вченого, а однолітки з повагою називали його професором.

Члени просвітницького гуртка, яким керував Дмитро Чижевський (сидить третій зліва). До нього входили гімназисти й гімназистки обох гімназій та студенти учительської семінарії. Олександрійська гімназія,де навчався Д.І. Чижевський

СТУДЕНТПісля гімназії Дмитро вступив на фізико-математичний факультет університету в Санкт-Петербурзі, але через хвороби (постійні застуди, кашель, схуднення) змушений був перевестися до Київського університету Святого Володимира на історико-філологічний факультет. Навчання там припало на період Першої світової війни та початок Української революції. Дипломна робота Чижевського була присвячена філософській еволюції Фрідріха Шиллера. У студентські роки він вступив до меншовицької партії, а 1917-го був обраний до складу Української Центральної Ради саме як представник російських меншовиків. Коли вночі проти 25 січня 1918 року Мала Рада голосувала за ухвалення Четвертого Універсалу та проголошення самостійності Української Народної Республіки, Чижевський подав свій голос проти. Але рішення було ухвалене більшістю. Київський університет Святого Володимира

В ЕМІГРАЦІЇПереживши багаторазові зміни політичних режимів у Києві протягом 1917-1920 років, Чижевський розчарувався в кожному з них. Під час “червоного терору” він узагалі ледве уникнув загибелі. Єдиною щасливою подією тих років можна назвати одруження з Лідією Маршак, яка була донькою заможного купця Ізраїля Маршака. Тому влітку 1921 року, попри можливість залишитися для викладання в Київському інституті народної освіти (так більшовики тепер називали університет), він разом із дружиною емігрував до Німеччини. Протягом 1920-х Дмитро Чижевський активно співпрацював з українськими емігрантськими організаціями, насамперед у Чехословаччині. Він став професором Українського вільного університету й Українського педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова в Празі. До більшовицької політики в Україні ставився вкрай негативно, вважаючи її надзвичайно жорстокою і тоталітарною.

ВИКЛАДАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬГайдельберзький університе́т Ру́прехта-Ка́рла (Німеччина)Гарвардський університет (США)

НАУКОВА СПАДЩИНАДмитро Чижевський пішов із життя 18 квітня 1977 року в Гайдельберзі, залишивши по собі понад 900 наукових праць. Особистий архів його зберігається в університетах Галле, Гайдельберга й Гарварда.

Від 1997 року існує премія імені Чижевського НАН України за філософські дослідження