Презентація до батьківських зборів за темою "Булінг"

Булінг (від анг. to bull – переслідувати) – небажана агресивна поведінка дітей, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

Булінг (цькування ) Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах. В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають. Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров'я. Булінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача. Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?

Поламані іграшки

Одяг, зіпсований фарбою або іншою рідиною

Брудний або наповнений сміттям рюкзак

Ознаки булінгу. Якщо зовнішніх проявів немає або вони неоднозначні, зверніть увагу на дев'ять найпоширеніших ознак: 1. У дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час. 2. Боїться ходити до навчального закладу або брати участь у заходах з однолітками (гуртки, спорт). 3. Ходить до школи довгим «нелогічним» шляхом. 4. Втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися. 5. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами. 6. Постійно відмовляється йти на заняття, посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття. 7. Має розлади сну або часті погані сни. 8. Втрачає апетит, проявляє тривожність, страждає від низької самооцінки. 9. Якщо дитину шантажують у закладі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.  

Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором? Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі так роблять», або «він заслуговує на це». Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як «хлопці завжди будуть хлопцями», або «глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства».

4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести. 5. Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників. 6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з викладачами, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію. 8. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. 9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини. 10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся з психологом.