Презентація до Міжнародного дня рідної мови "Слово - зброя"

НЕ ГОВОРИ: В НАС МОВА СОЛОВ'ЇНАБо мова вище, ніж пташиний спів. В її скарбниці – доля України,Глибинна таємниця правіків. Вона нуртує джерелом криничним,Із попелища феніксом встає. Для нації вона гарант на вічність,Тому її так люто ворог б'є. Все заберуть, а залишилось слово. Знов до життя повернемося ми. Лише тому, що не пропала мова,То й ми ще наче люди між людьми. Без мови – не створити нам держави,Доріг тернистих – не перебрести!Хай вороги жорстокі і лукаві –Стіною стань і мову захисти!Річ не про те, що мова солов'їна,Бо мова – глибше, ніж пташиний спів. В її скарбниці – доля України,Космічна нерозгаданість віків. Микола Лотоцький

Як казав Максим Рильський : «Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати.» Україна — держава демократична — танки продали, ядерні боєголовки продали, бо боротися і воювати ні з ким не збираємось – то й зброя нам нідочого. І слово, відповідно, теж. Бо ним можна вколоти, поранити і навіть вбити.

Які ж проблеми сучасної мови в Україні? Більшість людей користуються сленгом і в реальному і у віртуальному житті. Суржиком і російськими кальками спілкуються не лише учні…

Якби ми мали слово, якби ми мали мову, ми не потребували би зброї(Інґеборґ Бахман)

Порівняння мови зі зброєю лежить в основі багатьох прислів’їв і приказок: Слово не стріла, а глибше ранить. Слово може врятувати людину, слово може і вбити. Шабля ранить голову, а слово — душу. Гірше болить від язика, як від ножа.

Мова — важлива складова нашої ідентичності. Тому утисками мови або домінуванням іншої мови можна спричинити розвиток комплексу меншовартості.

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко. Мова – то серце народу: гине мова – гине народ. Іван Огієнко