Презентація до свята Івана Купала

вторгнення Росії в Україну Підготувала голова циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, викладач історії Чорна Ірина Вікторівна Міністерство освіти і науки України. Скадовський аграрний фаховий коледж ХДАЕУ

Свято Івана Купала – одне з давніх, дохристиянських свят східних слов’ян, що після запровадження християнства відзначали вночі перед івановим днем. Християнізована назва свята включає ім’я Івана Хрестителя. Одне з чотирьох головних свят сонячного календаря. Квінтесенцією свята є очищення за допомогою вогню та води - давня форма магічних дій. Святкують Купала здавна по всій Україні, щоправда з певними відмінностями по регіонах. Подібні звичаї існують у багатьох народів: латвійців, чехів, німців, сербів, болгар, поляків, англійців, австрійців. Вступне слово.

Перші писемні згадки про свято Купайла в Україні є у Волинському літописі (1262 рік). Вперше божество «Купала» згадується в Густинському літописі ХVІІ ст. Під тиском християнства відбувся синтез язичницького свята з християнським святом Іоанна Хрестителя (Предтечі), що відбувається на честь хрещення Ісуса Христа в водах Йордану. Змінившись змістовно, язичницький обряд, зберіг свої архаїчні риси, серед яких є: ряження в зілля, розкладання вогнищ, співання стародавніх пісень. Закінчувалося свято стрибанням через вогонь, купанням та киданням вінків у воду, спаленням опудал Купала та його жіночого відповідника Марени. Хвилинка історії

Купальські обряди вважалися магічними, а купальські вогні – жертовними і водночас очищувальними. Напередодні Купайла чоловіки і жінки йшли у ліси, на болота, де збирали зілля, копали корені, після чого готували з них ритуальні напої. Потім розпочиналося насичене танцями і піснями нічне гуляння. Купальський обряд проходив в такій послідовності: ставиться купалььке деревце, навколо якого водять танки і співають пісні; розпалюється вогнище, через яке потім стрибають; топлять у воді або спалюють опудало Купайла і Марени, пускають вінки у воду і співають усю ніч. В ніч з 6 липня на 7 ворожать на своїх «суджених», ворожіння на Купала здавна вважаються правдивими та доленосними.  Традиції свята

Купало та Марена – це головні атрибути свята. З їх виготовлення власне і починалося святкування. Матеріал з якого виготовлялося опудало залежав від регіону України: на Полтавщині його виготовляли з соломи, на Поділлі і Волині – з гілок верби, Київщині і Одещині – з гілок будь-якого дерева, на Слобожанщині – з трави. Обов’язково прикрашалося різнокольоровими стрічками, квітами й вінками, що уособлювало рослинність у період літа й очікування щедрих плодів восени.  Купало та Марена

Також головним атибутом гулянь було вогнище. Купальське вогнище, згідно з переказами, має велику магічну силу. Через нього стрибають усі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Тож вважалося, що коли дівчина та хлопець, які кохають одне одного, взявшись за руки, стрибають у парі через вогнище і їхні руки залишаються з’єднаними, то вони, побравшись, все життя, проживуть разом.  Вогнище

Після втоплення Марени дівчата дістають свічки, запалюють їх і, прилаштувавши до свої вінків, пускають на воду. Поки вінки пливуть, дівчата йдуть понад річкою та співають. Згідно з народним повір’ям, якщо вінок пливе добре й гарно горить свічка, то дівчина вийде заміж, а якщо крутиться на місці, - то ще дівуватиме, а як потоне – заміж не вийде взагалі. Якщо ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, то значить, що туди дівчина заміж піде. Якщо ж вінок плаває по центру річки, то вважалося, що рік пройде без значних змін. Якщо вінок прибило до берега, то буде біда. Вінки, в яких дівчата беруть участь у святкуванні купальського свята, наділені цілющою силою. Тому і закидали їх через голову на дах хати або зберігали на горищі, вірячі, що зілля, з якого сплетений вінок, вилікує від хвороб.  Дівочі вінки

Кількість купальських вінків могла бути різна, але вони мали обов’язково складатися із 12 рослин з лікарськими властивостями: м’ята, полин – захищали від наврочування, мальви – притягували кохання, деревій – відганяв лицемірних людей, калина – зміцнення жіночого здоров’я, безсмертник – символ довголіття, ромашка – захист дівочої невинності, мак – квітка покращення долі, хміль – квітка розуму і мудрості, незабудка – дарує вірність коханого, чорнобривці, любисток – квіти привабливості і вірності, волошки – дарують ніжність і жіночність, барвінок – символізує притягування юнаків до дівчат. Трави зібрані в ніч на Івана Купала мають особливу цілющу силу, яка виліковує усілякі хвороби.

Існує повір’я про цвіт папороті, котрий нібито з’являється в купальську ніч. За переказами, папороть цвіте лише в ніч перед днем Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Розшукувати її може тільки молодий хлопець. Той, хто має цвіт папороті, нібито отримує дар прозріння майбутнього й здібність розуміти мову звірів і птахів, дізнаватися про долю людей, зцілювати хворих, знаходити заховані скарби.  Папороть

В світі Іван Купала відзначається в багатьох країнах. Традиції світкування у всіх народів переплітаються. Воїстину народним це свято залишається в Латвії та Фінляндії. Там його святкують всією країною, весело, яскраво, з вінками з трав, зі стрибками через багаття, з купанням в росі. У Латвії він називається Ліго і є державним святом. У Фінляндії Іван Купала називається Юханнус. Ніч на Івана Купала або Ніч Светоянська традиційно відзначається в Польщі 23 – 24 червня. Обов’язковим атрибутом святкування - є вогонь («собутка», «паліноцка»). Традиції свята дуже близькі до українських: хороводи навколо вогнища, запальні танці, спуск вінків. А у Познані, наприклад, запускають у небо вогняні кулі.  Як святкують Івана Купала в інших країнах світу

Найбільшого розмаху свято набуло в Іспанії. 23 червня по всій країні святкують День Сан Хуана. На головних площах розпалюють багаття, люди у вінках з трав, виходять на вулицю співають пісень і стрибають через багаття, так як вогонь символізує очищення від всього злого. У цю ніч іспанці збирають трави, які мають магічну силу. З 13 по 29 червня в Бразилії святкується аналог свята Івана Купала «Феста Жуніна» - це урочистості на честь Івана Хрестителя. Бразильці наряджаються фермерами, пастухами і танцюють традиційні парні танці при світлі багать. Гастрономічні символи Фести Жуніни – прості сільські блюда з кукурудзи, солодкої картоплі, а також великої кількості десертів, головний з яких – рисовий пудинг.

Якщо в день Івана Купала йде дощ, то через тиждень після свята розпочнеться спека, яка протримається до кінця літа. Якщо в цей день погода ясна і святить сонце, це знак того, що в цьому році осінь настане пізно, а тепла погода протримається довго. Якщо рано вранці на траві лежить роса, варто очікувати добрий врожай огірків і горіхів. Якщо в купальську ніч на небі розсип зірок, то в цьому році буде рясний грибний урожай. Чути, як кує зозуля в цей день – буде холодна осінь. Якщо почути в цей день пісні цвіркуна – зима буде м’якою і лагідною.  Народні прикмети на Івана Купала

Біля купальського вогнища збиралося все село. Жінок, які не з’явилися на святі, вважали відьмами. В цю магічну ніч не можна було вживати алкогольні напої. Вірили, що на тих, хто перехилить чарку, чекала доля алкоголіка. На Івана Купала не можна було спати, оскільки нечисть також не дрімає, а намагається шкодити людям і їхній домашній худобі. Йти на купальський вечір потрібно було не озираючись, аби не схопила відьма. Аби вберегтися від неї у цей день носили попіл з-під купальського вогнища. В день літнього сонцестояння діти, які не були занадто дорослими для того, щоб стрибати через багаття, стрибали через кропиву.  Цікаві факти про традиції свята

Дякую за увагу