Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Дитина в сімейних відносинах перебуває в центрі уваги й піклування батьків, тобто матері й батька. Утім, обов’язок піклуватися про дитину, дбати про її фізичний, духовний і моральний розвиток покладено й на інших родичів, приміром бабусю та дідуся.
Із Конституції України Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним Із Сімейного кодексу України Стаття 141. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини Мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. 2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини Стаття 142. Рівність прав та обов’язків дітей щодо батьків 1. Діти мають рівні права та обов’язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини 1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини
Обов'язок батьків зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною середньої освіти, готувати її до самостійного життя тощо
Однією з фундаментальних функцій батьківства є утримання та догляд за дітьми. Згідно з Кодексом України про шлюб та сім’ю, батьки зобов’язані надавати харчування, житло, освіту, медичний догляд та інше. Відповідно до закону, батьки повинні це робити незалежно від того, чи живуть вони разом, чи розлучені.
Аліменти - це кошти для утримання, які закон зобов'язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду. Повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацез- датними і потребують матеріалної допомоги. Наприклад сплачувати аліменти
Із Сімейного кодексу України Стаття 173. Роздільність майна батьків і дітей 1. Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна. 2. При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом. Стаття 174. Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання 1. Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини. Стаття 175. Майно спільної сумісної власності батьків і дітей 1. Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Ситуація 1. 1.У чому особливості права власності неповнолітніх осіб? 2. Чи правомірні дії батьків Олекси? ВЕЛИКА КВАРТИРА ДЛЯ ВЕЛИКОЇ РОДИНИ Подружжя Іван Іванович та Мар’яна Мар’янівна Іваненки мають двох синів – Олексу, якому щойно виповнилося 13 років, та молодшого за нього на сім років Микиту. Мешкає родина в невеликій двокімнатній квартирі, приватизованій на чотирьох членів родини. На день народження бабуся подарувала Олексі успадкований нею автомобіль, а належний їй будиночок у селі вирішила продати й переїхати до своїх рідних у місто. Батьки Олекси зраділи й подарункові, й бабусиному рішенню. Утім, для такої кількості членів родини їхня квартира стала замалою. Порадившись, вони вирішили продати свою двокімнатну квартиру й автомобіль, подарований Олексі, та, доклавши запропоновані бабусею гроші від продажу будиночка, купити нову простору трикімнатну квартиру в багатоповерхівці, що споруджують поряд із будинком
Із Сімейного кодексу України Стаття 177. Управління майном дитини 1. Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси. 2. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов’язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини… 3 Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло... Стаття 178. Використання доходу від майна дитини 1. Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім’ї.
Ситуація 2 1. Чи мають батьки право на аліменти й матеріальну допомогу від своїх дітей? 2. Яким, на вашу думку, має бути рішення щодо цієї справи? СИН І БАТЬКО 65-річний Карпо Коробко звернувся до суду із заявою. Він просить суд примусити свого 32-річного сина Сергія надавати йому матеріальну допомогу на лікування. До заяви позивач додав довідку про розмір пенсії, медичну довідку, де вказано, що він інвалід ІІ групи. На суді Сергій Коробко заявив, що батько покинув сім’ю, Сергію було 12 років. До цього він пиячив, ображав свою дружину Марію – матір Сергія. Три роки Карпо Коробко був позбавлений батьківських прав. Після розірвання шлюбу з Марією він не допомагав сім’ї – аліменти з нього стягували в судовому порядку за позовом матері Сергія.Також відповідач Сергій Коробко надав суду довідку про склад сім’ї, в якій зазначено, що у нього є неповнолітній син та дружина, яка наразі навчається в університеті й не працює. Сам він щойно започаткував фермерське господарство й усі доходи вкладає в цю справу.
Із Сімейного кодексу України Стаття 202. Підстави припинення обов’язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків Повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Стаття 203. Обов’язок дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків Дочка, син крім сплати аліментів зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. Стаття 204. Звільнення дочки, сина від обов’язку утримувати матір, батька 1. Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки. Стаття 206. Стягнення з дитини витрат на догляд та лікування батьків 1. У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина… має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними.
Як держава охороняє дитинство Із Закону України «Про охорону дитинства» Стаття 10 ...Держава здійснює захист дитини від: усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання...; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних речовин...; залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо..
Якщо батьки не забрали дитину з пологового будинку без поважної причини, ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо її виховання чи жорстоко поводяться з нею, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини або примушують її до жебракування й бродяжництва, суд може позбавити їх батьківських прав
На захист прав дитини у складній ситуації стають не лише суд, органи опіки та піклування, а й служби у справах дітей, державні соціальні служби при місцевих державних адміністраціях, громадські організації (в тому числі молодіжні й дитячі) та міжнародні організації, що опікуються проблемами захисту прав дітей. Дитина має право особисто звертатися за захистом своїх прав та інтересів.
Із Сімейного кодексу України Стаття 248. Права та обов’язки опікуна, піклувальника щодо дитини 1. Опікун, піклувальник зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. 2. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. 3. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини. — встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати.
Прийомні сім’ї і дитячі будинки сімейного типу. Вони – законні представники дитини в усіх відносинах; обов’язок щодо утримання дитини забезпечують бюджетним коштом; прийомна сім’я чи будинок сімейного типу – це місце тимчасового влаштування дитини (наприклад, до повноліття); між дітьми й прийомними батьками чи батьками-вихователями не встановлюються юридичні сімейні й цивільні відносини; надання дитині притулку не припиняє батьківських прав її кровних батьків. Прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, яка бере на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.