Презентація до теми рококо

Черкаська загальноосвітня школа I-III ступенів №22 Презентація на тему: ЖИВОПИСНЕ,МУЗИЧНЕ ТА ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО РОКОКОВчитель: Сущенко Ольга Михайлівна

ЖИВОПИСУ живописі рококо переважали зображення свята і театральних вистав, закоханих пар міфологічних істот. У портретах люди зображалися підкреслено усміхненими, люб’язними, витонченими, але це була маска, що приховувала численні недоліки і надзвичайно складні проблеми того часу. Живопис рококо різноманітний за жанрами, тематикою та засобами виразності. Тематика живопису: пасторалі, буколіка, міфологія, пастушачі мотиви на тлі чудових ландшафтів, людські почуття.

Жанри живопису: портрет, пейзаж, натюрморт. Кольори живопису: легкі пастельні тони, рожеві, блакитні, бузкові. Види графічного мистецтва: гравюра, естамп, офорт. Найвідоміші художники: А. Ватто, Ф. Буше, Ф. Хеймап, В. Хогард та інші. Пастораль — жанр у літературі, образотворчому мистецтві, театрі, музиці і балеті, сюжет яких пов'язаний з ідеалізованим зображенням сільського життя, відтворенням підкреслено простих, наївних переживань на лоні природи. Пастораль Франсуа Буше. Чотири пори року. Осінь.

Француа Буше. Пастораль. Француа Буше. Урок музики.

Буколіка — жанр античної поезії, в якому мовилося про вільне, безтурботне, щасливе життя па селі. Гравюра — вид графічного мистецтва, створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь або через трафарет. Кожен відбиток з друкарської форми вважається авторським твором. Офорт — різновид гравюри па металі, який дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які були попередньо оброблені кислотами. Естамп — твір друкованої графіки (гравюра, офорт, літографія тощо), який являє собою відбиток на папері, рідко — на шовку та інших матеріалах.

Антуан Ватто — французький художник, який писав переважно жанрові картини. Відсутність сильних почуттів героїв, любов до зображення «галантних сцен», безтурботного проведення часу у тісних парках і в той же час тонке проникнення в психологію людини — ось характерні риси його картин. Ватто дуже любив театр і присвятив йому багато творів. Актори у нього — люди зі складним внутрішнім світом. Художнику, як нікому іншому, вдається передати роздвоєність актора між його душевною налаштованістю та роллю, яку він грас на сцені («Жіль», 1720 р.).

ВАТТО «ЖИЛЬ»ВАТТО «РАДОЩІ ЖИТТЯ»

Франсуа Буше — французький художник і гравер. Опановуючи живопис, молодий Буше звертався також до вивчення техніки гравюри. Він робив естампи з картин відомих художників і переводив у гравюру власні малюнки до нового на той час видання пєс Мольера. Тонка вишуканість форми, ліричний ніжний колорит, чарівна граційність, навіть манірність рухів, миловидні обличчя та м’які посмішки персонажів у його роботах часом нагадують «галантні сцени» А. Ватто; натомість у картинах Ф. Буше відсутня мінливість ситуації. Художника більше цікавлять не самі персонажі, а гармонічне поєднання людських фігур, пейзажу та натюрморту.

Франсуа Буше. Викрадення Орфея. Франсуа Буше. Чотири сезони. Весна.

Френсіс Хейман — англійський художник та ілюстратор доби рококо, який став одним із членів-засновників Королівської академії мистецтв у Лондоні в 1768 та її викладачем. Творчість художника була різнобічною, зокрема Ф. Хейман був плідним художником-портретистом і писав пейзажі та історичні полотна. Хейман також був талановитим графіком: він працював над книжковими ілюстраціями. У 1744 році 31 картина Ф. Хеймана увійшла до збірки п’єс В. Шекспіра.

Френсіс Хейман. Добрий самарянин. Пані в рожевому. Мінлива молодість танцює під музику каліки.

Музичне мистецтво рококо представлене камерними інструментальними жанрами, танцювальною і вокальною музикою. Їй властиві камерність та мініатюрність форм, буяння граціозно-кокетливих і грайливих образів, багатство вишуканої мелізматики (прикрашення мелодії) тощо.Інструментальна музика рококо: пейзажна, пасторальна або танцювальна музика у виконанні клавесину, віоли, флейти, скрипки і гобою. Серед композиторів цієї доби популярними були Франсуа Куперен, Жан-Філіп Рамо, Андре Кампра, Луї Клод Дакен, Антуан Форкре та інші, у своїй творчості вони наслідували риси Ж. Б. Лзоллі. Стиль рококо в музичному мистецтві проявив себе в творчості французьких клавесиністів Франсуа Кзшерена і Жана-Філіпа Рамо. МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

В області інструментальної музики у Франції основні досягнення пов’язані з клавесином. Така музика представлена двома жанрами. Один з них — прості та вишукані п’єси-мініатюри. Французькі клавесиністи створили особливу мелодику з вишуканими прикрасами — мелізмами, які являли собою «мереживо» коротких звуків, що складалися в невелику мелодію. Мелінізми позначалися у нотному тексті спеціальними знаками. Оскільки звук з клавесина не тягнеться, мелізми часто були необхідні для того, щоб створити мелодію або фразу, яка звучить неперервно. Музикування на клавесині

Буше. Гра на клавесині.

Другим жанром французької клавесиниої музики була сюїта. Такий твір складався із кількох частин — танцювальних п’єс, контрастних за характером. У салонах часто лунала і вокальна музика, яка складалася із пісень про кохання. На вечірках виконували не тільки пісні, але й відомі арії із опер, що найчастіше аранжували та представляли як інструментальний твір для камерного ансамблю або клавесину. Камерний ансамбль

Для театрального мистецтва рококо притаманні риси, які були характерними для театру бароко, з незначними нововведеннями. В Англії відмовилися від театру відкритого типу та почали споружувати, як і в інших європейських країнах, закриті споруди. Тут з’явилися намальовані декорації та театральні машини для ефектних польотів та раптових зникнень. На відміну від шекспірівської епохи, коли жіночі ролі виконували юнаки, в театрі рококо, як і в театрі бароко, жіночі ролі почали виконувати актриси.«Як вам це сподобається»- одна з ранніх комедій Вільяма Шекспіра.

Антуан Ватто «Актори французького театру»Анрі П'єр Данлу. «Портрет французького актора Тенара в ролі Фігаро»

1.https://narodna-osvita.com.ua/5987-zhivopisne-muzichne-ta-teatralne-mistectvo-rokoko.html2.https://uk.wikipedia.org/wiki/Рококо3.https://uk.wikipedia.org/wiki/Рококо. ВИКОРИСТАНІ РЕСУРСИ: