Презентація до теми "Зародження життя з неживої природи"

Зародження життя з неживої природи

Життя «Життя́» — це явище, що є сукупністю фундаментальних загальнобіологічних ознак (метаболізму, гомеостазу, росту, розвитку, відповіді на подразнення, розмноження, еволюції тощо), які характеризують живих істот, відрізняючи їх від неживих об'єктів. Життя визначається як форма існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин, самооновлення та самовідтворення. Вивченням властивостей життя займається наука біологія, яка покликана з'ясувати фундаментальні закони його існування та безперервності у часі.

Гіпотези виникнення життя на ЗемліЖиття було створено надприродною істотою в певний час (креаціонізм)Життя виникало неодноразово з неживої речовини (мимовільне зародження)Життя існувало завжди (теорія стаціонарного стану)Життя занесене на нашу планету ззовні (панспермія)Життя виникло з неживої природи в результаті біохімічних процесів (еволюція)

Абіогенез. Абіогенез – ідея про походження живого з неживого – вихідна гіпотеза сучасної теорії походження життя. Важливо підкреслити, що зараз життя на Землі не може виникнути абіогенним шляхом. В теперішній час живе походить тільки від живого (біогенне походження). Можливість повторного виникнення життя на Землі вилучене.

Твердження Аристотеля. Аристотель (384 - 322 роки до нашої ери) , якого часто називають засновником біології, дотримувався теорії спонтанного зародження. На основі власних спостережень він розвивав цю теорію далі, зв'язуючи всі організми в безперервний ряд - "сходи природи" . Цим твердженням Аристотель підтримав більш раннє висловлювання Емпедокла про органічну еволюцію. Згідно з гіпотезою Арістотеля про спонтанне зародження, певні "частки" речовини містять деякий "активний початок", який при відповідних умовах може створити живий організм. Аристотель був правий, вважаючи, що цей початок міститься в заплідненому яйці, але помилково вважав, що воно є в сонячному світлі, глині і гниючому м'ясі. З поширенням християнства теорія самозародження виявилася не в честі; її визнавали ті, хто вірив в чаклунство.

Аристотель писав, що жаби і комахи заводяться в сирому ґрунті. У Середні століття багатьом «вдавалося» спостерігати зародження різноманітних живих істот, таких як комахи, черв'яки, вугри, миші, в залишках організмів, які розкладалися або гнили.

Твердження Ван Гельмонта. Ван Гельмонт (1577-1644), вельми знаменитий і удачливий вчений, описав експеримент, в якому він ніби створив за два тижні мишей. Для цього потрібні були брудна сорочка, темна шафа і жменя пшениці. Активним початком він вважав людський піт.

Біохімічна теорія Опаріна-Холдейна. Першу наукову теорію походження життя на Землі створив російський біохімік А.І. Опарін та англійський науковець Дж. Холдейн (1894-1980). У 1924 р. він опублікував роботи, в яких виклав уявлення про те, як могло виникнути життя на Землі. Відповідно до цієї теорії, життя виникло в специфічних умовах стародавньої Землі і розглядається Опаріним як закономірний результат хімічної еволюції сполук вуглецю у Всесвіті. За Опаріним, процес, який призвів до виникнення життя на Землі, може бути розділений на три етапи:1) Виникнення органічних речовин.2) Утворення з найпростіших органічних речовин біополімерів (білків, нуклеїнових кислот, полісахаридів, ліпідів та ін.).3) Виникнення примітивних організмів, здатних до самовідтворювання.

Думки Опаріна-Холдейна. На думку природознавців, Земля з’явилася приблизно 4,5-7 млрд років тому. Спочатку Земля являла собою хмару пороху, температура якої коливалася в межах 4000-8000°С. Поступово в процесі охолодження важкі елементи почали розташовуватися в центрі нашої планети, а більш легкі — по периферії. Первинна атмосфера Землі складалася із вуглекислого газу, метану, аміаку, оксидів сірки, сірководню, водяної пари. Озонового шару не було і до Землі доходили космічні промені. Внаслідок підвищеної вулканічної діяльності у води Світового океану і атмосферу з надр Землі потрапляли різні хімічні сполуки. В первинних земних океанах, насичених різними простими хімічними сполуками, «в первинному бульйоні» під впливом вулканічного тепла, розрядів блискавок, інтенсивної ультрафіолетової радіації та інших факторів середовища почався синтез більш складних органічних сполук, а потім і біополімерів. Утворенню органічних речовин сприяла відсутність живих організмів - споживачів органіки - і головного окислювача - кисню. Складні молекули амінокислот випадково об'єднувалися в пептиди, які, у свою чергу, створили початкові білки, які дістали назву коацервантні краплі. З цих білків синтезувалися первинні живі істоти мікроскопічних розмірів. Це були протобіонти, які дали початок протоклітинам.

Перші живі організми. Перші живі організми були гетеротрофами і використовували готові органічні речовини первинного бульйону. Автотрофи швидше за все походять від гетеротрофів на наступному етапі еволюції.

Висновок. Уявлення про виникнення життя на Землі, та і в усьому Всесвіті, різноманітні і далеко не достовірні.