Писав чудові спогади про своїх сучасників, проте найбільше він відомий своїми творами для дітей. Це:захоплюючий пригодницький роман «Чмелик» (1920);збірка «Нечиста сила»(найбільш відома у наш час);п’єса-казка «Русалка-жаба» (1923) ;казки «Зух Клаповух та Роман Лопух»,«Лісове свято» книгу казок про дівчат за мотивами світової народної творчості «Чарівне намисто»(1937). З них у наш час перевидана поки що лише збірка казок «Нечиста сила» (К-: Веселка, 1992). Твори Василя Короліва-Старого
В. Королів-Старий поставив перед собою нелегке завдання: облагородити „нечисту силу", показати традиційно злі й лихі алегоричні образи добрими, вчинки яких здебільшого приносять людям користь: «Дарма, що інтелігентні люди ставляться до «нечистої сили» з легкою та добродушною посмішкою. Дарма, що тепер не знайдеш освіченої людини, котра йняла б віри якомусь чортовинню. Однаково — найосвіченіша, найінтелігентніша людина нашого віку бодай для форми вислову згадує чорта, диявола, якогось «злого духа». Найчастіш ця згадка буває тільки словом лайки, тим завченим порожнім звуком, що не має в собі жодного змісту... Тим-то, коли вже ми не можемо вигнати чортовиння з нашого світу, то ж чи не краще буде розповідати про нього дітям, як про персоніфіковані сили природи, по змозі позбавляючи їх елементів зла та ворожості?! Я — не педагог і, можливо, помиляюсь. Отож, як результат моєї помилки, з'явиться оця книжка казок, в яких собі дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу, українську «нечисту силу», що, на мою думку, часто буває далеко менш небезпечною, ніж деякі інші «сили», яких, на жаль, не звуть «нечистими».
«Не така вже й страшна нечиста сила (передмова)»«Нечиста сила»«Хуха-моховинка»«Потерчата»«Вовкулака Хреб»«Лiтавиця»«Злиднi»«Мавка Вербинка»«Мара»«Дiдько»«Перелесник»«Дюдя»«Потороча Хрипка»«Чортова перечниця»«Рибалчина русалонька»Різні видання збірки «Нечиста сила»Казки , які увійшли до збірки:
1. Зріст: „манісінька, як кошенятко". 2. Сила: „легенькі, як пушинка, а м'якесенькі, як вата". 3. Одяг: „пухка, як мох", бо „мала довгу вовничку". 4. Колір: „мала мінливу вовничку", „найчастіш була зеленою". 5. Мордочка: „була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — „братки". 6. Лапки: „голенькі зісподу рожеві лапки". Хуха - Моховинка
Вчинки (порятунок Лиски, діда). (Небайдужа й добра). Хуха -Моховинка. Портрет. (Дуже маленька й легенька лісова істота, м'яка на дотик, вкрита довгою зеленою вовною, має голі мордочку й лапки2. Пряма авторська характеристика. (Добра, лагідна, звичайненька, слухняна, роботяща). Сумує за батьківщиною й товариством. (Вірна й товариська). Поведінка. (Грайлива, весела і радісна). Ставлення до Хухи інших істот. (3 любов'ю і співчуттям).