Презентація до уоку в 8 класі "Україна в роки правління гетьмана І.Виговського."

«На старшинській раді 26 серпня1657 року прихильні до Виговського старшини нараяли громаді так, що Юрій ще дуже молодий і на той час, доки він дійде своїх літ, нехай передасть булаву і клейноди гетьманські Виговському, а сей до якого часу нехай заправляє усим та підписується, де треба, так: «На той час гетьман Виговський». На тім стала рада». 

На Корсунську раду прибули посли від Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Семигороду, Молдавії, Волощини. Було оформлено союзний договір із Швецією, підготовлений ще за Богдана Хмельницького. З Польщею, було укладено перемир'я. Одночасно Виговський поновив союз із Кримським ханством і Туреччиною. 5. З Московською державою політика І. Виговського сформу - льована лаконічно: „Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна — Україною, ми є військо непереможне”. Звичайно, таке ставлення і така політика не могли сподобатись Москві.

1)у найбільших українських містах мають стояти царські воєводи з військом, утримуватись вони повинні за рахунок місцевого населення; 2) податки з оренди, доходів і млинів мають надходити до царської скарбниці; 3) кількість реєстрових козаків має бути скорочена до 10 – 40 тис. чол.; 4) надалі кандидатуру гетьмана слід узгоджувати з царем; 5) обраного київського митрополита обов’язково направляти на посвячення до московського патріарха тощо.

Своєю внутрішньою політикою Іван Виговський прагнув задовольнити передусім інтереси старшинської верхівки та української покозаченої шляхти, тобто діяв, як більшість володарів західних держав. Щедрі дарунки земельних наділів і привілеїв можновладцям спричинили невдоволення незаможного козацтва й селянства.

Гетьман усіляко підтримував козацьку старшину і шляхту, нехтуючи при цьому інтересами простих козаків, селян, міщан. В цей період значно загострюється соціальна напруга у суспільстві: маси козаків , не маючи засобів до існування стікалися на Запорізьку Січ. Козаки добивалися права ходити за здобиччю у татарські і турецькі володіння та платні за свою службу. На Запоріжжі назрівав соціальний вибух. Старшини починають свавільнічати

1. На Корсунській раді 1657 р. вперше виявилася різниця у політичній орієнтації української козацької старшини. Деякі полковники, наприклад Пушкар, рішуче виступали на підтримку московського протекторату в Україні. Й навіть полковники Тетеря, Гуляницький, Дорошенко, які згодом зайняли антицаристську позицію, на Корсунській раді висловилися за московську орієнтацію. Водночас вони відстоювали збереження автономії України в складі Московської держави. 2. Прорахунки гетьмана спричинили те, що з жовтня 1657 р. в Україні розпочалися козацькі заворушення, які очолили кошовий отаман запорожців Яків Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар. Керівники повстанців звернулися по допомогу до московського уряду, який офіційно у події в Україні не втручався, але стосунки з повстанцями підтримував і матеріально допомагав.

Руїна – термін, який позначає процес занепаду й спустошення України в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав. Громадянська війна - найгостріша форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між класами і соціальними групами задля досягнення певних політичних цілей.

Юрій Немирич - видатний державний та політичний діяч. Походив зі старовинної шляхетської родини на Київщині й належав до найбагатших аристократів Речі Посполитої. Отримав блискучу освіту, навчаючись в університетах Лейдена, Амстердама, Оксфорда й Кембриджа. Завершуючи навчання у Сорбонні, юнак видав у Парижі латинською мовою власний твір під назвою "Розвідка про Московитинську війну", у якому порівняв політичний устрій Московського царства і Речі Посполитої. На бік Богдана Хмельницького Немирич перейшов у липні 1657 р., за кілька тижнів до смерті гетьмана. Після обрання Виговського на гетьманство одразу став його помічником і порадником. Брав участь у підготовці документів Гадяцького договору. Відповідно до цього договору мав посісти місце канцлера Великого князівства Руського.

За умовами Україна, як незалежна держава, під назвою Велике Князівство Руське входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації. Територію Великого Князівства Руського складали київське, брацлавське і чернігівське воєводства. Вища законодавча влада належала національним зборам депутатів, які обиралися від усіх земель князівства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Вибір кандидатів на гетьмана мали здійснювати спільно всі стани українського суспільства — козацтво, шляхта і духовенство. Гетьман очолював збройні сили України. У Великому Князівстві Руському встановлювалися державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал. Все діловодство мало вестися українською мовою. У Києві або в ін. місті передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети. Українська армія мала складатися з 30 тис. козаків і 10 тис. найманого гетьманом війська. Польським військам заборонялося перебувати на території князівства. У випадку воєнних дій в Україні польські війська, які знаходились на її території, переходили під командування гетьмана. Гарантувалися права та привілеї козацтва. На подання гетьмана щороку сто козаків з кожного полку мали прийматися до шляхетського стану. Православні віруючі зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька церква зберігалася, але не могла поширюватись на нові території. У спільному сенаті Речі Посполитої мали надати право застати православному митрополитові київському і п'ятьом православним єпископам. Угода передбачала закріплення за Києво-Могилянським колегіумом академічного статусу і зрівняння його у правах з Краківським університетом. На території князівства передбачалося заснування ще однієї православної академії та середніх навчальних закладів — колегіумів, а також фундування в необхідній кількості початкових шкіл та друкарень.

Микола Костомаров вважав, що ідея Гадяцької угоди «пускала панувати на Україну шляхетський лад, ненависний для черні». 2. Орест Левицький писав, що цей трактат підносився над рівнем свідомості козаччини, тому не був для неї зрозумілий. 3. Михайло Грушевський дотримувався думки, що цією угодою «Польща замулювала очі українському народові, щоб він примирився з новим поворотом під панську кормигу». 4. Історик В’ячеслав Заїкин вбачав певну користь у цій угоді, бо «при нових умовах українські суспільні стани не

Присяга короля Яна Казимира на договорі (підписана 10 червня 1659)

6 вересня 1658рік умови Гадяцького договору: Україна входила до складу Річі По­сполитої під назвою Великого князівст­ва Руського (три воєводства - Київське, Чернігівське, Брацлавське) як третя складова федерації - поряд з Польським королівством і Великим князівством Литовським. Законодавча влада - Рада, яка скла­далася з представників усіх полків, со­тень і міст. 3. Виконавча влада - гетьман, якого обирали довічно і затверджував король. Визнавалися усі вільності і традиційні права Війська Запорозького, і щоріч­но за рекомендацією гетьмана 100 козаків приймали в шляхту. Козацький реєстр налічував 30 тис. + 10 тис. найманців. Зрівнювалися в правах православні і католики. На території князівства скасовувалася Брестська унія, митрополит і п'ять православних єпископів допускалися на засідання загального сейму. Уводилися власна судова система українською мовою в діловодстві, своя скарбниця і монета за польським зразком. 9.Польське військо не мало права пе­реходити кордони України 10. —    гетьману заборонялося вести зовнішньополітичні відносини з іншими державами 11. Угода передбачала закріплення за Києво-Могилянським колегіумом академічного статусу і зрівняння його у правах з Краківським університетом. 12.Відновлення повинностей українського селянства

ПИТАННЯ до відеофільму «Конотопська битва» Режисер фільму Віктор Горобець,доктор історичних наук,завідувач Центру соціальної історії інституту історії України 1.Яке прізвисько мав князь М.Трубецький і чому його так прозвали? 2.Яке українське містечко було спалено вщент? 3.Хто такий Гуляницький? 4.Чому і коли московити потрапили в пастку вперше? 5.Скільки днів тривала облога Конотопа? 6.Біля якої річки І.Виговський вдався до хитрощів? 7.Хто був союзником І.Виговського в битві біля Конотопа?

Сформувалась нова опозиція На Правобережжі виступив Іван Богун На Запоріжжі Іван Сіркко Також полковники Яким Сомко,Василь Золотаренко Рядові козаки й селяни підтримали їх, боячись, що разом із запровадженням Гадяцького трактату повернуться національно-релігійні утиски і панщина. Лави повстанців збільшували й ті, хто не хотів послаблення Москви як ймовірного союзника в боротьбі проти Польщі. До повстанців прилучалися мешканці Лівобережжя, бо їх лякала можлива війна проти Московії, яка розгорталася б на їхній землі. У вересні 1659 р. під Германівкою на Київщині зібралася козацька рада. Козаки відмовилися визнати Гадяцький трактат, виступили проти союзу з польським королем і висловили недовіру гетьманові Виговському. Після ради Виговський, не бажаючи Україні нового лиха, що заподіяла б громадянська війна, зрікся булави й подався на рідну Волинь, яка тоді перебувала під владою польського короля, а гетьманом було обрано Юрія Хмельницького.

у Манявському Скиті на Івано-Франківщині урочисто відкрили перший в Україні пам'ятник українському гетьману Івану Виговському

В селі Шаповалівка під Конотопом, був встановлений пам ятний  знак героям Конотопської битви

Ніжин. Пам'ятник  присвячений Конотопсь- кійбитві 1659 року.

В самій Германівці зараз встановлений пам`ятник Іванові Виговському. Його зображення навіть є на поштових марках.

Пам ятник гетману І.Виговському встановлен в селі Руда Жидачевского району Львівської області,де вважають, що гетьман похован. Автор монумента львівский скульптор Роман Романишин.

24 жовтня 2010 року у місті Луцьку під залпи козацької гармати було урочисто відкрито меморіальну дошку пам'яті видатного українського гетьмана Івана Виговського. Дошку встановлено в Луцькому замку на будівлі Художнього музею. Представники духовенства освятили її. Автор – Микола Кумановський.