МЕТА УРОКУ: ПРОДОВЖИТИ ЗНАЙОМСТВО ІЗ МУЗИКОЮ ЕПОХИ РОМАНТИЗМУ;ДІЗНАТИСЯ ПРО РОЗВИТОК ЖАНРІВ РОМАНСУ ТА ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ СИМФОНІЇ В УКРАЇНІ;УДОСКОНАЛЮВАТИ ВМІННЯ АНАЛІЗУВАТИ, ПОРІВНЮВАТИ ТА ХАРАКТЕРИЗУВАТИ ТВОРИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДАНОЇ ЕПОХИ; РОЗВИВАТИ НАВИЧКИ ОСМИСЛЕНОГО СПРИЙНЯТТЯ МИСТЕЦЬКИХ ТВОРІВ;ВИХОВУВАТИ ЕСТЕТИЧНИЙ СМАК НА КРАЩИХ ЗРАЗКАХ СВІТОВОЇ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ.
Композиторів-романтиків об’єднує тяжіння до індивідуалізації музичних образів, пошуки експресії, увага до людських почутів, інтерес до музичного фольклору своїх народів і його імплементації у жанри європейської музики. Характерними ознаками романтизму в музиці були антираціоналізм, зосередженість на внутрішньому світі людини, нескінченність її почуттів, настроїв, ліричне начало, емоційна безпосередність, свобода висловлювань, інтерес до минулого, до далеких екзотичних країн, любов до природи, захоплення народним мистецтвом. Народну пісню вони розглядали як праоснову професійного музичного мистецтва.
Роберт шуман Видатний німецький композитор-романтик (1810-1856), диригент, музичний критик та громадський діяч. Творчість Шумана кидала виклик духовній убогості Німеччини 1820-х — 40-х рр., кликала у світ високої людяності. Світ фантастичних образів знайшов відображення у його творчості.
Роберт шуман У його спадщині чимало програмних творів, зокрема циклічних, побудованих на основі образного контрасту, притаманного музиці епохи романтизму. Яскравим прикладом такого циклу є «Фантастичні п’єси» для фортепіано де кожна п’єса передає емоційно забарвлені моменти життя. Роберт Шуман. «Порив» із циклу «Фантастичні п’єси»
Франц шуберт(1797 – 1828) - австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці, автор понад тисячі музичних творів, серед яких понад 600 пісень, дев'ять симфоній, велика кількість творів камерної та літургійної музики. Зацікавлення публіки музикою Шуберта за його життя було помірним, але значно зросло після смерті композитора й витримало випробування часом — твори Шуберта досі не втратили популярність і належать до найвідоміших зразків класичної музики.
Франц шуберт. Музика Ф. Шуберта тісно пов’язана з народним мистецтвом. Найважливіше місце в творчості композитора зайняла пісня для голосу і фортепіано. У музиці митця велике значення мають колорит, барвистість, що зумовили збагачення гармонії, оркестровки. Ф. Шуберт. «Зимовий шлях» У «ліричну сповідь» часто вплітається і тема природи. Справжню ж оцінку та масове визнання музика композитора отримала тільки у XX ст. У його вокальних творах з щирістю і глибиною розповідається про людину, часто нещасливої долі, тому, що всі її сподівання розбиваються об життєві рифи.
Михайло калачевський(1851 - 1907 (12?)) — український композитор, піаніст, музично-громадський діяч та юрист. Прикладом творчого переосмислення українського фольклору є «Українська симфонія» Михайла Калачевського. Це перша українська симфонія, яка поєднує в собі класичну побудову та створена на основі мелодій українських народних пісень. Характерно, що композитор зберігає жанрові особливості пісні, прагне повніше розкрити засобами оркестру, через велику музичну форму її образний зміст. Калачевський (Колачевський) Михайло Миколайович
Михайло калачевський «українська симфонія»Перша частина симфонії лірична за змістом. Тут використано дві народні пісні – «Віють вітри» і «Йшли корови із діброви». В інтродукції і заключенні, що звучать у помірному темпі й будуються на мелодії першої пісні, змальовано картину лагідного літнього вечора. Друга частина - Інтермеццо-скерцандо - жартівлива народна сцена. Музика її виросла з першої фрази народної пісні «Дівка в сінях стояла».
Михайло калачевський «українська симфонія»Третю частину - Романс - витримано в лірико-епічних тонах. Калачевський поклав в основу теми мелодію історичної пісні «Побратався сокіл з сизокрилим орлом». Сама тема звучить могутньо, велично, її розмірений тон, широкий пульс мелодичного дихання створюють епічний образ. Фінал симфонії пронизаний стихією танцю. Він побудований на зіставленні двох тем, в основі яких - народні танцювальні пісні «Ой гай, гай» і «Ой джиґуне, джиґуне». Обидві теми зберегли пісенно-жанрові риси: восьмитактову квадратну структуру, підкреслено танцювальну музичну фактуру.
ПІДСУМОК УРОКУ:ІЗ ТВОРЧІСТЮ ЯКИХ КОМПОЗИТОРІВ ЕПОХИ РОМАНТИЗМУ ВИ СЬОГОДНІ ПОЗНАЙОМИЛИСЬ;ЯК РОЗВИВАВСЯ ЖАНР РОМАНСУ ТА ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ СИМФОНІЇ В УКРАЇНІ;ПРИГАДАЙТЕ, ЯК КОМПОЗИТОРИ-РОМАНТИКИ ВИКОРИСТОВУВАЛИ ОБРАЗНУ КОНТРАСТНІСТЬ У ПРОГРАМНИХ ТВОРАХ; ЩО ВАС ВРАЗИЛО (ЗДИВУВАЛО) НА УРОЦІ І ЧОМУ?