Презентація до уроку 6 класу ДІС " Кіммерійці, скіфи, сармати"

Про матеріал
Презентація до уроку " Кіммерійці, скіфи, сармати" Досліджуємо історію і суспільство 6 клас ( підручник І. Васильків)
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

Вправа « Допоможи історикам» https://www.canva.com/design/DAGXAa9SaQs/_avQaxPTyh4MVgqDm7SXuQ/edit?utm_content=DAGXAa9SaQs&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton

Номер слайду 3

Гра « Артефакти епохи бронзи» https://cutt.ly/X8b2DiV

Номер слайду 4

Ранній залізний вік

Номер слайду 5

Що потрібно?

Номер слайду 6

Подумай!!! Що змінилося в житті людей?

Номер слайду 7

Кіммерійці ----- скіфи ------ сармати

Номер слайду 8

РОБОТА НА УРОЦІ Питання Кіммерійці Скіфи Сармати Час існування ( 2 р) Територія суч. України ( 3 ряд) Заняття ( 4 ряд) Державний і суспільний устрій устрій ( 4-5 р)

Номер слайду 9

Номер слайду 10

Кіммерійці – іраномовний народ, який примандрував з Нижнього Поволжя в Причорноморські степи і Крим в ІХ ст. до н.е. й панував тут упродовж двох століть. Це перший  народ  на  наших землях, самоназва якого нам відома. 

Номер слайду 11

Ареал розселення кіммерійців

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Бронзові вудила і наконечники стріл Горщик Кіммерійські мечі

Номер слайду 14

Посуд, кінська збруя і знаряддя праці кіммерійців Кіммерійська зброя

Номер слайду 15

Першими на території сучасної України навчився виготовляти залізні знаряддя, зокрема з руди, яку видобували у болотах, винайшли горн – металургійну піч, знали ковальську зварку, уміли виготовляти сталь. Основне заняття – кочове скотарство (перші кочовики Північного Причорномор’я) в першу чергу – конярство (у своїх працях Гомер, Гесіод та інші давні автори називають їх доїтелями кобил і конеїдами; в їжу кіммерійці вживали конину та пили кумис). Велику роль відігравали полювання та рибальство. Мистецтво кіммерійців мало ужитковий характер. Кіммерійці мали сильне кінне військо, але згодом їх витіснили скіфи.

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Давньогрецький історик Геродот писав, що Скіфія — це чотирикутник, один бік якого простягся на 20 днів шляху вздовж Чорного моря від Істру (Дунай) до Танаїсу (Дон). На таку ж саму відстань (20 днів шляху) розкинулася Скіфія вглиб суші. Геродот назвав багато племен, які мешкали в Скіфії. Але справжніми скіфами були лише царські скіфи і скіфи-кочівники, які жили у степах Подніпров'я і в Приазов'ї. Територію Лісостепу від Дністра до Дніпра займали праслов'янські племена, Геродот називав їх скіфами-орачами. На Лівобережі жили споріднені з ними скіфи-землероби.

Номер слайду 18

Номер слайду 19

Номер слайду 20

Номер слайду 21

Золотий гребінь з кургану Солоха (IV ст. до н.е.) Срібна чаша з позолотою з кургану Гайманова могила   (IV ст. до н.е.)

Номер слайду 22

Номер слайду 23

Золота пектораль з кургану Товста Могила. Знайдено в 1971 р.   Пектораль (латин.) — нагрудна прикраса, ознака влади Борис Мозолевський

Номер слайду 24

Номер слайду 25

Сарматські племена — кочівники, які прийшли зі Сходу. Сармат, савромат (іран.) — «опоясаний мечем». У II ст. до н. е. вони завоювали територію Скіфії, витіснивши скіфів до Криму. Геродот відзначав етнічну схожість скіфів і сарматів. Окрім причорноморських степів, сармати проникли вглиб території сучасної України, на землі, які були заселені праслов’янськими народами. У III ст. н. е. сарматів витіснили племена готів, які прийшли з Прибалтики. А в IV ст. територією сучасної України промчали орди гунського союзу племен. Очолювані Аттілою гуни дійшли аж до Західної Європи.

Номер слайду 26

Номер слайду 27

Номер слайду 28

Номер слайду 29

Висновки для розумників Що було спільним для племен на території України 1. Вони були ---------------------- племенами 2. Мали схожі ………………., наприклад скотарство, …………. 3. Приходили на нашу територію ………….. 4. Залишили нам багато пам’яток …………. Наприклад ……….

Номер слайду 30

Номер слайду 31

Повторити параграфи 11-22 , буде тематичний контроль ЦІКАВИНКА 3-D реконструкція стародавнього Вавилону https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R/1

ppt
Додано
4 червня 2025
Переглядів
584
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку