Тривалість уроку "Основні точки та лінії небесної сфери. Рух планет. Закони Кеплера" - 80 хвилин.
Дана презентація супроводжує пояснення нового матеріалу. Учні мають перед собою чорно - білі заготовки - малюнки, визначення основних точок та ліній небесної сфери, кольорові олівці або фломастери для їх зображення. Під час зображення учні порівнюють свої зображення із малюнками в презентації.
На уроці також працюють із картою зоряного неба та розглядаються закони Кеплера та формулюються висновки з цих законів; проводиться процес розв'язування задач з даної теми.
Домашнє завдання відповідає підручнику Пришляк Н.П.
Основні точки та ліній
небесної сфери.
Закони руху планет
Урок – лекція.
Чабан В.Г. вчитель фізики та астрономії
КЗО «Українсько – Американськиий ліцей « ДМР
Повторимо математику.
n Через скільки точок можна провести одну і лише одну пряму?
n Скільки точок однозначно визначають площину?
Прямовисна лінія, зеніт та надир; вертикал, математичний горизонт
Вісь світу, полюси світу, небесний екватор
n Небесна сфера обертається навколо лінії, яка називається віссю світу.
n Точки перетину осі світу з небесною сферою називаються
полюсами світу.
n Полюс, відносно якого небесна сфера обертається проти годинникової стрілки ( для спостерігача в центрі сфери), називається Північним полюсом світу, протилежним йому –
Південним полюсом світу.
n Велике коло, площина якого перпендикулярна до осі світу, називається небесним екватором. Небесний екватор ділить небесну сферу на дві півкулі – північну та південну.
Небесний меридіан, полуденна лінія, коло схилень
Горизонтальна система координат
n Основною площиною є математичний або
справжній горизонт , початком відліку – точка півдня S.
n Положення визначається двома координатами: азимутом А світила та висотою над горизонтом h.
n Азимут А світила М виміряється від точки півдня уздовж горизонту у бік заходу до вертикала світила.
n Висоту h світила М відлічують від горизонту вздовж вертикала до світила М.
Друга екваторіальна система координат
Рух планет Сонячної системи
n До внутрішніх планет відносяться: Меркурій, Венера.
Під час їхнього руху навколо Сонця вони проходять послідовно декілька точок: V1 – нижнє сполучення; V2 – східну елонгацію; V3 – точку верхнього сполучення та V4 – західну елонгацію.
n Під час руху верхніх планет (Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун) планети послідовно проходять такі положення: М1 – протистояння, коли планету легко можна спостерігати в сузір’ї, протилежному Сонцю; М2 – точку західної квадратури, після якої наступає період невидимості планети; М3 – точку верхнього сполучення та М4 – точку східної квадратури, після якої планету можна знову спостерігати.
Закони Кеплера
n Перший закон Кеплера: Всі планети обертаються навколо Сонця по еліпсам, в одному з фокусів якого розміщено Сонце.
Ключові слова: афелій, перигелій.
Земля в перигелії –3-6 січня, в афелії – 4-6 липня.
n Другий закон Кеплера: За рівні проміжки часу радіус – вектор планети описує однакові площі.
Ключовий висновок: Швидкість в перигелії найбільша, в афелії – найменша.
n Третій закон Кеплера: Квадрати сидеричних періодів обертання планет навколо Сонця відносяться як куби великих півосей їхніх орбіт.
Домашнє завдання:
n Параграфи 2, 4 – 6.
n Письмово: стор. 20 (№ 1-9), стор. 29 (№ 1-10), стор 38 (№ 1-11)
n Підготувати інформацію в зошиті про види календарів (принцип побудов календаря, продовженність року, переваги та недоліки, час існування і країна використання) – за презентацію окрема оцінка.