Презентація до уроку "Географічне положення України",8 клас

Як живуть в чотирьох крайніх точках України

На півночі — «бярози», на сході — аварці, на півдні— російські морпіхи, а на заході - м`ячі летять Словаччину. Крім різних «центрів Європи» в Україні є й інші географічні пам`ятки, серед яких — крайні точки. На жаль, ці місця назве не кожен українець, а тим паче не кожен зможе показати їх на карті. Ми вирішили ліквідувати цей пробіл і розповісти, як та чим живуть наші крайні точки. Адже всі ці населені пункти можна зробити привабливими для туристів! Ну що, в дорогу! Але попередимо — з чотирьох точок дві дуже навіть важкодоступні…

З шкільного підручника географії за 8 клас нам відомо, що крайніми точками України є наступні місця: на півночі — точка поряд з селом Грем`яч, точні координати: 52°20′04″ пн. ш. і 33°17′19″ сх. д. на півдні — мис Сарич; координати: 44°23′14″ пн. ш. та 33°44′17″ сх. д. на сході — околиця села Рання Зоря; координати: 49°15′33″ пн. ш. та 40°11′53″ сх. д. на заході — околиця містечка Чоп, точніше село Соломонове; координати: 48°25′50″ пн. ш. та 22°09′50″ сх. д. . Завдяки таким поняттям, як «крайні точки», людина може усвідомити, на скільки велика її Батьківщина!

Північ: Пам`ятають князя Голіцина та говорять «бяроза» Крайня північна точка України — село Грем`яч в Чернігівській області — зустріло нас снігопадом. В пошуках сільради спитаємо дорогу у місцевих жителів. У відповідь почуєте... білоруську мову (хоча до білоруського кордону — понад 80 км, а до межі з Росією — близько 20 км). Виявляється, мешканці села спілкуються на діалекті — суміші білоруської, російської та української мови. Наприклад, вони говорять «сяло», «горєлка», «бяроза»

Грем'я́ч — село в Україні, Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. Населення становить 1399 осіб. Орган місцевого самоврядування — Грем'яцька сільська рада. Село відоме як найпівнічніша точка України. Грем'яч вперше згадується у 1604 р., на думку деяких дослідників засноване у 13 ст. На території села виявлено 2 городища (6-3 ст. до н. е.) поселення епохи неоліту — бронзи (5-2 тис. до н. е.), а також ранньослов'янське (3-5 ст.), Київської Русі (9-13 ст.), стоянка епохи мезоліту (8-10 тис. до н. е.). На території села у 1747 р. була побудована Церква Різдва Богородиці. Довідка

«Крайня північ»України. Взимку в Грем`ячі найкращий транспорт — сани.

Місцеві мешканці знають, що офіційно живуть на «крайній півночі», та самі говорять, що є північніше село. «В 7 км на північ від нас є село Мурав`ї, але там живе всього 200 осіб, а у нас — 1500» В центрі Грем`яча, ще стояв посріблений Илліч. Поряд більша частина місцевих магазинів, школа, пошта і будинок культури. В місцевій школі, де навчається 110 дітей, навіть склали за спогадами старожилів історію села — вийшла досить товста книга. До революції тут була літня дача князя Голіцина, озеро з лебедями. Потом — великий колгосп, який навіть став мільйонером. А після 1991 року все змінилось ... Зараз в селі є кілька фермерських господарств, решта живуть «від землі»,

Село Грем'яч знаходиться на правому березі річки Судость, на кордоні з Росією. Селом протікає невелика річка Грем'ячка (притока Судості), південною околицею села протікає річка Рогозна (притока Десни). До села примикає село Богданове. На протилежному березі річки Судость закинуте село Колос. Поруч с селом проходить автомобільна дорога Ще одна особливість села — тут проходять службу по контракту прикордонники. На трасі, що проходить поряд с селом — автомобільний пункт пропуску і митниця.

Північ: Російські морпіхи, одинокий маяк і дачі президента На крайній південній точці України мисі Сарич — сьогодні «мешкають» морські піхотинці Чорноморського флоту РФ та наглядачі маяка. Найбільш поширеною є думка, що назва походить від характерного кольору оточуючих гір - Сарич дослівно з тюркських мов означає «тканий золотом». Давні греки називали цей мис Кріу-Метопон (Баранячий лоб). 1898 року на мисі Сарич було збудовано маяк, що існує й донині. Світло маяка вночі видно за 17 морських миль (40 км) від берега.

Церква Воскресіння. Головна прикмета мису Форос на висоті 400 м.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Сарич

Форос розташований за 2,5 км на схід от мису Сарич; і це найпівденніший населений пункт України. На весь світ Форос прославився в серпні 1991року, коли генсек Горбачов був взятий під «домашній» арешт організаторами путчу. У Форосі є велика школа, яку будували в розрахунку на 700 учнів — але зараз там навчається всього 165 дітей. Основний дохід жителі одержували від відпочивальників. Крім приватного сектора є висотки в 9 и 12 поверхів.

Форос заробляє на курортниках.

Захід: Мячі летять в Словаччину

На краю колишнього колгоспного садка знаходиться крайня західна точка України

Крайня західна точка, село Соломонове Закарпатськоі області біля Чопа, сусідить відразу з двома «зарубіжжями» — Угорщиою та Словаччиною. Від однієї країни відокремлює р. Тиса, от другої — Латориця. Граючи у футбол, хлоп`ята ухитрялись забивати мячі за кордон. В Європу, до якої «рукою подати», місцеві жителі ходять майже кожен день. У багатьох там живуть родичі або друзі. Візи жителям прикордоння не потрібні, їм видають спеціальні посвідчення для перетину кордону.

Зараз у Соломонові проживають понад півтори тисячі людей. У селі половина мешканців є етнічними угорцями, тож угорською в Соломонові якщо і не всі розмовляють, то розуміють точно. Мешканці називають своє село «багатим» і будують амбітні плани щодо подальшого розвитку. У Соломоново розташований завод «Єврокар» — офіційний виробник автомобілів марок Volkswagen Group в Україні, в першу чергу — Шкода. https://zakarpattya.net.ua/News/159812-Krainia-tochka.-Zakhid.-Zakarpattia.-Solomonovo-VIDEO

Схід: Вотчина аварців на 6 дворів

В'їзд до села Червона Зірка (з 2016 р. Ранкова Зоря)

Крайня східна точка країни, хутір Рання Зоря, Міловського району, Луганскої області, не щезла з лиця землі завдяки переселенцям з Дагестану. Ще на початку 90-х на межі України та Росії поселились аварці. Саме їх сім`ї складають більшість цього богом забутого поселения, головна памятка якого — памятний знак, що підтверджує, що це найсхідніша точка України. В населеному пункті, який один вулиця протяжністю 2 км, на початку 90-х тут жили 158 осіб. Сьогодні люди приписані в 13 дворах, але фактично живуть в шести. Все населення хутору — 14 дорослих та 8 неповнолітніх дошкільного віку. Автобусного сполучення с «великою землею» — селом Великоцьк, що розташований за 25 км, — у хуторян немає.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Березово-Ярській сільській раді — 124 людини. Свою поетичну назву воно отримало зовсім недавно, до цього село називалося Червоною Зіркою. Офіційно там ще зареєстровано 17 людей, фактично – село покинуте. Яким воно було? Чому сьогодні Рання Зоря існує тільки на мапі? Дивіться в сюжеті Радіо Свобода! https://www.radiosvoboda.org/a/27940297.html

Географі́чний центр Украї́ни, згідно з даними Державного комітету природних ресурсів України (Наказ N 95 від 20 травня 2005 р. «Щодо уточненого місцезнаходження географічного центру України»), має координати 49°01'39" північної широти і 31°28'58" східної довготи.

Тут можна знайти більше: http://www.segodnya.ua/ukraine/kak-zhivut-v-chetyrekh-krajnikh-tochkakh-ukrainy.html http://www.geokyiv.org/uk/science/expedicia/edgepoints https://uk.wikipedia.org/wiki/ https://www.youtube.com/watch?v=3PJnazGXLRc https://www.youtube.com/watch?v=paMmdFBxxPc&t=313s