Мета уроку: - розкрити особливості економічного розвитку українських земель на початку XX століття; - з'ясувати головні напрямки розвитку промисловості і сільського господарства на території України; - розвивати вміння учнів аналізувати події та явища, робити висновки й аргументувати їх фактами; - виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини.
Вправа “Незакінчене речення”1. Галичина та Північна Буковина входили до ….(Австрії),а Закарпаття до.. (Угорщини)2. Державний орган на західноукраїнських землях....(Галицький сейм)3. Повноваження сейму обмежувалися галузями…….(культури та освіти, аграрними відносинами)4. В українському русі Галичини різко посилився напрямок ..(москвофілів)5. Друкованими органами у москвофілів були …..(..журнал «Слово» та газета «Руська рада»)6. На противагу староукраїнському руху діяв напрямок ..(народовців)7. Друкований орган народовців ….(Діло)8. Провідники українського руху Галичини заснували культурно-освітнє товариство..(Просвіта)
9. Основний напрямок діяльності «Просвіти»…. (книгодрукування)10. Перша українська політична партія в Галичині….(русько-українська радикальна партія)11. Важливу роль у політичному русі західноукраїнських земель відіграли… (І. Франко, Ю. Бачинський, М. Грушевський, Ю. Романчук) 12. У 1873 році у Львові народовці створили…(Літературне товариство імені Т. Г. Шевченка)13. Автор книги “Україна irredenta”… (Юліан Бачинський)14. Українсько-польське порозуміня, досягнуте у Галичині у 1890 році під тиском київської сторони називається… (“нова ера”)15. Кафедру української історії у Львівському університеті очолив…(М. С. Грушевський)
Робота з історичним документомІз відозви Народного комітету УНДП до народу (5 січня 1900 р)Стоячи на ґрунті наукового соціалізму, здійснення усіх його ідеалів соціалістичних можливе лише при повній самостійності політичній русько-українського народу і повнім, необмеженім праві його: рішати самому у всіх справи. Зокрема - утворення окремої руської політичної території з частей Галичини і Буковини з якнайширшою автономією.… Ідеалом нашим повинна бути незалежна Русь – Україна, у якій би всі частини нашої нації з’єдналися в одну новочасну культурну державу… Та поки… мусимо на ґрунті теперішніх відносин і в рамках австрійської держави змагати до витворення окремої національної провінції зі своєю окремою адміністрацією і своїм національним Сеймом…Запитання. Чим було зумовлено появу в програмі УНДП пункту про незалежність України?
Бесіда за питаннями1. Пригадайте особливості економічного розвитку українських земель у складі Росії в другій половині ХІХ ст.2. Які наслідки для розвитку економіки мало скасування кріпацтва?3. Яку економічну політику проводив Російський уряд щодо українських земель?4. Які факти свідчать про те, що промисловість України розвивалася в одному напрямі?5. Які феодальні пережитки зберігалися в сільському господарстві України після скасування кріпацтва? Які нові ознаки з’явилися в сільському господарстві?
IІІ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІУчитель. Сьогодні ми з вами будемо говорити про українські землі у Складі Російської імперії на початку ХХ століття. Тема уроку « Соціально-економічний розвиток українських земель» Ми повинні розкрити особливості економічного розвитку українських земель на початку XX століття;пояснити причини економічної кризи 1900-1903 pp.;з'ясувати особливості розвитку промисловості і сільського господарства на території України
ОСНОНІ ОЗНАКИ МОДЕРНІЗАЦІЇУ духовній сфері відбувається утвердження нової світської системи цінностей, освіта набуває масового характеру. У соціальній сфері на першому плані перебуває формування нового типу людини — підприємливої, активноїУ політичній сфері модернізація пов’язана із виникненням централізованих держав, централізацією та уніфікацією всіх галузей суспільного життя, бюрократизацією управління У сфері економіки впровадження нових технік, технологій, технічний розподіл праці, обмін діяльності, розвиток ринку товарів, грошей та праці
Це була світова економічна криза, яка охопила країни Європи наприкінці ХІХ ст., але в Україні вона найбільш гостро виявилась у 1900–1903 роках. Загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, вона змусила буржуазію максимально сконцентрувати та об’єднати зусилля. Економічна криза 1900–1903 рр.
Концентрація виробництва. Повідомлення в газеті «Ранок Росії» (1907 р.)«Ні для кого не було таємницею, що в залізоробній промисловості влада «Продамету» майже безмежна. Перефразувавши слова Людовіка ХIV, вона з гордістю може сказати: «Металургія — це я». Поклавши в основу своєї діяльності ясно й виразно сформульований принцип, що не залізо існує для споживача, а споживач існує для заліза, «Продамет» з найперших кроків свого існування рішуче повів лінію в чітко зазначеному напрямку і продовжує благополучно вести її і в наш час».
Монополістичні об’єднання України були тісно пов’язані не тільки з російською буржуазією, а й з іноземним капіталом. Могутній синдикат «Продуголь» фактично цілком контролювався французькими інвесторами. Місцевий виробник витіснявся з ринку, а більша частина прибутків, одержаних за рахунок монопольних цін та державних військових замовлень, вивозилася за кордон.
Структура промислового виробництва в Україні (1912 р.){69 C7853 C-536 D-4 A76-A0 AE-DD22124 D55 A5}№п/п. Галузі виробництва. Валова продукція (в %)1 Гірнича, гірничозаводська, металургійна, добування й обробка мінералів45,92 Харчова промисловість 36,23 Обробка металів і виробництво машин 10,44 Обробка дерева 2,15 Хімічна промисловість 1,86 Текстильна промисловість 1,57Інші галузі виробництва 2,1
Роль іноземного капіталу. Звернімося до джерелІз публікації Д. Висогіна «Бельгійські кандали» (Харків, 1908 р.)«Трамвай і конка — найвигідніше і найприбутковіше комерційне підприємство. Ось чому іноземні капіталісти, як хижі ворони, зграями налітають на кожне місто, де тільки постає питання про прокладання конки чи трамвая... і начебто схоже на те, що прийшли чужоземці в Харків, завоювали його, обклали обивателів даниною і щороку вивозять її за свій кордон. Бельгійці радісно підраховуватимуть прибуток... а місто буде без бруківок, без світла, без благоустрою. Міська дума змушена буде збільшувати податки в той час, коли місто має такі золоті розсипи, як трамвайна справа... Проте на цих золотих розсипах господарюватиме не місто, а чужоземне бельгійське суспільство». Як оцінює автор діяльність іноземних капіталістів? Чим обумовлена його позиція? Яка мета цієї публікації? Чи є в тексті фрази, які свідчать про упередження автора проти іноземних капіталістів?
1. Охарактеризуйте основні ознаки розвитку промисловості Наддніпрянської України на початку ХХ ст.2. Які галузі і чому переважали в структурі промислового виробництва України?3. А які галузі виробництва не розвивалися і чому?4. Які факти свідчать про те, що промисловість України розвивалася однобічно?5. Яку роль відігравав іноземний капітал у розвитку промисловості в Україні?6. Як поява монополій впливала на економічну ситуацію в країні?Запитання для узагальнення.
Важливою особливістю промислового розвитку українських земель був нерівномірний розвиток регіонів. Поступово на українських землях склалася певна спеціалізація промислових районів. Наддніпрянщина стала основним виробником багатьох видів продукції в Російській імперії. Завдання. Розгляньте діаграму Частка України в промисловому виробництві Російської імперії
Висновокза рівнем концентрації виробництва Україна посідала одне з перших місць у світі (На великих підприємствах в Україні працювало понад 44 % усіх робітників);монополізація виробництва - синдикати «Продвагон» (1901), «Продамет» (1902), «Трубопродаж» (1902), «Гвоздь» (1903). («Продуголь», до якого входили 18 окремих акціонерних товариств, контролював 75 % видобутку кам’яного вугілля у Донецькому басейні);вплив іноземного капіталу. Монополістичні об’єднання України були тісно пов’язані не тільки з російською буржуазією, а й з іноземним капіталом (синдикат «Продуголь» фактично цілком контролювався французькими інвесторами);
нерівномірний розвиток регіонів (Південь України бурхливо розвивав промислове виробництво, південно-західний регіон, в якому домінував дрібнобуржуазний уклад, що орієнтувався переважно на аграрний сектор. Лівобережжя, де зберігалися залишки кріпацтва, помітно відставало від інших регіонів ;спеціалізація промислових районів (Донбас став центром вугільної промисловості, Нікопольський басейн — марганцевої, Кривий Ріг — залізорудної, правобережжя і певною мірою Лівобережжя — цукрової промисловості).
Українські землі наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. стали одним з провідних промислових районів Російської імперії. Саме тут 1913 р. вироблялося 69 % загальноросійської продукції чавуну, 57 % сталі та 58 % прокату.на Україну у цей час припадало 20 % усієї продукції машинобудування та металообробної промисловості Росії.
Початок ХХ століття для українських земель був пов'язаний з економічною кризою 1900-19003 рр. Від неї особливо постраждали найрозвиненіші галузі промисловості – кам’яновугільна та металургійна. Відбувається скорочення виробництва, а деякі фабрики взагалі припинили своє існування. Криза супроводжувалася скороченням кількості дрібних фабрик і заводів та поглинанням їх великими підприємствами. У результаті відбувається концентрація виробництва, що призвело до монополізації. Найпоширенішою формою монополістичних об’єднань у промисловості стали синдикати. Завдання. Користуючись підручником, назвіть найбільші синдикати у Наддніпрянщині. (ст. 202)
Погляньте на діаграму промисловості в підручнику (ст.203) та скажіть, які галузі також відігравали велику роль в економіці Російської імперії? Чи можна на підставі наведеної інформації зробити висновок про те, що промисловість Наддніпрянщини у складі загальноімперської мала характер сировинного придатка, а не виробника готової продукції? Обґрунтуйте свою думку.
2. Розвиток сільського господарства. Робота в групах. Завдання. Опрацюйте історичні джерела та виконайте завдання. Джерело Н. Полонська-Василенко про поміщицькі та селянські господарства«Управління латифундій здебільшого нагадувало адміністрацію великих капіталістичних підприємств з управителями та великим штатом службовців. У тих господарствах десятки тисяч найманих робітників працювали в цукроварнях, млинах, цегельнях, заводах для переробки сировини. У той час як латифундії зростали й перетворювалися на сільськогосподарські фабрики, дрібноземельні та середньоземельні поміщики зі значними труднощами вели свої господарства, не спроможні конкурувати з земельними магнатами, купувати сільськогосподарські машини, наймати потрібне число робітників. У приватній власності деяких селян було по кілька сотень десятин. Такі селяни мали худобу, сільськогосподарські машини, млини, наймали робітників і характером своїх господарств мало відрізнялися від поміщицьких. Водночас десятки тисяч селян не мали ні землі, ні худоби і змушені були іти в найми до поміщиків, заможних селян, працювати в різних промислових підприємствах, на цукроварнях, в шахтах. Позбавлені можливості користуватися надільною землею за браком реманенту, вони здавали її в оренду заможним селянам».
Зі спогадів Павла Скоропадського«Нам оголосили, що будуватимуть для нас селянську хату і що ми повинні допомагати робітникам у вільний від уроків час. До нас приставили дядька Явла. Він нас вчив, як з маленькими сокирами в руках обтісувати колоди, робити зарубки тощо. Через місяць хата була вже під солом’яним дахом; тут, у комірчині, знаходилось усе необхідне для селянського господарства. Потім нас повели в поле неподалік току і заявили, що це поле нам дідусь віддав і ми його повинні підготувати під пшеницю, засіяти, а восени, якщо хліб вродить, то дідусь урожай у нас купить. Той же Явло почав навчати нас орати і поганяти биків; через кілька днів і брат, і я вже подолали основні труднощі, навчилися вести плуг, щоб не було «огріхів», і дуже поважно покрикували на биків «цоб», «цобе». Потім від руки засівали зоране нами поле. Надзвичайно переживали, піде дощ чи ні. Дощ пішов, і ми дуже раділи, коли з’явилися перші ряди. Уродив хліб. Ми молотили його ціпами, а потім урожай звезли волами до діда».
Завдання та запитання. Проаналізуйте історичні джерела та охарактеризуйте стан сільського господарства Наддніпрянщини. Назвіть види господарств, які існували в аграрному секторі на українських землях у складі Російської імперії на початку ХХ століття. Як ви вважаєте, чому в цей період занепадає багато поміщицьких господарств?Поясніть, чому відбувається міграція селян і до яких регіонів.
Економічний розвиток Наддніпрянської України на початку ХХ ст. Промисловість• концентрація виробництва• утворення монополій• спеціалізація районів• значний вплив іноземного капіталу,• нерівномірний розвиток українських регіонів• вищі від загальноімперських темпи розвитку• перетворення України на один з головних промислових районів Російської імперіїСільське господарство• збереження великих поміщицьких латифундій• перетворення землі на товар• посилення майнової диференціації селянства• посилення експлуатації народних мас• загострення проблеми аграрного перенаселення
Робота в групах. Опрацювати відповідний пункт параграфа 23, скласти тези повідомлення за темою, виступити із захистом роботи.1 група. Особливості кооперативного руху Наддніпрянщини початку ХХ ст.2 група. Зміни у становищі українського населення на початку ХХ ст.3 група. Діяльність українських промисловців-меценатів.
Звернімося до джерел. Микола Левитський про спілкові умови для хліборобських спілок1. Вся наша земля на всіх наділах наших, а також орендована об’єднується разом в одне ціле і передається в нероздільне і загальне володіння і використовування всієї артілі.2. Все рухоме і нерухоме майно, різні будови і т.д. належать нероздільно і перебувають в загальному користуванні всієї артілі.3. Кожне суспільство живе окремо і влаштовує своє домашнє життя, по своєму бажанню.4. Урожай весь обов’язково звозиться в один двір.5. Урожай, після виплати артільних боргів, податків і ін., ділиться між всіма учасниками по числу робочих душ без відмінності статі (причому хлопці 14–17 років і дівчатка 13–16 років одержують половину того, що належить дорослим учасникам).6. Щоб наша артільна справа йшла добре, ми всі повинні жити в добрій згоді, любові і мирі, як брати і справжні християни; ми не повинні ні лаятися, ні сваритися, ні пиячити... Про що йдеться в документі? Які правила і цінності співжиття пропагував Микола Левитський?Чи згодні ви з ними? Якщо так, то чому?
Наддніпрянська Україна. Промисловість Сільське господарство Становище населення V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ1. . Робота над випереджальним завданням.«Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст.».2. Проблемне питання. Визначте, які проблеми були найважливішими для соціально-економічного розвитку українських земель на початку ХХ століття. Якими шляхами їх було можливо розв’язати?3. Робота з термінами. Концентрація виробництва - зростання кількості великих підприємстві зосередження на них значної частки засобів виробництва, робочої сили та продукціїСиндикат – форма монополістичного об’єднання у промисловостіКооператив – добровільне об'єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.
Вправа «Експрес-тести»1. Назвіть хронологічні рамки економічної кризи в Україні на початку XX ст. А 1905-1907 pp.;Б 1900-1903 pp.;В 1900-1905 pp..2. Який термін відповідає визначенню: «Об'єднання підприємств, які диктують умови і кількість товарів, які виробляють, регулюють ціни та обсяг реалізаціїпродукції»?А об'єднання приватних підприємств;Б олігархія; В монополія;Г кооператив.
3. Найпоширеніша форма монополістичних об’єднань це: А. синдикати. Б трести. В. кооперативи4. Провідна роль у сільському господарстві Наддніпрянської України належала: А. тваринництву. Б. зерновому виробництву. В. буряковому виробництву5. Добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності – це: А. Концентрація виробництва. Б. монополізація. В. Кооператив. Г. Синдикатstyle.font. Family
6. Для заснування кооперативів багато зусиль доклав: А. Микола Левитський. Б. Василь Тарновський. В. Лазар Бродський7. Значення кооперативного руху в Наддніпрянщині на початку ХХ ст. полягало (2 відповіді): А. У наданні гуманітарної допомоги селянам. Б. Наданні фінансової допомоги селянам. В. Призупиненні процесу втрати селянами землі та перетворення їх на пролетаріат. Г. Активізації процесу втрати селянами землі і перетворення їх на пролетаріат8. Як називають добу українського меценатства на кінець ХІХ – початок ХХ століття?А золотою. Б. благодійною. В. культурною
Рефлексія «Розкажіть Геродоту»Продовжіть речення: Сьогодні я дізнався…Мені було цікаво…Мені було важко опрацювати…Я виконував/виконувала завдання…Я зрозумів/зрозуміла…Тепер я можу…Я відчув/відчула що…Я навчився/навчилась… У мене вийшло… Я спробую… Мене здивувало… Ці знання я зможу використати (поза уроками)… Мене здивувало… Мені захотілося…