Презентація до уроку літератури рідного краю"Душі джерела росами проллються..."

Літературний стиль та поетична мова. Надії Фурзенко

Вірші Надії Фурзенко дуже різноманітні і неповторні як за тематикою, так і за формою викладу. Недарма її збірка називається «Неповторимость». Письменниця в перші роки своєї творчої діяльності найбільше схилялась до пейзажної лірики. Згодом Надія Іванівна починає звертатися до філософської («С годами тайна жизни глубже…», «Несказанное – самое вечное», «За поворотом – поворот…») та інтимної («Дві доньки – два моїх крила», «Мне много лет, а я в душе ребёнок…», «Твоє ім’я – моє ім’я») лірики.

Розглядаючи творчий доробок Надії Іванівни, неможливо обминути пейзажної лірики. Її вірші «Ах, Полісся, моє ти Полісся», «Край вишнёвый, сосновый, берёзовый», «Примружу очі – навкруги ліси» зачаровують барвами нашого рідного краю і мистецтвом слова. Письменниця дуже влучно добирає слова, для того щоб описати всю неосяжну красу Полісся: Примружу очі – навкруги ліси: Свічки соснові та ялин лапки…В некошеному полі навскоси. Поетеса розкриває красу нашого краю, пробуджує любов до рідної землі і до планети в цілому: Ми маємо Землю! Які ми багаті…

Поезіям властиві громадянське звучання, філософське осмислення світу, щирість; вони пронизані ліричним струменем, що балансує десь на межі жорстокої дійсності і пошуку ідеалу, земного і небесного, скороминущого і вічного. Не утримати час руками,повернути  не в змозі я. Так заведено вже віками:буде ранок нового дня!Мабуть, це закономірно, що переважна більшість поетів у певний час звертається до прози. Така вже особливість художнього бачення і відтворення світу.

Є теми і сюжети, які не вкладаються у суворі форми поетичного жанру. Що ж до творчості Надії Іванівни, то тепер вже важко й сказати, хто вона – поет чи прозаїк? Є прозові твори: оповідання, притчі, замальовки, мініатюри, відгуки на творчість друзів – літераторів. Ми знаємо її і як журналіста,і як автора багатьох цікавих публікацій, присвячених актуальним людинознавчим питанням. Висоту своїм словам набрала наша землячка . Попереду довга дорога, на якій можна всього сподіватися.

Коли дивлюся в небо, то радію –весь простір мій від неба до небес!Неначе відбувається подіяпри світлі сонця, при зірках чи без. Людина – всесвіт і мала краплина,в якій безмежний світ відобразивсь. Між небом і землею думка лине. Так, все в природі має користь-зиск... Коли дивлюся в небо, поруч мрія:десь там життя, я вірю, також є. Далеке світло через час зоріє –і входять зорі у життя моє. Але ніщо вже не примусить відмовитися від польоту, зізнається поетеса:   

Чимало в творчому доробку письменниці перекладів. Перекладаючи, поетеса намагається не просто впорядкувати перекладені слова у рядки, вона намагається передати атмосферу, сенс самого вірша. Ось, наприклад, один із її перекладів: Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. Страшны  слова,  когда  они  молчат,Когда  они  в  тревоге  притаились,Когда  не  знаешь  вдруг, с  чего  начать,Ведь  кем- то  все  слова  проговорились. Ведь  кто- то  ими  плакал  и  колол,Словами  начинал  и  попрощался. Людей  мильярды  и  мильярды  слов,Тобою  ж  в  первый  раз  должны  сказаться!Всё  повторилось:  прелесть  и  уродство. Всё  было:  и  асфальт, и  спорыши. Поэзия  пленительна  несходством,Бессмертием  движения  души.

Надія Іванівна створює поезію різних жанрів, але в кожному її вірші та перекладі можна простежити особливий авторський стиль, такий, що надає її творам індивідуального почерку. Прикладом цього є поезія: Серпень малює в моєму саду…Сонно бринить із чиєїсь душі пісня. Темная ніч запалила зірок світло. Щодо форми,то вона також дивує своєю широтою: катрени, терцина,дистих, секстет,сонет,цикли-усі вони притаманні творчому перу поетеси!

Презентація«Літературні критики»

Поетична мова поетеси наповнена різноманітними і незвичайними художніми засобами, такими як: епітети, метафори, порівняння, риторичні питання, гіперболи та ін.

Які влучні епітети!«Чорна трава на газонах неросяних»,«Акварелі квітчасті», «Сіра хвороба», «Краплини срібні»,«У вересневих травах», «Кущ кучерявої калини», «Рум`яне літо», «Буйне залісся», «Сосновий замріяний гай» …

А метафори доповнюють текст, говорять самі за себе:«Слова мовчать», «Сніг і дощ суперництво ведуть», «Тут шепочуть і квіти, і листя», «Місто сумує», «Біда невчасно гряне», «Слід мій загубився серед росних трав…», «Кущ кучерявої калини в намисті з грон горить яскраво...»,«Село ж працює з ранку і до ночі», «Проб`ються через час і вічні зорі», «Барбарис, калина вбралися в намисто», «Сни завжди приходять непрохані»,«Киплять фонтани квітів гомінкі» …

Порівняння вражають влучністю:«Неначе відбувається подія при світлі сонця, при зірках чи без…»,«Осінь у душах – мов гілля оголене…»,«місто-спрут», «Мов кіно, я дивлюсь сновидіння», «Пролетіло життя, наче з крилами»…

Буктрейлер. Буктрейлер (від англ.book – книга, англ. trailer – тягач) – короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Метою створення буктрейлера є спонукання до прочитання книги. Його особливістю є те, що розповідь про книгу подається в образній, інтригуючій формі.

Музична сторінка