Презентація до уроку літератури рідного краю. Степан Сапеляк – «скорботна пісня України»

Степан Євстахійович Сапеляк “Скорботна пісня України”-

Його вірші трагічні, скорботні, болючі, але їхня печаль природна і людська, глибоко закореніла в долю поетову і в долю нашої землі, нашої України Д.Павличко

Народився 26 березня 1951 року в селі Росохач на Тернопільщині. Одними з перших книг були «Коли ще звірі говорили» та «Лис Микита» Івана Франка. Батько був родом з Перемишля (нині Польща) — український лемко, вірний греко-католик, муляр і рільник. Мати — Ганна була родом з Тернопільщини, разом зі своєю матір'ю Анастасією співали у хорі у Церкві святого Миколая.

Дитинство та ранні юнацькі роки Навчався у середній освітній та музичній спеціальній школах за класом духових інструментів, які закінчив у 1969 році.

Навчався на філологічному факультеті Львівського університету у 1969—1973 рр. За словами самого Степана Сапеляка, „в цей час жив самопідбадьорюванням, писав вірші і тихенько записував героїчні пісні ОУН-УПА «за волю святую» супроти «сов'єтів»… Готував рукопис книги «День молодого листя», (свій майбутній «кримінал»!)“. Степан Сапеляк — студент Львівського університету 1972 р. (світлина зі студентського квитка, вилученого при арешті).

Перший період літературної творчості і громадсько-політичної діяльності 1972 року Сапеляк надіслав до видавництва збірку поезій, яку один із рецензентів охарактеризував як «націоналістичну». 29 жовтня 1972 р. після чергових арештів (Ігоря Калинця та ін.) написав відкриту заяву, у якій висловив незгоду супроти арештів та свавілля української інтелігенції.

7 листопада 1973 році був виключений з комсомолу, а згодом і з ВНЗ. З лютого 1973 року перебуває під слідством в Тернопільському КДБ, як учасник молодіжної підпільної групи

На засланні 19 лютого 1973 року заарештований та 24 вересня 1973 засуджений Тернопільським обласним судом за діяльність та участь в антирадянській організації до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання. Покарання відбував у концтаборах та тюрмах ГУЛАГу міст Пермі, Владимира, Північного Уралу, Охотського побережжя Хабаровського краю та в Казанському централі. На засланні був на Колимі та в Хабаровському краї. В ув'язненні брав активну участь у концтабірному русі Опору. Степан Сапеляк під час заслання в Хабаровському краї, де він працював електриком.

Другий період літературно-поетичної творчості та громадсько-політичної діяльності У 1983 році «під гласним наглядом» КДБ був поселений у селі Безлюдівка (Хорошево) на Харківщині 1984 р. Степан Сапеляк так згадує про цей період свого життя: «…Це мої найплідніші й золоті просвітки творчості. І це мої болісні і найтрудніші роки життя. Роки «над прірвою» і роки під високою зорею. Де єдиний вихід – оживляти й виробляти власну чесну думку, відстоювати поняття свободи та християнських цінностей у житті й мистецтвах».

З 1986 по 1989 роки веде активне громадське життя. У серпні 1988 р. вперше в у Харкові підняв жовто-блакитний прапор біля пам'ятника Тарасові Шевченкові з активістами Української Гельсінської Групи (правозахисна організація)

За доби незалежної України У 1991 році реабілітований Генеральною Прокуратурою України «за відсутністю складу злочину». Того ж року прийнятий до Спілки письменників України. 1993 р. Комітетом з державних премій України поету Степану Сапеляку за збірку поезій «Тривалий рваний зойк» присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка

Нагороди У 1994 році присуджено Всеукраїнську літературно-мистецьку премію ім. Левка та Богдана Лепкого за книгу «Журбопис» У 2001 р. нагороджений Міжнародною медаллю «В'язень сумління». 2003 р.  присуджено літературно-мистецьку премію України ім. В. Свідзінського 2005 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня» 2009 р. за визначний особистий внесок у відстоювання національної ідеї, становлення і розвиток Української незалежної держави та активну політичну і громадську діяльність постановою Президента України нагороджений відзнакою Президента України — Хрестом Івана Мазепи

…Його творчість у найтяжчу годину уособлювала незламність духу і громадянську совість сучасної української літератури… Олесь Гончар Творчість

Родина Залишив у рідному селі маму Ганну Костівну (1930 р.н.), у Харкові дружина Світлана Іванівна, син Тарас (1987), нещодавно одружився, син Остап (1992), ще учень. А дочка Анастасія (1990), вчиться в консерваторії у Москві

Сумна звістка 1 лютого 2012 р. у Харкові помер Степан Євстахійович Сапеляк - активний учасник національно-визвольного руху, поет, член Національної Спілки письменників України , лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка. За попередньою інформацією, причиною передчасної смерті став інсульт