Презентація до уроку літератури рідного краю у 8 (9) класі "Іван Власенко "Над Сулою синє небо""

ІВАН ВЛАСЕНКО ПОВІСТЬ “НАД СУЛОЮ СИНЄ НЕБО”Презентація до уроку літератури рідного краю. Учитель: Білоус Л. В. Іван Власенко Повість “Над Сулою синє небо” Презентація до уроку літератури рідного краю. Учитель: Білоус Л. В.

Мета уроку( формувати компетентності): предметні: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом І. М. Власенка, ввести у світ героїв повісті «Над Сулою синє небо»;ключові:уміння аналізувати повість;комунікативні: розвивати мовлення, навчати висловлювати власні думки;загальнокультурні: виховувати кращі людські риси, прищеплювати любов до рідної землі, батьківщини, літератури.

План уроку:1. Організація класу.2. Мотивація навчальної діяльності.3. Повідомлення теми, мети , завдань уроку.4. Робота над змістом повісті «Над Сулою синє небо».5. Підсумок уроку.6. Оцінювання. Домашнє завдання. Епіграф до уроку: Хто не знає свого минулого, Той не вартий свого майбутнього. М. Рильський

Перебіг уроку Вступне слово вчителя: Діти! Сьогодні у нас особливий урок. Ми з вами будемо говорити про відомого письменника Недригайлівщини (тепер Роменщини) – Івана Микитовича Власенка. Це незвичайна людина , яка понад усе любила свій рідний край і його людей. І. М Власенко працював у редакціях республіканських газет і журналів, писав прозові твори, збірки байок, анекдотів, захоплювався краєзнавством ( видав книгу «Недригайлів у легендах, переказах, пам’яті»). Іван Власенко - Лауреат літературної премії імені А. Головка. І темою нашого уроку є ознайомлення із життєвим і творчим шляхом І. М. Власенка, зокрема його повістю «Над Сулою синє небо», яка пройнята глибоким почуттям патріотизму, любов’ю до свого народу. Мета нашого уроку – донести до своїх сердець ту любов до батьківщини, яку автор проніс через усе своє життя.

Біографічна довідка: Власенко Іван Микитович народився 25 листопада 1934 року в смт. Недригайлів у сім'ї колгоспників. Закінчив Недригайлівську загальноосвітню школу, у 1958 році – факультет журналістики Київського державного університету. Працював у редакціях республіканських газет і журналів: (г. «Київський комсомолець»1958-1951 р.р.; г.«Колгоспне село»1961-1964 р.р. ж. «Знання і праця» 1964-1970р.р.; старшим редактором видавництва « Радянський письменник» 1970-1972 р.р.; від 1972року відповідальним секретарем комісії критики та теорії літератури, 1979-1989 р.р. – відповідальним секретарем приймальної комісії СПУ; від 1993 року – редактором відділу науки і медицини г. «Урядовий кур’єр», редактором відділу прози ж. «Вітчизна»).

Друкуватися розпочав 1953 року. Видав збірки байок у прозі «Залп»(1966р.), «Едельвейс кохання»(1971р.). Згодом Іван Власенко перейшов до епічних жанрів. У 1972 році світ побачила повість «Дорога до себе», 1976 р.-повість «Над Сулою синє небо». Видав роман «Остарбайтер»(1980р.),Повість «Олександр Палладін» (1982р.), роман “Коли дозрівають каштани”(1983р.), “Розшукується безпалий” (1987р.), повість “Злочин”(1987р.); роман «Мертві не вміють мовчати» (1994р.), гумористичні твори “Вага порожнечі” (1987р.), “Цап у капусті” (2003р.),поетичні збірки. Працює над книгою “Недригайлів у легендах, переказах, памяті”.

Слово вчителя: Сьогодні на уроці ми будемо працювати над повістю Івана Власенка “Над Сулою синє небо”, яка досить актуальна і в наш час,бо порушуються в ній одвічні проблеми добра і зла, вибору людиною своєї стежки в житті, возвеличується патріотизм, засуджується підлістьзло, зрада. Але спочатку пригадаємо, що таке повість? ПОВІСТЬ- досить великий за обсягом прозовий розповідний твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ, глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Повість Івана Власенка «Над Сулою синє небо» вийшла тридцятитисячним тиражем у 1976 році у видавництві «Радянський письменник». У ній розповідається про драматичні долі молодих підпільників, їх боротьбу з фашистами на території Недригайлівщини. Сам І. М. Власенко присвячує цей твір землякам Зіні Логиновій, Олі Сидоренко, Віталії Рідкошеєнко, їхньому керівнику Ганні Капурі, які боролися проти гітлерівських окупантів на території Сумщини, у підпіллі селища Недригайлів.

Опрацювання ідейно-художнього змісту твору«Мабуть, ніде світі немає такої ніжної річки, як Сула, ніде б не дихалося Павлові так вільно й легко, як тут. Висока, світло-голубого шовку баня неба зап’яла цей тихий куточок землі, ніби оберігаючи його від грому й блискавиць, від граду й буревіїв. Усе тут рідне, ласкаве й ніжне. І Сула не б’є гнівними хвилями в береги, не кипить, не шматує їх, як великі ріки, певні своєї грізної сили, - вона тихо пестить їх, лагідно горнеться до трав, ніжно шепочеться про щось із вербами… І в прозорій воді Сули те ж синє небо і спокійний замріяний ліс…Ніде немає такої тихої і лагідної річки, як Сула…,» - так розпочинається повість І. М. Власенка “Над Сулою синє небо”. ЗАВДАННЯ: Знайдіть у повісті описи річки Сули та з’ясуйте їх значення в даному епізоді . А з чим у вас асоціюється блакитне небо, вода?Які картини виникли у вашій уяві після прочитання пейзажів? Поясніть, чому, на вашу думку, саме таку назву дав І. Власенко своєму твору?

Прийом “Незакінчене речення” Справжнім патріотом своєї батьківщини, мужнім, відважним підпільникомпостає у творі … (Павло Голуб)Провідну роль у повісті займає родина… ( Побережків)Завдання: Знайдіть у тексті цитати до характеристики образів Павла Голуба, Григорія, Остапа, Василя, Петра Побережків. Прочитайте їх. Прийом “Мозковий штурм” Чи типовою була сім'я Побережків ?Хто з членів родини вирізняється і чим саме?Як письменник ставиться до Петра? Свою думку обґрунтуйте.

ЦИТАТИ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБРАЗУ ПЕТРА ПОБЕРЕЖКА:«Наше завдання – зберегти якомога більше бійців, щоб тут, у Недрах, німецький тил став пороховою бочкою, яка вибухне в потрібний момент за сигналом єдиних скоординованих дій народних месників. Я , як командир не можу допустити в своїй групі бездумного свавілля хоробрих, яке потягне за собою безглузду смерть десятків або й сотень невинних людей. Я не можу цього допустити». «Петро і сам не раз ловив себе на думці звільнити полонених, але тверезий розум щоразу змушував його відмовлятися від ефектного, але сумного за наслідками вчинку. Боротьба підпільника – це не хід з феєрверками, де кожний крок – спалах і вибух. Підпільник , як сапер , не має права вчитися на власних помилках, бо враховувати їх, як правило, буває пізно. Тут сміливість і мужність повинні бути помножені на обережність і обачність, на тверезий розрахунок.» «Ми віримо в перемогу і , щоб наблизити її, стали на боротьбу з ворогом. Ми знаємо, що перемога дасться нам дорогою ціною, але було б злочином зарані готувати себе до піррової перемоги…Ми переживаємо чорну годину. Але попереду ще буде рішучий бій. І буде перемога. І почнеться нове життя, яке будуватимуть ті, кого ми врятуємо від фашистської кулі, кому не дамо померти голодною смертю…»

Завдання: Побудуйте інформаційне гроно щодо характеристики образу Петра Побережка ( робота в парах).

Поруч із Петром ми бачимо вірну своєму народу дівчину, справжню патріотку – Віру Гунтер. Це смілива, винахідлива, рішуча особистість, яка ладна на все, аби тільки вигнати ворога з території Батьківщини.  - Знайдіть та прочитайте уривок повісті , де ми вперше знайомимося з Вірою. Якою дівчина постає перед нами?Метод проектів ( портрети героїні твору Віри Гунтер. Випереджувальне завдання) 

«Німкеня по батькові, Віра, однак, вважала себе українкою. І вродою, і вдачею була схожа на матір. Струнка, чорнява, з великими карими очима, що, мов зорі, сяяли на білявому, гарної вроди обличчі, вона була справжньою красунею, яких споконвіку родить українська земля. Від матері перейняла Віра любов до народної пісні, мати навчила її гри на бандурі».

Прийом “Мозковий штурм” Чому Іван Власенко дає ім’я своїй героїні Віра? Що воно означає ? Чому Віра, німкеня по батькові, стала на бік українського народу? За що вона покохала Петра? Чи могла така дівчина кохати по-іншому? Чим Віра схожа з Петром? Які риси характеру їх об’єднують? Чи завжди Віра була такою сміливою, рішучою? Що вплинуло на характер дівчини? Символом чого є кохання цих двох молодих людей? Чи була ,на вашу думку, щасливою Віра?Творче завдання. Напишіть твір-мініатюру типу роздуму “Що означає бути по-справжньому щасливим?”(взяти за основу образи Віри та Петра)

Сміливими, рішучими, але не досить розважливими постають перед нами герої твору , партизани… (Андрій, Гриць, Микола) Робота в групах: Охарактеризувати образи Андрія- 1 група учнів; Гриця – 2 група; Миколи- 3 група учнів.

Окрім Віри, у повісті ми знайомимося з відважними підпільницями: Людою, Олею, Катериною, їхнім ватажком Дариною Сторожук. Молоді, гарні дівчата ладні були на все, аби тільки вигнати ворога з України. Сам І. Власенко з любов’ю говорить про дівчат, ми відчуваємо, як він захоплюється їхньою красою: « Красива в своїй нетутешній , східній , вроді була Катя. Висока, тонка станом, з великими чорними, ледь косо прорізаними очима олениці. Не одного хлопця змусила вона , сама ще того не відаючи, тяжко зітхати ночами… Поряд з нею Люда, на перший погляд, програвала від такого сусідства. Але треба було придивитися, щоб помітити звабливу глибину її теплих сірих очей, чорне коромисло брів над ними, ніжну усмішку повних червоних уст…» І ці молоді дівчата не бояться ворога, вони поширюють листівки, у яких закликають боротися проти фашистів, розповідають про перемоги на фронті. Очолює дівчат Дарина Сторожук колишня піонервожата, ініціативна, запальна , авторитетна дівчина. Вона пішла до військкомату і попросилася добровольцем у діючу армію. 

Бесіда за запитаннями:- Якими рисами характеру наділена Дарина?- Чому дівчата її одразу повірили?Знайдіть у повісті портрет Дарини. Девізом Дарини Сторожук були слова: « В житті завжди є місце для подвигу».- Про що говорять ці слова? Якими були останні хвилини життя дівчини?Пригадайте, як померли партизанки Катя, Оля, Люда?- Чи боялися дівчата смерті?Чому на табличках, що були на тілах повішених дівчат,замість напису «партизан» фашистами було написано «бандит»?

Прийом “Незакінчене речення” Допомагали юним підпільникам боротися з ворогом…( Пилип В'юник, Карпо Сич, Микита Брязкун, Яків Голуб, Трохим Книш) Карпо Сич на початку твору постає перед нами…. (поліцаєм) Потім він переходить на сторону…(месників) Пилип В'юник – людина…(хитра, підступна) Він пристосується до будь-яких умов, адже… Справжнє імя Микити Брязкуна-…(Микита Варченко) Книш- боязкий, але (совісний) Найбільше мені запам”ятався (сподобався) образ …, адже …

У повісті ми знайомимося із ворогами свого народу, його «катами». Це – Филимон Калагін, лютий, безсердечний начальник поліції, його помічник, Федько Кнюх, жорстокий нелюд. Керує ними Макс Боденштндт. Боденштедт скрізь і все налаштовує на свій лад, прагне загарбати українські землі, поневолити людей. А Калагін, Кнюх допомагають йому в цьому. І не просто допомагають із боязні, їм подобається знущатися з людей, це їм приносить насолоду. Завдання. Робота з текстом. Знайдіть у повісті епізоди, де розповідається про жорстокість поліцаїв,зачитайте їх,прокоментуйте.

ЦИТАТИ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБРАЗУ ПОЛІЦАЯ КНЮХА:«Уже понад рік, як Федько Кнюх служить у поліції… Лютий, як зінське щеня, він ненавидить своїх односельців звірячою ненавистю, ненавидить за їхнє горде терпіння, внутрішню непокору, моральну вищість, за те, що не стали такими, як він. Не було такого дня, щоб Кнюх когось не скривдив. Якщо не траплялася людина, стріляв у собак, і вони дуже скоро визнали його за ворога… Федько зненавидів і собак… Він полюбив безпомічно розпластане тіло односельчан. Над ним почувався художником. У своєму катівському ремеслі Федько досяг неабияких успіхів. П”ятьма мистецькими ударами шомпола він навіки викарбовував на спині жертви п’ятикутну зірку, умів вимальовувати криваві троянди, писав сороміцькі слова». «Кнюха дратував один лише вигляд кожного, хто був вищий за нього на зріст. Тільки за це сумирний на перший погляд Федір ладен був розтерзати людину. У цьому щупленькому тілі жило стільки злості і садистської люті,що вистачило б на десятох упирів і стількох же вовкулак, а в маленькій білобрисій голові роїлося тисячі методів витонченого катування. Кнюх гордився тим ,що ніколи не катував двох своїх жертв одним і тим же способом. Це ж він і для хлопців придумав:поморити голодом і безсонням…,нагодувати салом та огірками,до не схочу напоїти водою, щоб потім, коли не розкажуть усього, розіп’ясти на возі за руки й ноги і бити по животах гумовими грілками, наповненими піском…»

Бесіда за запитаннями: Чи багато таких «кнюхів» було під час війни? Як закінчується його життя ? Чи мають такі істоти право жити? Свою думку обґрунтуйте. Пригадайте, коли ми вперше знайомимося з Федором Калагіним? Що ми знаємо про його рід?Який висновок можемо зробити після знайомства з Калагіним?На бік загарбників чи поневолених стане він? Калагін - лютий, безсердечний поліцай. Та його хитрість допомагає уникати розправи довгий час. Та розправа настала для нього, по-іншому не може бути : « Через двадцять шість років Павло знову глянув на свого колишнього ката. Ця людина була зовсім іншою, ніж той начальник поліції. До вусів доточилася маленька сива борідка… От якби побачити ще очі, - але очей людина не підводить…І руки заховані між коліна». Двадцять чотири роки Калагін ховався від правосуддя. Та час розплати настав. Такі люди не мають права жити на Землі.

Робота з текстом. Прочитаємо уривки з повісті та проаналізуємо їх: «Україна буде тим,чим вона повинна бути – житницею Європи. Але для цього тут потрібна міцна рука арійця. Цьому бидлу, що зветься українцями, більшовики дали занадто багато свободи. .. А зайва свобода породжує тільки лінощі. Ми укоротимо їм свободу, відберемо зайву їжу, щоб не об'їдалися, залишимо жменю борошна на галушки і обов’язково повісимо над головою батіг», - говорив Боденштедт про українців. « …наша мета – не повне знищення українців, а лише повне упокорення їх. Вони будуть потрібні нам для освоєння цього краю. .. Ми завоювали цю землю, щоб добре жилося тільки людям німецької крові, а працюватимуть на ній упокорені й спеціально навчені цього українці. І тут для нас роботи та роботи. Раби мусять знати рівно стільки, скільки потрібно для успішного виконання заданої роботи. ..», - говорить поліцай Вірі. Завдання: Які думки і почуття викликають у вас ці слова? Свою думку обгрунтуйте.

Підсумок уроку. Отож, розглянувши повість Івана Власенка “Над Сулою синє небо” , ми із впевненістю можемо сказати, що твір має пізнавальне та виховне значення. Минули роки, проте повість актуальна нині, як ніколи. Нашу землю прагнуть загарбати, людей поневолити . Ворог посягає на найцінніше - нашу свободу. І. Власенко навчає нас любити , оберігати від загарбників рідну землю, пам’ятати про тих, хто ціною свого життя виборював і продовжує виборювати право на свободу й незалежність.

Твір “Над Сулою синє небо” просто читається і легко сприймається. Він має чітку побудову, одну головну сюжетну лінію, містить багато пейзажів, портретів. Надзвичайно багата мова повісті. Автор майстерно володіє введенням діалогів, монологів, полілогів. У творі порушено такі проблеми: - відданості своєму народові; - вибору людиною свого місця в суспільстві; - проблема підступництва, зради; - кохання .

Домашнє завдання: Напишіть твір, взявши за епіграф слова героїні повісті “Над Сулою синє небо” Дарини Сторожук ”У житті завжди є місце для подвигу”