Презентація до уроку мистецтва у 8 класі "Музика класицизму в Україні"

Про матеріал
Презентація до уроку мистецтва у 8 класі "Музика класицизму в Україні".Творчість Артемія Лук'яновича Веделя,Дмитра Степановича Бортнянського, Максима Созонтовича Березовського.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Підготувала вчитель мистецтва Янішевська Л.І. Музика класицизму в Україні

Номер слайду 2

У творчості найвидатніших вітчизняних композиторів того часу — М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського — хоровий концерт досяг вершини свого розвитку. У їхніх творах втілено прогресивні художні ідеали того часу, в них у досить специфічній формі звучить протест людини проти насильства, зла, несправедливості. Ці композитори зуміли поєднати досягнення вітчизняної й західноєвропейської музичної культури і сказати своє оригінальне слово в мистецтві.

Номер слайду 3

Номер слайду 4

Максим Созонтович Березовський Засновник жанру духовного хорового концерту циклічної структури в українській музиці, композитор і співак. Він також створив оперу «Демофонт» і сонату для скрипки й чембало (різновид клавесина) у трьох частинах, що стали першими зразками музично-театрального і камерно-інструментального жанрів у вітчизняній музиці. (1745—1777)

Номер слайду 5

Народився 27 жовтня 1745 р. в Глухові. Походив, імовірно, з козацької родини. У 1750 - ті роки навчався у Києво -Могилянській академії. Під час навчання вже писав три - і чотири - голосні хорові твори, виконувані студентами.  1758 р. граф Петро Румянцев, майбутній президент Малоросійської колегії , звернув увагу на Максима і взяв його до царського двору. 1759р.Зарахували співаком до трупи Оранієнбаумського придворного театру, в якому співаками були переважно італійці, а оркестрантами — німці. Тут М . Березовський виступав у головних ролях.

Номер слайду 6

Четверта частина літургії М. Березовського «Вірую» стала одним із найпопулярніших церковних творів.

Номер слайду 7

Рукописи М. Березовського а) «Обідня» б) концерт «Не отвержи мене во время старости»

Номер слайду 8

Опери «Демофонт» (лібр. П. Метастазіо, 1773) ; «Іфігенія» (не закінчена); Хорові твори Літургія св. Іоанна Златоустого Духовні концерти: «Не отвержи мене во время старости», «Остригну сердце»,«Милость и суде воспою»

Номер слайду 9

Справжньою перлиною духовної музики є драматичнотрагедійний концерт «Не отвержи мене во время старости». Новаторство цього твору полягає в зіставленні чотирьох частин циклу, ансамблевому й хоровому виконанні. У такий спосіб композитор утілив ідею конфліктності різних музично-образних сфер: скорботності, туги, безнадії, схвильованості, обурення, протесту тощо. Глибокий за змістом текст розповідає про життя і смерть, цінності людського буття, ніби перегукуючись зі сповненою трагізму біографією митця. Творчість М. Березовсько­го, у якій органічно поєдналися традиції західноєвропейської (італійської) музики з елементами мелодики українських пісень, мала непересічне значення для подальшого становлення вітчизняного професійного музичного мистецтва.

Номер слайду 10

Пам’ятники М.Березовському

Номер слайду 11

Артемій Лук’янович Ведель Композитор,  хоровий диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог — увійшов в історію музичної культури як митець, який писав винятково сакральну хорову музику, розвиваючи багатовікові традиції української хорової культури й народної творчості. (1767—1808)

Номер слайду 12

Багато творів композитора не дійшли до нашого часу; нам відомі близько ЗО хорових концертів, серед яких — «Доколе, Господи...», частини з «Літургії», «Венощна», «Покаянне тріо». Діапазон концертів А. Веделя — від скорботних до урочисто-величальних. Його музика відзначається експресивністю мелодики. Особливо запам'ятовуються виразні тенорові соло — драматичні декламації імпровізаційного характеру, споріднені з українськими думами. Неабиякий вплив на формування стилю митця мала українська побутова пісенно-романсова лірика. Наприклад, мелодика його «Херувимської» наближається до української народної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну». Простота й виразність, співучість і щирість зумовили популярність цієї музики. У яскравій самобутній творчості А. Веделя, композитора-лірика, відобразились гуманістичні ідеали епохи.

Номер слайду 13

Ведель дотримувався традицій партесного співу. Концерти багаточастинні(переважно 3- та 4-частинні), більшість з яких побудована за принципом темпового і тонального контрастів, в ряді випадків цілісність циклу скріплюється тематичними зв'язками між частинами. Нерідко частини концертів мають 2-4 відносно самостійні розділи, що складаються з експозиційного викладу, розвитку і закінчення. Мелодика Веделя виразна, охоплює значний діапазон і тісно пов'язана зі словом. Виразовість мелодіки посилена ритмікою, що відзначається складністю і різноманітністю ритмічних малюнків. З класичним стилем пов'язана чітка розчленованість мелодики, використання побудов типу «питання — відповідь», підсумовуючих структур. Натомість зв'язки з давньоукраїнською монодією та українським фольклором надають їй наспівного характеру. Гармонічна мова має всі ознаки розвиненої тональної системи, збільшенню напруження сприяє використання альтерованої субдомінанти, а також альтерованої домінанти. В ансамблях Ведель часто використовує триголосну акордову фактуру, властиву кантам. Хорова фактура суттєво впливає на образність і формотворення. Властиве зіставлення ансамблевих звучань з туттійними, зміни в хоровій фактурі є динамізуючими чинниками

Номер слайду 14

Меморіальна дошка Артемію Веделю -роботи Ігоря Гречаника

Номер слайду 15

В Інституті рукописів НБУВ зберігаються рукописи неповної літургії Івана Златоустого і 12 духовних концертів: «В молитвах неусыпающую Богородицу» — до мінор (1794) «Спаси мя, боже, яко внидоша воды до души моєя» — ля мінор (1794) «Доколѣ, господи, забудеши мя» — фа мінор (1795) «Пою Богу моєму дондеже єсьмь» — до мінор (1795) «Блажен разумѣваяй на нища и убога» — соль мінор (1795) «Помилуй мя, Господи, яко немощен єсмь» — ля мінор (1796) «Воскресни, Господи…» (зберігся неповністю, 1796) «Услыши, Господи, глас мой» — до мінор (1796) «Проповѣдника вѣры» — до мажор (1796) «Господь пасет мя» — до мажор (1796) «Боже, законопреступницы восташа на мя» — до мінор (1796) «Ко Господу внегда скорбѣти ми» — до мінор (1798)

Номер слайду 16

Дмитро Степанович Бортнянський Класик хорової музики XVIII ст., у творчості якого поєдналися найновіші на той час досягнення світової композиторської техніки, зокрема італійської школи, з вітчизняними музичними традиціями. (1751 —1825)

Номер слайду 17

Духовна музика Бортнянського охоплює 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двохорових концертів, 14 чотириголосних концертів «Тебе Бога хвалимо», 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, духовні твори для жіночого хору з рефреном мішаного хору, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів та багато інших. Найвідомішими серед духовних творів вважаються 35 чотириголосних концертів. Хоча точних відомостей про час написання цих концертів немає, вважають, що переважну більшість концертів було написано в 1780-х — на початку 1790-х років. У більшості концертів композитор використовує тексти псалтиря (як правило, окремі строфи) переважно світлого характеру. Виняток складають концерти № 32 і 33, що використовують скорботні благальні рядки. В стилістичному відношенні концерти мають виразні ознаки класичного стилю. В жанровому — пов'язані з міськими музичними жанрами (кант, марш, українська пісня-романс). В структурному відношенні концерти — це три- або чотиричастинні цикли. В більшості випадків частини мають темповий контраст, причому кінцеві частини — швидкі, проте ліричні та лірико-драматині за характером. Концерти починаються з повільних частин. Як правило, частини циклів не пов'язані між собою тематично (за винятком концерту № 21).

Номер слайду 18

Бортнянському належать 6 опер, з яких перші три він створив в Італії на тексти італійською мовою, а останні три — в Росії на тексти французькою мовою. Із трьох італійських опер лише опера «Алкід» була надруковав тоді як третя — «Квінт Фабій» — існує лише в рукописі а перша — загублена. Опери написані в традиціях опери-серіа, із значним впливом тогочасних новаторських течій, що наближали оперу до драми. Зокрема, в опері «Алкід» образ головного героя розкритий у розвитку, показані різні стани його душі. До новаторських рис можна віднести також тенденцію до драматизації речетативів та посилення драматургічної функції хору. Із трьох опер російського періоду найвідоміша його друга опера — «Сокіл», яка була поставлена після майже двох століть забуття на сцені Московського камерного музичного театру в 1970-ті роки і записана на платівки. Всі опери російського періоду відносять до лірико-комічного жанру, відмічають поєднання традицій французької комічної опери та італійської опери-буффа. В Україні з опер Д. Бортнянського виконувалися «Алкід» (концертні виконання 1984 року в Державній філармонії УРСР італійською мовою і 2000 року Товариством камерної опери в Києві українською мовою в перекладі Максима Стріхи) та «Сокіл» (концертні виконання 1995 року Товариством камерної опери в Києві і 1997 року Національною філармонією України, сценічне виконання 1996 року Товариством камерної опери в Києві, всі українською мовою також в перекладі Максима Стріхи).

Номер слайду 19

Пам'ятники Дмитрові Бортнянському

Номер слайду 20

Номер слайду 21

Дякую за увагу

ppt
До підручника
Мистецтво 8 клас (Масол Л.М.)
Додано
19 лютого
Переглядів
975
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку