Презентація до уроку в 8 класі "Класицизм як напрям у європейському мистецтві"

Класицизм,як напрям у європейському мистецтві

Класицизм Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. Грунтуючись на принципах філософськогораціоналізму, класицизм виховував ідеальне уявлення про розумну і справедливу владу освіченого монарха, тому в художніх творах переважали громадські, героїчні та патріотичні мотиви. В дусі античного естетичного ідеалу утверджувався чіткий поділ жанрів мистецтва на "високі" "низькі".

Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. З мистецтва греків і римлян класицисти узяли лише ті правила, які вимагали дотримання суворого порядку, логіки та гармонії. Як відомо, основою античної архітектури є принцип прямих ліній або ідеального кола. Класицисти вважали цей принцип перемогою розуму над почуттями, а в добу Відродження цінувалося насамперед почуття. У цьому й полягають відмінності в наслідуванні та відродженні античного мистецтва за різних часів.

Загальні риси класицизму: Раціоналізм, наслідування традицій античних майстрів. Ієрархія жанрів: високі, середні, низькі. Розум – головний критерій художньої правди. Образи відрізняються абстрактністю; персонажі схематичні, втілюють якусь одну рису. Герой класицистів не був вільним у власних діях, а підкорявся суворим нормам. На першому місці для нього – почуття обов’язку. Чіткий поділ характерів на позитивні та негативні. Правило трьох єдностей – часу, місця, дії. Чітка композиція. Чистота мови, неприпустимість змішування високого і низького. Віра в силу розуму, чіткість і ясність моральних та естетичних оцінок.

Філософія раціоналізму. Рене Декарт

Раціоналізм(від лат. rationalis - розумний) вчення в теорії пізнання, згідно з яким достовірні знання можуть бути отримані лише за допомогою розуму. Досвід, практика, почуття не мають ніякого значення, головне – діяльність розуму.

АРХІТЕКТУРА

В розвитку класицизму можна визначити три етапи: становлення стилю,зрілість і занепад. Архітектура першого етапу відзначається переходом від барокко до класицизму, пошуками нових засобів художньої виразності, й новим підходом до ансамблевої забудови. За часів класицизму набуває значення:відкритий характер композиції ансамблів площ, вулиць і окремих комплексів.створення великих ансамблів, а в архітектурі – застосування декоративного мистецтва для втілення значних художніх задумів. багатоповерхове будівництво, зростали промислові підприємства, учбові заклади.

Головною рисою архітектури класицизму стає ордер(тип цілісної архітектурної композиції, основаної на художній реалізації стієчно-балочної організації будівлі) У часи класицизму форми і пропорції ордеру починають більше нагадувати епоху античностіОб’єми споруд формують симетрично-осьові композиції;стіни гладенькі, рівні поверхні для організації цих об’ємів, Стриманий архітектурний декор Часто повна відмова від деталей, позбавлених конструктивної функції.

Андреа Палладіо (1508-1580)розробив нову систему пропорцій ордерів. Тепер ордер був не декором фасаду, а головним принципом побудови. Палладіо вивчав "Десять книжок про архітектуру" Вітрувія і пішов далі, розробив новий різновид міського палацу з перістилем і внутрінім двором.

Андреа Палладіо. Вілла Фоскарі

Паризька обсерваторія (1667–1672) Споруди у стилі класицизм

Ампір (фр. empire – імперія) – стиль пізнього класицизму часів імперії Наполеона І. Для ампіру є характерним звернення до традицій імператорського Риму з його прагненням до строгої величі та помпезності. Тріумфальна арка на площі Каррузель в Парижі

Садово-паркове мистецтво. Садово-па́ркове мистецтво (або садово-паркова архітектура) — мистецтво створення декоративних садів, парків та інше. Ділянок зелених насаджень, призначених для естетичного поліпшення краєвиду і для відпочинку населення. Використовуються рослинність, рельєф та інші природні елементи як основні компоненти при створенні певних художніх образів, які змінюються внаслідок сезонної зміни

Регулярний або французький парк. Епоха французького класицизму подарувала нам регулярний стиль в садово-парковому мистецтві, зразками якого і понині служать творіння архітектора Андре Ленотра (1613-1700) – парки Тюїльрі, Марлі, Версаля.

Для французького регулярного саду характерні:·  Зорове розширення простору.·  Осьовий поділ саду.·  Домінування будинку, збудованого у класичному стилі.·  Поділ території саду на функціональні зони.·  Переважання газонів і вічнозелених насаджень над квітковими культурами.·  Фігурна стрижка зелених насаджень.

Сад Марлі

Версаль

Пейзажний або англійський парк. Пейзажні парки з’явилися в Англії в XVIII в., позначивши собою нове відношення людини до природи. В протилежність регулярному пейзажний стиль не відособляє сад – навпроти, він органічно вводить його в навколишній ландшафт.

Для англійського пейзажного саду характерні: природність пейзажів;відсутність чітких меж між навколишньою природою; плавність ліній рельєфу, рослин, доріжок і водоймищ; контраст світла і тіні, особлива увага до фактури крон, листя; рух у всьому – в звивистих доріжках, у природних водоймищах; відсутність парадності, переважання ідей романтизму і сентименталізму.

Малий Тріанон – сад Марії-Антуанети

Класицизм в інтер’єрі -В оформленні інтер’єрів застосовувались ті ж елементи античної архітектури, що й на фасадах (колони з арками, каміни, ліпнина в античному стилі , пілястри, фризи тощо) - прозорість і чіткість організації внутрішнього простору;мінімум деталей;чіткість ліній (перевага надавалась прямим лініям) ;Стримані кольори;- Вживалися складні портьери і драпірування на вікнах з атласу;- Багаті масивні люстри, гобелени і настінний розпис