Штам. Це чиста культура певного виду мікроорганізмів, у яких вивчені морфологічні та фізіологічні особливості. Порода Це стійка популяція тварин одного виду, що штучно створена та має подібні морфологічні, фізіологічні, біохімічні й господарські ознаки. Сорт. Це стійка популяція рослин одного виду, що штучно створена та має подібні морфологічні, фізіологічні, біохімічні й господарські ознаки. Ред Принц Ренет Симиренко. Голден Фуджи Бурбуль Доберман Далматин. Мопс Паличка Коха. Стафілокок Спірохета СЕЛЕКЦІЯ – наука про створення нових і поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Бацила. Німецька вівчарка
Важливим етапом подальшого розвитку селекції стало відкриття законів спадковості. Великий внесок у розвиток селекції зробив Μ. І. Вавилов, автор закону гомологічних рядів у спадковій мінливості й теорії про центри походження культурних рослин. Микола Іванович Вавилов 1887 — 1943 Вчені - селекціонери
Завдання селекції: створення нових порід домашніх тварин і сортів культурних рослин; виведення стійких до захворювань та дії несприятливих факторів форм рослин і тварин;забезпечення адаптації сортів і порід до умов сучасного сільськогосподарського виробництва;зниження витрат на вирощування рослин і тварин.
Штучний добір. Види штучного добору. Несвідомий — при цій формі людина зберігає найкращі екземпляри без встановлення певної мети. Здійснювався людиною вже на перших етапах одомашнення тварин та окультурювання рослин. Був основним фактором появи порід тварин та сортів рослин. Методичний — людина цілеспрямовано підходить до створення нової породи або сорту, ставлячи перед собою завдання. Сформувався до другої половини XVIII ст. Методичний добір — творчий процес, що дає швидші результати, ніж несвідомий. Основні методи селекції
Штучний добір. Форми штучного добору. Масовий (за фенотипом)— добір особин із потрібними ознаками без урахування ознак батьків. Переваги: простота Недоліки: з накопиченням гомозиготних особин ефективність добору знижується; тривалістьІндивідуальний (за фенотипом та генотипом)— добір особин із потрібними ознаками з урахування ознак батьків. Переваги: точність для створення певних генотипів. Недоліки: ускладнення використанням молекулярних маркерів Основні методи селекції
Гібридизація Міжвидова, або віддалена гібридизація – схрещування особин, які є представниками різних видів. Ця форма гібридизації часто супроводжується безплідністю гібридів, що обумовлено відсутністю можливості кон'югації між гомологічними хромосомами. Малина звичайна Ожина звичайна Кумберленд - міжвидовий гібрид. Тернослив Терен Слива домашня. Тритікале Жито Пшениця Основні методи селекції
Гібридизація Міжвидова, або віддалена гібридизація— коли плідники належать до різних видів і родів (поєднання в гібридів цінних спадкових ознак). Ця форма гібридизації часто супроводжується безплідністю гібридів, що обумовлено відсутністю можливості кон'югації між гомологічними хромосомами. Архаромеринос Мул Кобила Осел Архаромеринос Кінь Ослиця Лошак Білуга Стерлядь Бістер Основні методи селекції
Гібридизація Проблеми віддаленої гібридизаціїСкладність отримання міжвидових гібридів через їхню біологічну несумісність:різна будова статевих органів,загибель статевих клітин до чи після запліднення, ускладнення поділу зиготи через різну кількість хромосом батьківських видів безплідність отриманих гібридів. Інколи вдається отримати стабільні плодючі міжвидові гібриди. Серед рослин – це м’яка пшениця (є наслідком гібридизації трьох видів). Серед тварин – бістер – плодючий гібрид між білугою та стерляддю . Плодючими можуть бути також і міжвидові гібриди свійських тварин з їхніми дикими родичами. Так було створено породу гірський меринос. Основні методи селекції
Гібридизація Внутрішньовидова гібридизація - її проводять між організмами одного виду. Схрещувані особини можуть мати різний ступінь спорідненості. Внутрішньовидове схрещування буває спорідненим і неспорідненим Споріднене (інбридинг) схрещування -схрещування особин однієї породи або навіть однієї родини. Воно дає можливість перевести в гомозиготний стан алелі, які визначають цінні для селекціонерів стани ознак. Близькоспоріднене схрещування може призвести до зниження життєздатності та продуктивності в особин унаслідок тривалого інбридингу . Гомозиготність веде до виявлення шкідливих рецесивних ознак. Це пояснюється підвищенням ймовірності переходу в гомозиготний стан рецесивних летальних або сублетальних алелей, які можуть проявитися у фенотипі. Таким чином, тісне споріднене схрещування часто призводить до появи нащадків з різними спадковими вадами. Основні методи селекції
Гібридизація Внутрішньовидова гібридизація - її проводять між організмами одного виду. Схрещувані особини можуть мати різний ступінь спорідненості, тому розрізняють Неспоріднене (аутбридинг) схрещування — це гібридизація організмів, які не мають тісних споріднених зв'язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду. Неспорідненими вважають особин, у яких не було спільних предків щонайменше протягом останніх шести поколінь. З кожним наступним поколінням зростає гетерозиготність нащадків . Крім того, унаслідок схрещування між собою представників різних порід тварин, сортів рослин або інбредних ліній часто спостерігають явище гетерозису. Основні методи селекції
Неспоріднене (аутбридинг) схрещування. Явище гетерозису, або "гібридної сили – це явище, коли перше покоління гібридів, одержаних у результаті неспорідненого схрещування, має підвищені життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами. Це пояснюється тим, що у гетерозисних форм сублетальні та летальні рецесивні алелі переходять гетерозиготний стан, завдяки чому їхня шкідлива дія не проявляється фенотипно. Гетерозис повною мірою проявляється в першому поколінні гібридів, однак у наступних, унаслідок розщеплення ознак та переходу частини генів у гомозиготний стан, його ефект слабшає і до восьмого покоління сходить нанівець. У рослин гетерозис можна закріпити вегетативним розмноженням, подвоєння числа хромосом або партеногенезом.
{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Переваги. Недолікисуттєве збільшення врожайності рослин порівняно з батьківськими формамибільша стійкість гібридних тварин до захворювань і несприятливих умов існуваннябільша стійкість гібридних рослин до захворювань утворення гібридними рослинами більшої кількості зеленої маси, яку можна використовувати у тваринництвіотримання гібридів тварин із більшими темпами росту збільшення продуктивності гібридних тварин (м'ясної, молочної тощо) суттєве зниження ефекту гетерозису починаючи з другого покоління гібридівпотреба в утриманні і розведенні інбредних ліній для забезпечення прояву ефекту гетерозису і їх гібридівнеможливість передбачити ступінь прояву ефекту гетерозису і його напрям (підвищиться стійкість, темп росту чи врожайність), що потребує здійснення попередніх досліджень для розробки потрібної схеми схрещувань. Переваги й недоліки використання ефекту гетерозису в сільському господарстві
СелекціонованіОрганізми без. Догляду людини гинуть чи дичавіють. Селекціонери не придають значеннявихідному генотипуорганізмів, якихпланують покращити. Селекціоновані організми не втрачають своїх корисних властивостейнавіть без людського догляду. Будь-який сорт рослинчи породу тварин створюють дляіснування в умовах,притаманних певній місцевостіСелекціоновані організми чудовоприживаютьсяу будь-яких умовах. Селекція – наука простворення нових іполіпшення вжеіснуючих сортіврослин, порід тварині штамів мікроорганізмів. Селекція не може створювати новіорганізми воналише модифікує вже існуючі Глобальним завданнямсучасної селекції є поліпшення корисних властивостейкультурних рослин, свійських тварин і мікроорганізмів. Селекціяорганізмів:основні положення та завдання
Основними методамиселекції єштучний добірі гібридизація. При індивідуальномудоборі вивчають лишефенотип особини. У разі індивідуальногодобору вивчаютьспадкові властивостіокремої тварини чи рослини,оцінюють властивості їхніхнащадків. Гетерозис – явищеколи нащадки єточними копіямибатьківських особин. Основним методом селекціїє спостереження. Штучний добірполягає у відборілюдиною особин, щомають потрібні длянеї властивості, і в подальшому їхньому розмноженніТеорію штучного доборуобґрунтував Ч. Дарвін. Міжвидова гібридизаціязазвичай даєсильне плодючепотомство. Основні методиселекціїорганізмів:штучний добірі гібридизація
Селекціонованіорганізми бездогляду людини гинуть чи дичавіють. Селекціонери не придають значеннявихідному генотипуорганізмів, якихпланують покращити. Селекціоновані організми не втрачають своїх корисних властивостейнавіть без людського догляду. Будь-який сорт рослинчи породу тварин створюють дляіснування в умовах,притаманних певній місцевостіСелекціоновані організми чудовоприживаютьсяу будь-яких умовах. Селекція – наука простворення нових іполіпшення вжеіснуючих сортіврослин, порід тварині штамів мікроорганізмів. Селекція не може створювати новіорганізми воналише модифікує вже існуючі Глобальним завданнямсучасної селекції є поліпшення корисних властивостейкультурних рослин, свійських тварин і мікроорганізмів. Селекціяорганізмів:основні положення та завдання
Основними методамиселекції єштучний добірі гібридизація. При індивідуальномудоборі вивчають лишефенотип особини. У разі індивідуальногодобору вивчаютьспадкові властивостіокремої тварини чи рослини,оцінюють властивості їхніхнащадків. Гетерозис – явищеколи нащадки єточними копіямибатьківських особин. Основним методом селекціїє спостереження. Штучний добірполягає у відборілюдиною особин, щомають потрібні длянеї властивості, і в подальшому їхньому розмноженніТеорію штучного доборуобґрунтував Ч. Дарвін. Міжвидова гібридизаціязазвичай даєсильне плодючепотомство. Основні методиселекціїорганізмів:штучний добірі гібридизація
