Охтирський район – то його Батьківщина. Селянська сімʼя – гарна, дружна родина. Тато – поміщик, дід – хлібороб, А цей юнак працював фельдшером. Потім – учасник війни громадянської. Він же згодом – ворог влади радянської. Ирій високо в небі летить. Шана по звільненню миттю приходить. Навіть у скрутну хвилину сміявся, Ярим поборником сміху зостався!
ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ Закінчив двокласну Зіньківську школу. 1907 р. Закінчив військово-фельдшерську школу в Києві. 1917 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. У 1919 р. за підписом Павло Грунський опубліковано перший сатиричний твір (фейлетон) «Демократичні реформи Денікіна» (текст про труднощі письменницької праці). Працював у «Селянській правді» та у журналі «Червоний перець». 1921р. — усмішка «Чудака, їй-богу» — вперше під підписом Остап Вишня. 26 грудня 1933 року, коли почалися масові репресії проти української інтелігенції, письменника заарештували. 22 лютого 1934 року засудили до розстрілу, проте 3 березня розстріл замінили на 10 років заслання.
На засланні Остап Вишня практично нічого не писав, крім щоденника. Відбувши 10-річне заслання Остап Вишня повернувся до Москви. Треба було отримати документи, житло, пройти перевірку. Йшла війна. Київ був звільнений, житло письменника було конфісковано, а сім'ю виселили за межі України. Його зустріли друзі-письменники: М. Бажан, М. Рильський, Ю. Смолич. Усіх мучило питання, чи буде Павло Губенко знову продовжувати літературну діяльність. Але відповідь була невтішна: “Хіба я тепер зумію?”
Робота з текстом твору Дослідити мову твору “Моя автобіографія”. Знайти і зачитати засоби комічного в творі: - змішування стилів (художній та діловий) - використання парадоксів (поєднання несумісних понять, що виключають чи протирічать один одному) - вживання іронії (прихованої насмішки, коли про якесь явище чи особу говориться в позитивному тоні, а на увазі мається зовсім протилежне)