Презентація до уроку ПЧ "Новаторство Жадана-поета"

Новаторство Жадана – поета: естетика постмодерну у поезіях митця. Нікольська Ірина Сергіївна

Сміх, що має до мене назавтра прийти,розпізнаю сьогодні поміж плачу я. За хвилину до того, як з'явишся ти, —я тебе передчую. Сергій Жадан

Сергій Жадан став відомим сучасним читачам насамперед як один із засновників літературної корпорації харківських поетів "Червона Фіра" (1991), до якої належали також Р. Мельників і І. Пилипчук

У своїй творчості поети взяли за основу неофутуризм, і це визначило їхню літературну концепцію.

Жадан у своїй поетичній творчості, як зазначають літературні критики, зумів поєднати українську поетичну традицію — ідеться зокрема про футуристичну, так звану семенківську — із панк— і рок— субкультурами, що дає підстави (як і раніше, коли з'являлося щось нове) для критичних літературних дискусій, що тривають і досі. 

О. Бойченко: "Жадан ... і до вбивства силаботоніки був дуже сильним поетом, але тепер, остаточно освоївши вірші, що за своєю структурою нагадують хмари, став тим, ким його хотіла бачити історія культури початку століття: її безнадійно застудженим горлом..."

Оскільки поет ґрунтовно вивчав творчість Михайля Семенка, то не дивно, що багато поезій написані під впливом великого майстра, який задекларував високий рівень розвитку футуризму в Україні.

Для прозових творів Жадана характерна постмодерністська гра зі словом та його значенням.

Свої почуття та мимовільні думки й асоціації письменник висловлює переважно в поетичних творах, передаючи їх читачам через поетичну медитацію за допомогою лаконічного підбору виражальних засобів.

Оригінальний за задумом вірш "Музика, очерет..." (із збірки "Балади про війну і відбудову", 2001) належить до інтимно — медитативної лірики поета.

Основний мотив твору — розлука двох молодих закоханих людей, які зрозуміли, що довкола світ змінився від їхніх почуттів, і вони відчули, "як проступа тепло через ріки, міста" і душі стають ніби окриленими: "Все, що у нас було — тільки ця висота". Минув час, і зникло дивне й красиве почуття, ліричний герой констатує: "Поїзд твоїх химер не зупиняє біг..." І смуток осідає в душі, його важко стримати: "Все, що трималось вій, голос печальний, плач, я скидаю на твій автовідповідач". Чи надовго ця розлука? Важко відповісти, адже для них тепер "падає різний сніг", у них "нарізно кров поспіша".

Поетична творчість Сергія Жадана схожа на калейдоскоп вражень, думок, почуттів, переживань, заперечень, спротиву. Він весь час у пошуку, у бажанні бути зрозумілим для всіх, бо молоде покоління по-іншому дивиться на перетворення, що відбуваються в суспільстві. "Жадан жадає ... коли не вистрибнути ..., то бодай виповзти за межі крейдяного кола того маразму, в якому було приречене народитися, а тоді й жити покоління нашого автора" (Павло Загребельний)