Календарно-тематичне планування з української літератури (ІІ семестр) для 11-го класу складено відповідно до Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська література: 10–11 класи. – Профільний рівень / Усатенко Г. О., Фасоля А. М. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).
Підручник: Слоньовська О.В. «Українська література» (профільний рівень), - «Літера ЛТД», 2019р.
11 к л а с
Українська література (профільний рівень)
(140 год, 4 год на тиждень)
ІІ семестр
Календарно-тематичне планування для 11-го класу складено відповідно до Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська література: 10–11 класи. – Профільний рівень / Усатенко Г. О., Фасоля А. М. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).
Підручник: Слоньовська О.В. «Українська література» (профільний рівень), - «Літера ЛТД», 2019р.
Обов’язкова кількість видів контролю
|
І семестр |
ІІ семестр |
|||
Контрольні роботи у формі: |
4 |
4 |
|||
|
1 |
1 |
|||
|
3 |
3 |
|||
відповідей на запитання тощо) |
|||||
Уроки мовленнєвого розвитку |
2 (у+п) |
2 (у+п) |
|||
Уроки позакласного читання |
2 |
2 |
|||
Уроки літератури рідного краю |
2 |
2 |
|||
Перевірка зошитів |
4 |
5 |
|||
№ з/п |
Дата |
Зміст програмового матеріалу |
Примітка |
|||
План |
Факт |
|||||
Т. 5. ШІСТДЕСЯТНИЦТВО ЯК СУСПІЛЬНЕ І МИСТЕЦЬКЕ ЯВИЩЕ ( 31 год) |
||||||
63 |
|
|
Культурно-історичні витоки та естетичний світогляд шістдесятників. Рух до лібералізації і демократизації суспільства у західноєвропейському світі. |
|
||
64 |
|
|
«Шістдесятництво» як феномен українського опозиційного руху. Дослідження впливу гуманістичної західної культури на формування поглядів шістдесятників. Естетичні засади «шістдесятництва». Поява політичної публіцистики та літературної журналістики. Статті І. Дзюби, Є. Сверстюка, В. Стуса та інших. |
|
||
65 |
|
|
Василь Симоненко – «витязь молодої української поезії» (О.Гончар). Творча біографія митця. Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»). Інтимна лірика В. Симоненка («Є в коханні і будні і свята»). |
На ЗНО «Ти знаєш, що ти – людина», «Лебеді материнства» |
||
66 |
|
|
«Казка про Дурила» ‒ казка для дорослих, алегорична розповідь про втрачену й віднайдену Батьківщину. Особливості жанру. Пошук автором форм історіософського та національного міфотворення. ТЛ: алегорія (поглиблено); поема-містерія. |
|
||
67 |
|
|
Дмитро Павличко. Основні відомості про поета, перекладача, політика й громадського діяча. Громадянські мотиви лірики. Пісенна лірика Д. Павличка, її популярність. Вірш «Два кольори», який став народною піснею. Національний колорит поетичних образів, роль антитези. |
|
||
68 |
|
|
Збірка любовної лірики «Таємниця твого обличчя» (оглядово). Використання фольклорних, персоніфікованих образів для передачі глибокого почуття кохання («Найдовша з усіх доріг»). |
|
||
69 |
|
|
Іван Драч. Основні відомості про поета, сценариста, громадського діяча. Дух шістдесятництва у творчості І. Драча. «Балада роду» зі збірки «Балади буднів» ‒ поєднання філософічних роздумів про загальнолюдські цінності із картинами буденними, приземленими за своїми зовнішніми ознаками, але значними за своєю глибинною суттю. «Крила» («Новорічна казка») – метафоричні роздуми про сенс життя людини; образ крил як вічне прагнення людини до творчої мрії. |
На ЗНО «Балада про соняшник» |
||
70 |
|
|
Образ дядька Кирила як символ нездатності людини осмислити висоту духу, нездатність подолати тяжіння мізерних потреб. |
|
||
71 |
|
|
Микола Вінграновський. Основні відомості про поета, прозаїка, перекладача, кіномитця, сценариста. «Цю жінку я люблю» ‒ взірець інтимної лірики. «Губами теплими і оком золотим» ‒ вірш з однойменної збірки, у якій органічно переплелися картини природи, спогади дитинства, інтимна лірика, предметна реальність світу, химерія і казка, добра витівка і гумор, затамована жура. |
|
||
72 |
|
|
Борис Олійник. Огляд життя і творчості українського поета, перекладача, дійсного члена НАНУ, голови Українського фонду культури, Героя України. «Вибір» ‒ возвеличення прагнення кожної людини мати свій життєвий вибір. Поетика твору, художні тропи, які фокусують його ідею. «Пісня про матір» ‒ уславлення узагальненого образу всіх матерів і кожної з них; прекрасних жінок, здатних на самопожертву заради своїх дітей. Поетика образу матері. ТЛ: художня деталь (поглиблено); балада (поглиблено); кольористика в поезії. |
|
||
73 |
|
|
Розвиток мовлення (письмово) Написання асоціативного етюду за рядками поезії В. Симоненка, Д. Павличка, І. Драча, М. Вінграновського, Б. Олійника (на вибір). |
РМ (письмово) |
||
74 |
|
|
Контрольна робота 5. Творчість В. Симоненка, Д. Павличка, І. Драча, М. Вінграновського, Б. Олійника (тестування). Тематична |
КР № 5 |
||
75 |
|
|
Григір Тютюнник. Основні відомості про життєвий шлях і творчу долю митця. Редакторська і журналістська діяльність (газета «Літературна Україна», видавництво «Веселка»). Гр. Тютюнник – сценарист. Екзистенціалізм як стильова домінанта митця. Перегук стильових рис В. Стефаника і Гр. Тютюнника. Гр. Тютюнник – перекладач російського письменника В. Шукшина. |
|
||
76 |
|
|
Оповідання «Три зозулі з поклоном». «Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як утілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній прийом. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї. ТЛ: художній символ; психологічна деталь. |
|
||
77 |
|
|
Василь Стус – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. |
|
||
78 |
|
|
Загальний огляд творчості (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе; атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи). Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. |
|
||
79 |
|
|
Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…»). ТЛ: «стоїчна» поезія. |
|
||
80 |
|
|
Екзистенційна (буттєва) проблема вибору, віра в себе, надія на здолання всіх перешкод. Упевненість у своєму виборі («Як добре те, що смерті не боюсь я..»). ТЛ: екзистенціалізм (поглиблено). |
|
||
81 |
|
|
Приклад великої мужності й сили духу «На колимським морозі», «Пам’яті Алли Горської» |
|
||
82 |
|
|
«Феномен доби (сходження на голгофу слави)» (оглядово) – філософсько-екзистенційний роздум про Митця у тоталітарному суспільстві. В. Стус про П. Тичину: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням». |
|
||
83 |
|
|
Література рідного краю № 3 |
ЛРК №3 |
||
84 |
|
|
Читацький практикум. «Листи до матері з неволі» Валерія Марченка. «Ключі» до читання епістолярію. Листи Валерія Марченка як свідчення епохи. |
|
||
85 |
|
|
Ліна Костенко. Творчий шлях. Громадянська позиція митця. Роль та значення у суспільному та культурному житті України. |
|
||
86 |
|
|
Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). Тематика й проблематика збірок поетеси. |
|
||
87 |
|
|
«Страшні слова, коли вони мовчать» ‒ ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. «Життя іде…» ‒ роздуми поетеси про сенс життя. Засоби персоніфікації для передачі стрімкості часу, миттєвість людського життя в часі. |
|
||
88 |
|
|
«Доля» ‒ поезія про нелегку долю поета. Символічний образ «чудернацького базару», де продаються долі. «Моя любове, я перед тобою» ‒ роздум про збереження особистості у вирі розбурханих почуттів ліричної героїні. Поетичні форми вираження почуттів. |
|
||
89 |
|
|
Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. ТЛ: роман у віршах. |
|
||
90 |
|
|
Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини. Образ Марусі Чурай. Значення роману у житті України. Пісні Марусі Чурай (повторення вивченого в попередніх класах). |
|
||
91 |
|
|
Розвиток мовлення (усно) Усна характеристика персонажів роману «Маруся Чурай». |
РМ (усно) |
||
92 |
|
|
Контрольна робота 6. Контрольний письмовий твір за творчістю Гр. Тютюнника, Л. Костенко, В. Стуса (теми – на вибір учителя). |
КР № 6 КТ |
||
93 |
|
|
Позакласне читання 3. Поезії Ігоря Калинця, Василя Голобородька (на ЗНО «Наша мова») Тематична |
ПЧ № 3 |
||
Т. 6. ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ» (ОГЛЯДОВО) (11 год) |
||||||
94 |
|
|
Літературний процес 50-х‒90-х рр. ХХ ст. Переважання епічних форм. Жанрова й тематична специфіка. Перевага ідеологічного начала у творах соціалістичного реалізму. Причини звернення до історичної тематики. |
|
||
95 |
|
|
Олесь Гончар. «Собор» ‒ проблемно-філософський роман. ТЛ: проблемно-філософський роман. |
|
||
96 |
|
|
Важливі соціальні та національні проблеми у творі.
|
|
||
97 |
|
|
Василь Земляк. «Лебедина зграя» як зразок «химерної прози». ТЛ: «химерний роман». |
|
||
98 |
|
|
Проблематика революції і громадянської війни крізь призму національних характерів і типів. Особливості жанру і стилістики письма. |
|
||
99 |
|
|
Роман Іваничук. «Мальви» ‒ історичний роман про зраду і яничарство. Історична основа твору – активна діяльність яничарського корпусу в Османській імперії 1638–1648 рр. |
|
||
100 |
|
|
Особливості характеротворення персонажів. |
|
||
101 |
|
|
Павло Загребельний. «Роксолана» ‒ масштабний історичний роман про часи XV‒XVI ст. |
|
||
102 |
|
|
Образ Роксолани, дивовижної дівчини з Прикарпаття Анастасії Лісовської. |
|
||
103 |
|
|
Валерій Шевчук. «Дім на горі» ‒ роман-балада про любов. ТЛ: «роман-балада». |
|
||
104 |
|
|
Ідея формування особистості через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, за умови, що вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а й слідує передусім за почуттями. |
|
||
Т. 7. КРИМСЬКОТАТАРСЬКА ЛІТЕРАТУРА (5год + 1 ЛРК = 6год) |
||||||
105 |
|
|
Ервін Умеров. Життєвий і творчий шлях кримськотатарського письменника як відображення історії народу. |
|
||
106 |
|
|
Е.Умеров – король сучасної кримськотатарської малої прози. Тема депортації кримських татар – наскрізна у творчості митця. |
|
||
107 |
|
|
«Самотність» ‒ розповідь про останній день життя пса Сабирли, через відчуття якого подано найдраматичнішу сторінку в історії кримських татар. |
|
||
108 |
|
|
Символічність образу Сабирли. ТЛ: художня деталь (поглиблено); алегорія (поглиблено). |
|
||
109 |
|
|
Контрольна робота 7. «Література епохи «соціалістичного реалізму» й кримськотатарська література» (розгорнуті відповіді на запитання). |
КР №7 |
||
110 |
|
|
Література рідного краю № 4. Тематична |
ЛРК №4 |
||
Т. 8. ПОСТМОДЕРНІЗМ І ПОСТПОСТМОДЕРНІЗМ (19 год +1 ПЧ= 20 год) |
||||||
111 |
|
|
Постмодернізм як продукт постіндустріальної епохи. Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Визначальні риси постмодернізму. Стильове розмаїття, експериментаторство, пошуки нових форм і нових тем. Література масова, популярна (її інтенсивний розвиток). Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси. ТЛ: постмодернізм як художній напрям. |
|
||
112 |
|
|
Постпостмодернізм і література сьогодення. Естетика постпостмодернізму. Риси стилю. |
|
||
113 |
|
|
ПОЕЗІЯ: Ігор Римарук. «Обнови» ‒ типова постмодерна стилістика й поетика вірша; центральна ідея ‒ покликання й призначення людини на землі, коли завжди є проблема вибору життєвого шляху. |
|
||
114 |
|
|
Василь Герасим’юк. «Аркан» ‒ філософський верлібр про призначення чоловіка в житті, про чоловічу дружбу. |
|
||
115 |
|
|
Юрій Андрухович. «Астролог», «Пісня мандрівного спудея», «Козак Ямайка». |
|
||
116 |
|
|
Юрій Іздрик. «вишиванка», «молитва». Ю. Іздрик як один із творців «Станіславського феномену»; пошук форм вираження нового світовідчуття і нового світогляду у поезії; роль візуалізація у творчості поета (ідея і візуальний прояв «вишиванки»); синтез національного і загальнолюдського у його творчості; спосіб поетичного вираження почуттів в естетиці постмодернізму. |
|
||
117 |
|
|
Марія Матіос. «Триєдина перспектива (цикл); «Прості вірші» (цикл) – поезія як прояв сильної жінки в сучасному світі, яка може залишатися жіночною. |
|
||
118 |
|
|
Сергій Жадан. «Музика, очерет…», «Смерть моряка». Збірка «Тамплієри» ‒ поетичний щоденник за 2015-й – першої половини 2016 року. Широкий жанрово-тематичний діапазон поезії – від публіцистики до лірики. |
|
||
119 |
|
|
ПРОЗА, ЕСЕ: Галина Пагутяк. «Зачаровані музиканти» ‒ роман-фейєрія; села й містечка Галичини як прояв місцевого колориту та історичного тла оповіді; містичні й міфологічні алюзії в романі; ідея єдності людини з її витоками і природою, в якій вона живе; особливість авторського стилю письменниці. |
|
||
120 |
|
|
Мирослав Дочинець. «Криничар». |
|
||
121 |
|
|
Юрій Андрухович. «ShevchenkoisOK» ‒ есе, у якому автор звертає увагу на потребу нового осмислення класичної літератури. Актуальність потреби пошуку Тараса Шевченка з «людським обличчям». |
|
||
122 |
|
|
Оксана Забужко. «Казка про калинову сопілку» ‒ повість- притча; міфологічна основа повість; жіноча версія леґенди про Каїна і Авеля, яка обертається напруженою психологічною драмою. Образи сестер – Ганни-панни та Олени як казкові моделі дідової і бабиної дочок. Понадчасовість образу-символу калини у повісті. |
|
||
123 |
|
|
Сергій Жадан. «Ворошиловград» ‒ твір жорсткий, меланхолійний та реалістичний про людину, яка намагається протистояти тиску бездуховного прагматизму сьогодення і відвойовує своє право на буття. Часові шари та їхнє переплетіння в романі. «Вчорашнє» як екзистенційна сталість для героїв твору. Система образів і персонажів роману. |
|
||
124 |
|
|
Марія Матіос. «Майже ніколи не навпаки» ‒ сімейна сага в новелах. Міфологічні витоки в романі. Біблійні алюзії, роль їх. Особливості оповіді й характеротворення. |
|
||
125 |
|
|
Софія Андрухович. «Фелікс. Австрія» ‒ бестселер по-галицьки. Зображення епохи через хронотоп провінційного містечка. Особливості оповіді – щоденник головної героїні Стефи. Психоаналітичні підвалини системи персонажів. Урбаністичний психологічний роман новітнього часу. |
|
||
126 |
|
|
ДРАМАТУРГІЯ: Олександр Ірванець. «Маленька п’єса про зраду» ‒ жанр антимюзиклу; типово постмодерні літературні і музичні ремінісценції й алюзії. |
|
||
127 |
|
|
Центральна тема – розгляд феномену зради, виявлення її природи на всіх рівнях: інтимних, дружніх стосунках, у певному соціальному середовищі, у суспільстві в цілому, у конкретному часі, за певних політичних умов і незалежно від них. |
|
||
128 |
|
|
Контрольна робота 8. «Постмодернізм і постпостмодернізм» (тестування). |
КР№8 |
||
129 |
|
|
Позакласне читання 4. Галина Пагутяк «Кіт з потонулого будинку». |
ПЧ 4 |
||
130 |
|
|
Читацький практикум. Читання творів сучасної актуальної літератури. «Ключ» до прочитання постмодерних і постпостмодерних творів. Деконструкція і дешифрація як один із методів прочитання. |
|
||
Т. 9. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО (7 год) (повторення курсу української літератури) |
||||||
131 |
|
|
Усна народна творчість Бесіда про твори, вивчені впродовж навчального року. Зосередження уваги на художніх особливостях, новаторстві їх (на тлі відповідного відрізка часу). |
|
||
132 |
|
|
Давня українська література |
|
||
133 |
|
|
Література кінця 18- початку 20 ст. |
|
||
134 |
|
|
Література 20 ст. |
|
||
135 |
|
|
Твори українських письменників-емігрантів |
|
||
136 |
|
|
Сучасний літературний процес |
|
||
137 |
|
|
Підсумковий урок. Тематична ІІ семестр Скоригована Річна |
|
||