презентація до уроку "початок громадівського руху"

Початок громадівського руху в Україні

Історія – скарбниця наших діянь, Свідок минулого, Приклад і навчання для сьогодення, Застереження для майбутнього.

Карикатура на диспут між Костомаровим і Погодіним

50—60-ті роки — перший етап громадівського руху.

Громадинапівлегальні та легальні організації (гуртки), що об’єднували українську інтелігенцію і займались просвітницькою діяльністю:

Вивчали українську мову, історію та культуру;Організовували недільні школи та гуртки;Видавали літературу. 

Етапи громадівського руху1859 – 63 рр – легальна;1873 – 76 рр – напівлегальна;К. 1880 х – 90 ті рр. – нелегальна

« У кінці 50 – х у нашому кружку появилась думка, що соромно жити в краї і не знати ні самого краю, , ні його людяності, і ми вирішили самі вакації від початку квітня до кінця серпня ужити на подорожі. Подорожі ми відбували пішки, в свитах і нас скрізь приймали за селянських парубків. За три походи ми обійшли весь правобічний новоросійський край: Волинь, Подолію, Київщину, Холмщину і більшу частину Катеринославщини Херсонщини…» В. Антонович

Документ. «Жандармський рапорт про діяльність Київської громади (1861 р.)» В Росії існує особливе товариство малоросів, пройнятих духом якогось патріотизму...... Так, у Київському університеті виникло товариство малоросів під назвою «Українська громада». Це молоді та пристрасні вільнодумці ......прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоті й поступово навести його на думку про колишню славу Малоросії та принади свободи з тією саме метою, щоб згодом,

Документ. «Жандармський рапорт про діяльність Київської громади (1861 р.)»коли уми простого народу підкоряться їхньому впливу, діяти на шкоду монархії. З цією метою, наскільки відомо, видається малоросійський журнал «Основа», розсилаються пропаганди малоросійською мовою, пишеться історія України та існує Київському університеті щоденна народна школа, і з цією ж метою виїжджають молоді люди в різні місця Малоросії. Документ. «Жандармський рапорт про діяльність Київської громади (1861 р.)»

зміни політики щодо українського руху були викликані:- розгортання нелегальної діяльності різних опозиційних царизмові організацій, що розповсюджували заборонену літературу і підбурювали до виступу невдоволених реформою 1861 року; - стрімке зростання україномовної навчальної, наукової, релігійної літератури, що, на думку цензорів, сприяло відродженню «малоросіської народності» і «южноруського сеператизму». - підготуванням і вибухом польського повстання 1863 – 1864 рр4 ураїнський рух сприймався як «польська інтрига»

Польське повстання. Дата. Мета. Методи. Територія. Керівники. Ставлення українціврезультат 

О. Сохачевський “прощання з Європою”

Валуєвський циркуляр 1863 рік

«Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв’язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне… щодо друкування книг малоруською мовою дати по цензурному відомству розпорядження,

щоб до друку дозволялися тільки твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити… Це розпорядження було передано на височайший государя імператора розгляд, і його величності бажано було удостоїти оноє монаршого схвалення».

Текст з помилками. Члени Кирило-Мефодіївського братства Т. Шевченко, П. Куліш, В. Антонович, Т. Рильський, та М. Костомаров відновили свою діяльність в Київському університеті. Вони своєю метою вважали відродження української свідомості завдяки єднанню українського та польського народів.

Розмовляли двома мовами, одягалися в національний одяг, дотримувалися народних традицій та звичаїв. М. Костомаров у статті «Моя сповідь» закликав до відродження української народності. Для цього громадівці відкривали недільні школи та бібліотеки. Царський уряд сприяв освітній діяльності громадівців.