Презентація до уроку позакласного читання у 9 кл. "Оксана Іваненко "Марія"

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.9 клас. ОКСАНА ІВАНЕНКО «МАРІЯ». Оксана Іваненко

З історії написання роману. Після «Тарасових шляхів» я й не мріяла і не бажала почати знову великий біографічний роман. А втім, і з Марком Вовчком, з моєю «Марією», вийшло так само, як із «Тарасовими шляхами». Тоді, багато років тому (у 1938 році), мене попросили написати невеличке оповідання з дитинства Тараса Григоровича. Я написала «Чорний шлях» -- і де могла вже відірватися протягом двадцяти років, правда, з перервами (війна, інші книги). Невеличка книжка виросла на п’ять частин. Працюючи над «Тарасовими шляхами», я лише краєчком зачепила Марка Вовчка у розділі «Доня», присвяченому їхньому знайомству. Та образ письменниці полонив мене. Ну, а її оповідання я знала, звичайно, змалку. Але дуже мало знала про її життя. Пам'ятаю, якось Спілка письменників доручила мені провести вечір, присвячений Маркові Вовчку у Першотравневому парку. Були там незабутній наш класик Андрій Головко, член-кореспондент Академії наук УРСР Ніна Крутікова, доповідач - професор Олекса Засенко. Вступне слово - моє. Якось напрочуд дружньо, добре відбувся цей вечір на відкритому повітрі в нашому прекрасному парку над Дніпром. Зібралися різні слухачі, і старі й молоді з такою зацікавленістю слухали, не розходилися, навпаки, підходили ще і ще. Поверталися ми дуже захоплені.

З історії написання роману. Науковці стали спокушати мене написати художній твір про Марка Вовчка, хоча б новелу. Та мені вже було відомо, що то за робота - історично-біографічний роман або повість, і я розуміла, що не зможу обмежитися невеличкою новелою, зіткнувшись з такою постаттю. Я щиро казала, що просто не встигну в своєму житті написати ще один біографічний роман. Адже тоді вже наближалося моє 60-річчя!Та думка про Марка Вовчка ніяк не полишала мене. А тут ще Н. Г. Завальницька - тодішній директор дитячого видавництва, попросила мене написати передмову до томика оповідань Марка Вовчка із серії «Шкільна бібліотека». Передмовою у видавництві лишилися задоволені.

З історії написання роману. Мене проймало почуття гордості за нашу українську письменницю, яка перша познайомила Європу через свої твори з Україною, яка стала членом редколегії французького журналу для дітей та юнацтва, а повернувшись до Росії, сама організувала журнал, була його редактором, і до неї, як до маяка, потяглися сотні жінок, котрі жадали самостійного життя, праці, її участь у славній когорті «Сучасника», «Вітчизняних записок», її зв'язки і допомога революційній молоді - як це все захоплювало!Так, почуття гордості примушувало мене вивчати, досліджувати життя видатної письменниці, щоб розповісти про неї.

З історії написання роману. Оксана Іваненко, авторка чудових творів про Тараса Шевченка, звернулася до постаті Марка Вовчка, написала багатоплановий роман «Марія», в якому з щирим почуттям відтворила зворушливу картину особистої долі,трагічної любові й самовідданого служіння народові цієї улюбленої «доньки» Тараса Шевченка. Марко Вовчок

Хронологічно йдеться в романі про неповних десять років життя Марка Вовчка: з квітня 1859 року, коли Марія Олександрівна з сином Богданом у супроводі І. С. Тургенєва вирушила з Петербурга до Берліна, й по липень 1868 року, коли письменниця лишилася зовсім осиротілою після трагічної загибелі її друга і соратника —Д. І. Писарєва. Але всім своїм змістом роман вийшов далеко за межі цього десятиліття. Оксана Іваненко художньо розширила світ, який оточував Марію Олександрівну, створила воістину широку картину тієї епохи, глянула на свою героїню та її соратників з гарячою любов'ю і повагою, розкрила найглибші сторони їх життя і діяльності.

Жанр твору. Роман «Марія» — твір безумовно історико-біографічний у найкращому розумінні цього слова. Але увесь роман пройнятий світлом творчої індивідуальності авторки; його характеризує благородний ліризм, сердечність, теплота, ніжність, більше того — гордість за велику українську письменницю, гідну спадкоємицю Тараса Шевченка. Оксана Іваненко органічно вжилася в образ Марка Вовчка; вона внутрішньо, душею розуміє і психологічно умотивовує її вчинки, поведінку, її симпатії й антипатії. І саме тому образ видатної української письменниці — гуманіста і народолюбця — постає перед читачем живий і правдивий. Здається, ми чуємо її голос, її роздуми — іноді радісні, оптимістичні, іноді гіркі, близькі до розпачу.

Жанр твору. Рома́н біографі́чний — жанровий різновид роману, в центрі опису якого — життя певної історичної особи — вченого, полководця, письменника, митця, суспільного діяча тощо. Біографічний роман спирається на документи, водночас значна роль у ньому відводиться художньому вимислу, який нерідко заповнює прогалини у біографічних даних. Продуктивний жанр 20 століття.

Перед авторкою «Марії» увесь час складна проблема — розкрити внутрішній світ Марка Вовчка як митця й громадянина, розкрити «святая святих» — психологічні основи її творчого діяння. Тут не тільки і не стільки потрібне володіння фактами, документами (це володіння у Оксани Іваненко блискуче), скільки талант самої авторки роману, її художній хист, її уміння «злитися» з образом ліричного героя, зберігаючи власну творчу індивідуальність.

Оксана Іваненко дає широку картину зв'язків Марії Олександрівни з видатними діячами польського визвольного руху 1863-1864 pp., що боролися за «нашу і вашу вольность». Письменниця добре знала французьку, німецьку, італійську, англійську, польську і чеську мови. До кінця свого життя вона наполегливо перекладала твори художньої літератури і наукові праці на російську, а французькою мовою писала навіть оригінальні твори. Це поставило ім'я Марка Вовчка в коло найвидатніших перекладачів другої половини XIX ст. Авторка роману «Марія» показує, як ряд творів Марка Вовчка вже в 60-70 pp. були перекладені мовами багатьох народів, стали їх духовним надбанням, залишили в їх культурному житті помітний слід.

Значення роману. Роман «Марія» містить у собі не тільки багато нових, цікавих фактів, аспектів у висвітленні життя і творчості Марка Вовчка, її доби й оточення. Він збагачує читача духовно, естетично, він несе радість пізнання, відкриває глибини людської душі, людського єднання. Це — твір про подвиг, красу, добро.