БАТЬКОМолодший син. Молодший син. Середній син. Старший син. БАТЬКОСтарший синсин. До Ярослава Мудрого. Система передачі влади за Ярослава Мудрого. Чи могла така система убезпечити країну від боротьби за владу між князями?Хто міг претендувати на князівський престол?Хто залишався без землі і міг претендувати на неї?
Т Р І У М В І Р А Т – ПОЛІТИЧНИЙ СОЮЗ 3 ПРАВИТЕЛІВ Ізяслав 1054 – 1078 з перервами. Святослав 1073 - 1076 ВСЕВОЛОД1078 – 1093 Початок нової міжусобної боротьби Правління ЯрославичівІзяслав. Київський престол. Володар Київської РусіСвятослав. Чернігівська земля. Всеволод. Переяславська земля. МІЙ КОНСПЕКТ
1. Старші брати обмежили участь у державному житті молодших братів – Ігоря та В'ячеслава. Після їх смерті заволоділи їхніми землями.2. Діти молодших братів не мали земель, тому почали боротьбу за владу.3. Кожен із братів Ярославичів прагнув задовольнити свої інтереси, мало дбали за спільні державні справи, наприклад, за оборону кордонів.4. Поразка руських дружин у битві біля р. Альти у 1068 році; відмова князів дати народу коней і зброї; втеча князів, захоплення влади полоцьким князем.5. Відновлення тріумвірату Ізяслава у 1069 році. Чи порушено заповіт Ярослава? Початок нової міжусобної боротьби Повстання у Києві 1068 року. (Мініатюра з Радзивілівського літопису)Віче у Києві. Визнання своєї провини киянами. Запрошення на престол Святослава і Всеволода.
Розвиток приватних відносин потребував внесення змін до законодавства. У 1072 році Ізяслав,Святослав, Всеволод,бояри і вище духовенство затвердили новий збірник законів - « Правда Ярославичів». Це було перше Велике доповнення «Руської Правди, яке отримало назву "Правда Ярославичів", або "Устав Ярославичів". Скасовувала кровну помсту за вбивство. За убивство управителя чи князівського тіуна (виконавця розпоряджень) каралося штрафом у 80 гривень,а залежного селянина - всього у 5 гривень. Встановлювався штраф за крадіжку або забиття коней смерда. Підтверджувався високий штраф (40 гривень) за вбивство смерда, котрий працював на державній землі. Правда Ярославичів. Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме « Бджола»
Князівські з'їзди Розуміючи небезпеку, яка нависла з півдня над державою, нащадки Ярославичів вирішили скликати з'їзд князів та вирішити цю проблему. Князівські з’їзди як своєрідна форма державного правління, засіб прийняття важливих рішень та вирішення спірних питань, почали збиратись у другій половині ХI століття. На з’їздах обговорювалися питання феодального устрою земель, стосунків між князями, організації консолідованого опору загрозі з боку Степу.
Чи дослухалися сини Ярослава Мудрого до батька свого?Який заповіт вони порушили?Яким було правління Ярославичів?Що сталося із Київською Руссю за правління синів Ярослава Мудрого?Яке основне значення Любецького з’їзду? Чи актуальним воно є у сучасний час? Що турбує великого князя? Чому через тисячу років він досі не має спокою? Розв'язання проблеми уроку