презентація до уроку Слобідська Україна

ТЕСТИ: Позначте ім'я історичного діяча, який уклав між Гетьманською Україною та Польщею Гадяцький договір. А Д. Апостол; Б П. Орлик;В І. Виговський; Г І. Мазепа. Позначте рік Конотопської битви. А 1634 р.; Б 1641 р. ; В 1654р.; Г 1659 р. Віленське перемир'я було підписане: А між Москвою та Польщею;Б Швецією та Україною;В Туреччиною та Кримським ханством;Г Молдавією та Україною. Позначте назву періоду 60 – 80-х рр.. ХVІІ ст. в історії Української держави. А «Татарщина»; Б доба героїчних походів;В Руїна; Г «золотий спокій». Позначте ім'я історичного діяча, який першим з українських гетьманів здійснив поїздку до Москви, де був укладений Московський договір 1665 р. А І Брюховецький; Б І. Мазепа;В І. Скоропадський; Г П. Полуботок. Позначте назву загальної ради, у якій брали участь не тільки козаки, а й селяни та міські жителі. А Мала рада; Б Чорна рада;В Військова рада; Г Старшинська рада.

Коли Дем’ян Многогрішний став гетьманом Лівобережжя?Які статті він підписав із царським урядом?Хто став гетьманом Лівобережжя у 1672 році? Коли був підписаний Бахчисарайський мир?Про що йшлося в ньому?Що таке «Вічний мир»?Із якою метою здійснено Кримський похід?

Тема уроку: Слобідська Україна в другій пол. ХУІІст. Заснування слобідських міст. Адміністративно- політичний та соціальний устрій. Слобідські козацькі полки.

Мета: охарактеризувати політичний устрій Слобідської України в другій половині ХVІІ ст., проаналізувавши процес заснування слобідських міст, адміністративно-територіальний устрій, органи влади, соціальні стани населення; розвивати уміння працювати з історичними джерелами, робити висновки, узагальнення, виділяти головне та другорядне, висловлювати свою точку зору, аргументувати, посилаючись на джерела, свою позицію

Робота з поняттями: Слобідська Україна – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північної частини Донецької та Луганської областей України; південно-східні частини Воронезької, південно-західної частини Бєлгородської, південь Курської областей Росії.

В XIV ст. територія ця одержала назву "Дике поле". Проти постійних татарських нападів Московська держава почала будувати в Дикому полі укріплення у вигляді маленьких фортець. З бігом часу лінія цих фортець посувалася щораз далі на південь, але хліборобської людності, на яку розраховував московський уряд надаючи пільги, не вистачало, і укріплення опинилися на ворожій території.

Колонізація — заселення і господарське освоєння вільних земель всередині країни (внутрішня колонізація), заснування поселень за межами своєї країни (зовнішня колонізація).

ПЕРЕДУМОВИ КОЛОНІЗАЦІЇНезаселеність земель у верхів’ях Псла, Ворскли, Сіверського Дінця через набіги татар. Зацікавленість московського уряду у заселенні цих земель для захисту московських кордонів. Складна внутрішня ситуація в Гетьманщині, пов’язана з Національно – визвольною війною та Руїною. Надання московським урядом пільг переселенцям ( звільнення від податків за промисли, право займанщини та ін. )

Робота з поняттями: Слободами називали поселення, що користувалися пільгами: протягом 10—40 років не платили податків із торгових операцій, з занять промислами і ремеслами. Займанщина – елемент звичаєвого права, який дозволяв на підставі першого «займу» володіти землею.

30-40 роки ХVII ст. – перша хвиля переселень

50 роки ХVII ст. – друга хвиля переселень і утворення слобідських полків28 вересня 1651 року було підписано Білоцерківську угоду, за якою значно обмежувалися козацькі права, так козацькою територією визнавалося лише Київське воєводство і козацький реєстр скорочувався до 20 000. Після підписання цієї угоди, козаки з Брацлавщини і Чигиринщини змушені були продавати свої мешкання та перебиратись разом з сім'ями на Київщину.

Документ. Зі спогадів нащадків перших поселенців«Наші діди, батьки, брати й родичі, і ми самі поприходили сюди з рідних гетьманських і задніпрянських міст на заклик білгородських та курських воєвод, котрі забезпечували нас царським словом — не однімати від нас наших вільгот. Вони веліли селитися нам, щоб ми захистили собою московські українні городи по Білгородській лінії — в диких степах, на татарських займищах, котрими ходили татари під оці городи. І для збільшення населення в цих нових містах наказано було нам призивати на життя свою братію — українців. Ми збудували Суми. Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля й інші міста, а до них повіти, села й хутори. І ми вірою та правдою служили. І тоді, як татари приходили плюндрувати московські українні городи, ми не приставали ні до якої зради. За те й пожалувано нас усякими вільностями й дозволено займанщини займати, пасіки й усякі грунти заводити й усякими промислами промишляти без чиншу, за старим українським звичаєм». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А. С. К., 2000. — С. 170)  

Завдання: Чому землі на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою були незаселені?Чому московський уряд був зацікавлений в заселенні цих земель?Що він робив для того, щоб привабити сюди переселенців?А чому саме в сер. 17 ст. переселенський рух став масовим? Які події в цей час відбувалися на території Гетьманщини?

У 1652 р. полковник Іван Дзиковський прибув на нові землі з-під Острога на Волині і привів із собою тисячу козаків разом з жінками і дітьми, а також полкову старшину. Так було закладено місто Острогозьк. У 1652 р. переселенці із м. Ставища Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондраьєвим заснували м. Суми. Сотник Харко заснував місто Харків. Сюди прибуло 600 чоловік, які побудували Харківську фортецю (1656 p.). Виникали й інші міста як центри ремесла і торгівлі. Охтирка -Є декілька версій походження назви міста - в перекладі з тюркської "ахтир" - місце де щось пускають вниз по течії, "ахінти" - протік між двома озерами, а річка Охтирка саме і протікає між двома озерами Білим і Зеленим. В тій же тюркській мові є слова "ахтир" - місце де влаштовують засідку, "ан тура" -біла фортеця. Найбільш вірогідно, що походить вона від назви невеликої однойменної річки, яка розділяє місто майже навпіл Ізюм ---«Гузун» татарською – переправа. Історичні джерела свідчать, що в районі Ізюмської гори – знаменитого Крем’янця, дійсно існував брід. Але він був не один – у цьому районі джерела початку XVII століття нараховують їх близько 11.

Адміністративно – політичний устрій Слобідської України Територія Слобідської України поділялася на 5 полків: Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли полковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. Кожний полк одержував царську жалувану грамоту. Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода, а потім затверджував цар.

Першу Харківську фортецю побудували «за черкаським» (тобто українським) звичаєм.

Соціальний устрій та народне господарство Соціальний устрій та народне господарство Слобідської України були подібні (з деякими відмінами) до тих, що були на Гетьманщині. Уже перші українські поселенці ділилися на козаків, духовенство, міщан і селян («посполитих»). Тоді стани ще не були замкнені, і не важко було переписатися з селян у козаки. Основним станом було козацтво. Воно поділялося на старшину, виборних козаків, які несли військову службу, і козаків-підпомічників, які допомагали виборним харчами або грішми. Селяни ділилися на вільних, які мали власну землю, і тих, що жили на землях козацької старшини, і за це відробляли панщину та платили данину. Міщанство (купці, ремісники) було нечисленне. Шляхти на Слобідській Україні в 17 ст. не було. Окрему групу, досить строкатого соціального й господарського складу, становили росіяни — «служилі люди» різних розрядів, пізніше, у 18 ст. дворянство-поміщики , «посадські люди», «однодворці» й «крестьяне».

Завдання Розкрийте спільні та відмінні ознаки адміністративного та політичного устрою Лівобережної України та Слобожанщини

Спільне. Чисельність козацтва зростала, воно перетворилося на привілейований стан. Особисту свободу зберігали селяни і в Слобідській Україні. Духівництво. Привілейований стан Гетьманщини та Слобідської України. Його становище визначалося тим, що православ’я мало статус державної релігії.

Відмінне. Найвищою посадовою особою в Гетьманщині був гетьман. Українська шляхта. Зберігалася у Гетьманщині. Вона дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання старшинських прав і привілеїв. У Слобідській Україні посади гетьмана не існувало. МіщаниЇхнє становище у другій половині XVII ст. зазнало змін. Воно визначалося царськими грамотами й нормами магдебурзького права.

Зробіть висновок про соціальний устрій Слобідської України.

Значне місце у Слобідській Україні займало вівчарство, бджільництво, садівництво, рибальство, млинарство, ґуральництво, діхтярство, гутництво та різні ремесла і кустарні промисли Помітне місце посідала соляна промисловість і особливо селітарництво. У 18 ст. з'являються мануфактури, зокрема Чугуївська шкіряна, скарбова тютюнова , суконна , полотняна , шовкові заводи. Осередками торгівлі були ярмарки, локального характеру, ледве 10 середніх і лише 2 великі — в Сумах і Харкові. Важливе значення мав транзитний торг через Слобідську Україну, яка стала посередником у торгівлі між Росією, з одного боку, й Гетьманщиною, Запоріжжям і Кримом і Доном, Кавказом та Іраном — з іншого. Зокрема жваві торгові стосунки були між Слобідською Україною і Гетьманщиною. З Слобідської України йшла до Гетьманщини сіль , з Гетьманщини на Слобідську Україну йшли промислові вироби, зокрема скло, залізні вироби, поташ і смалчуг, горілка тощо.

Складіть історичний ланцюжок

НВВ - Руїна -переселення українців – виникнення міст- розвиток ремесла- розвиток торгівлі

Вкажіть, яке з козацьких полкових міст розташовувалося на Слобідській Україні А. Суми. В. Полтава. Б. Миргород Г. Чернігів. Вкажіть правильну відповідь на запитання. Кому підпорядковувалися слобідські полковники?1. Кожний окремо безпосередньо бєлгородському воєводі; 2. Гетьманові Слобідської України. А. Обидва варіанти правильні. Б. Тільки 1-й варіант правильний. В. Тільки 2-й варіант правильний. Г. Обидва варіанти неправильні. Вкажіть, які з тверджень стосуються Слобідської України.1. Адміністративно-територіальний устрій, що склався протягом Національно-визвольної війни, зберігався майже без змін: наприкінці XVII ст. існувало 10 полків; 2. Найвищою посадовою особою був гетьман, якого обирала вузька Старшинська рада; 3. Було утворено п'ять козацьких полків — Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський та Ізюмський; 4. Полком керував полковник, якого обирали довічно, а часом навіть з правом передачі цієї посади у спадок; 5. Полковники входили до Старшинської ради й підкорялися гетьманові; 6. Кожний полк окремо і в різний час одержував царську жалувану грамоту, що визначала його права на козацький устрій, вільну торгівлю, звільнення від податків на землю тощо. А. 1, 3, 5. Б. 2, 4, 5. В. З, 4, 6. Г. 4, 5, 6.

Висновок. Масова колонізація Слобожанщини українським населенням була зумовлена воєнними лихоліттями другої половини XVII ст. Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині існували десятки міст і містечок, де успішно розвивалися ремесла, промисли і торгівля . Українці обжили величезні незаселені простори земель "дикого поля", захищали південні кордони Російської держави від нападів татар, разом з російськими військами брали участь у воєнних походах.

Написати еcce на тему: «Яке місто і чому було найважливішим на території Слобідської України?»