Презентація до уроку "Станіслав Чернілевський "Теплота родинного інтиму", "Забула внучка в баби черевички"

Урок духовності із поезією Станіслава Чернілевського

Тема уроку: Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського«Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички»...

Мета уроку: коротко ознайомитися з біографією письменника; проаналізувати основні мотиви поезій “Теплота родинного інтиму” та “Забула внучка в баби черевички”, розвивати вміння коментувати поетичні рядки.

На світі білому єдине,як і Дніпрова течія, домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я.

Запам’ятай, мій друже, де б ти не бував, треба завше знати: Коріння де твоє і хто життя тобі давав,Чим славна батьківська родинна хата. На всі світи й віки ти озирнись,Де слово перше вимовив колись,Де пісня мамина і пестила , і гріла,Ввійшовши в душу і у тіло,Живила серце соком калиновим!Не дай забутися , з якого роду. З якого кореня у світі почались!

Мама, Мати, Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща, наймиліша.

ppt_x

Зрозуміло,що дуже дорогими, як і для кожного з нас,є батьківський дім, рідна матуся і для сучасного українського поета Станіслава Чернілевського

Станіслав Чернілевський народився 1950 рокув селі Жван на Вінниччині. «Я народився поміж двох річок — невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією. Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і великі, могутні рухи.»

Береги Дністра, де я жив, були райськи благодатними: там росли колгоспні груші, яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Природно, що поночі ми, хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки та помідори, поки сторож не гнався за нами.

Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був непростим. Хлопчик рано залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Тому зрозумів, що найцінніше у житті – щирість і теплота родинних стосунків

Талант до поетичного слова виявився рано: ще учнем четвертого класу він надрукував свій перший вірш про Т. Шевченка. Як радісно було побачити написані власноруч рядки у районній газеті.

Його творча дорога сповнена невтомного пошуку. Спочатку недовго працював учителем після закінчення Вінницького педагогічного інституту, але не вважав цю роботу справді "своєю«.

З дитинства Чернілевський марив кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася. У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув фах кіносценариста.

Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Брав участь у створенні багатьох фільмів (зокрема «Дударики», «Вир», «Два гусари»)

Зараз працює режисером і редактором на ТРК «Студія 1 + 1». Багато уваги приділяє студентам Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.

Є у С. Чернілевського ще одне захоплення – поезія. У 1984 році вийшла його збірка “Рушник землі”. Поет удостоєний премії ім. В. Симоненка.

Та якими б дорогами не водило його життя, найсвятішою залишається дорога до маминої оселі,до “зелених кленів Тульчина” – туди, де народився душею.

«Правди є різні, а істина одна. Як і одне дитинство на все життя. Воно завжди — щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір». С. Чернілевський

«Найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість і теплота родинних стосунків». С. Чернілевський.

Теплота родинного інтиму

Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес.

Встала мати. Мотузочком диму Хату прив'язала до небес.

Весело і з ляском серед печі Полум'я гуляє по гіллю.

Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю.

Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. Знову я — малесенька дитина, Мати знає більше, аніж я.

Матері розказувать не треба, Як душа світліє перед днем В хаті, що прив'язана до неба Світанковим маминим вогнем.

Словникова роботаІнтим , інтимний - особистий,задушевний;Шиба - віконне скло;Досвіток - світанок, ранок;Скрес – зник;Печія - пекучий біль;катує - мучить;зело - зелень, трави. Як ви розумієте слова із поезії?

Тема твору:спогади письменника про рідну хату, власне дитинство, матір, її доброту та щирість.

Ідея твору. Уславлення найголовніших людських цінностей – материнської любові, батьківської хати, щасливих років дитинства.

Настрій твору. Щирість,Ніжність,Душевна доброта,Любов до матері і рідної домівки,Туга за дитинством,Теплі і ніжні спогади про маму,Глибокий ліризм.

Включіть уяву1. Яким ви уявляєте ліричного героя поезії “Теплота родинного інтиму”2. Які почуття і образи виникають у вас після прочитання поезії “Теплота родинного інтиму?”3. Від якої особи ведеться розповідь у поезії? Про що це свідчить?4. Якими мотивами пройнятий твір “Теплота родинного інтиму” ?5. Які найголовніші духовні цінності відтворює автор у поезії?6. Що символізує вогонь у печі?

Образи поезії “Теплота родинного інтиму”Конкретні: Абстрактні:мати,хата,син(автор)любов до матері,спогади про дитинство,відчуття захищеності і щастя

Художні засоби у творіМетафори“досвіток не скрес”,“полум”я гуляє по гіллю”,“гіркотина зникає”,“не катує серця печія”,“душа світліє”“хату прив”язала”Епітети“світанковий вогонь”

Евристична бесіда«Читаємо між рядками»Про яку пору року йдеться у творі?Про зиму, бо мати встала затопити пічку, бо холодно, а на вулиці ще темно, бо взимку пізно світає. Поясніть вислів: “Мати…мотузочком диму хату прив”язала до небес”, “хата, що прив”язана до неба”?Мати – це берегиня сімейного вогнища, і саме вона прагне створити у своїй хаті земний рай, як на небі?Поясніть вислів: “Ковдрою закутуючи плечі,мати не пита, чому не сплю?” Автор показує, що мати настільки відчуває свою дитину, що говорить із нею душею і розуміє свого сина без слів.

Логічний ланцюжок “Знайди зайве”. (Знайти в рядках “зайве” слово і обґрунтувати відповідь)мати, батько, син, дитина;дим, жар, полум’я, вогонь;руки, серце, душа, плечі;шиби, хата, піч, мисник.

Асоціативний кущ. Павутинки сплетемо, потрібні слова доберемо. Дитина 1. Мати4. Дитинство. Мамине серце 6. Родина. Колискова2. Любов3. Щастя5. Дитячий сон. Сімейна злагода. Україна. Батьківська хатаppt_xppt_xppt_xppt_xppt_xppt_x

Склади прислів’я про маму1. Нема того краму, щоб купити…серце2. У дитини заболить пальчик, а в матері…3. Дитина плаче, а матері…заслужити4. Матері ні купити, ні…болячемаму

Забула внучка в баби черевички…

Забула внучка в баби черевички... Дитячим сміхом бризнувши в зело.

За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село.

Махнуло рученятко в бензовозі І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз.

І вийшли в небо зорі-жаровички, І тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички У спорожнілу хату занесла.

Лягла собі. І світло не світила. Торкнулась черевичків перед сном .

І осінь їй тихенько опустила Горіховий листок перед вікном.

Тема твору : Сум та страждання за внучкою, яка поїхала додому.

Ідея твору: Бути уважнішими до старості та самотності наших рідних.

Образи поезії “Забула внучка в баби черевички”Конкретні: Бабуся,внучка. Абстрактні: Старість,самотність. Образи-символи: Літо – символ дитинства,Осінь – символ старості

Включи спостережливість 1. Яку роль у передачі почуттів старенької жінки відіграють черевички?2. Прокоментуйте слова “Торкнулась черевичків перед сном”, “За повелінням вікової звички перекотилось літо за село”.

Художні засоби у творіМетафори“бризнувши сміхом”,“перекотилось літо”,“курява вляглась”,“вийшли в небо зорі-жаровички”,“осінь опустила листок”“вікова звичка”,“спорожніла хата”Епітети

Мовна розминка Знайдіть у творі слова зі зменшувально-пестливим значенням і запишіть їх у зошит. Внучка, черевички, рученятко, хустинкою, зорі-жаровинки, малесенькі, черевички.

Логічний ланцюжок “Знайди зайве”. (Знайти в рядках “зайве” слово і обґрунтувати відповідь)весна, осінь, літо;баба, внучка, мати;сумочка, черевички, хустина;дорога, автобус, курява;сміх, радість, сльози;село, місто, хата;білі, малесенькі, дитячі

Гармонійна цілісність образів поезії“Забула внучка в баби черевички”ДотиковіСлуховіЗоровіБабка … дитячі черевички у спорожнілу хату занесла. Махнуло рученятко в бензовозі,і курява вляглась після коліс. Дитячим сміхом бризнувши в зело. Торкнулась черевичків перед сном А бабка все стояла на дорозі, хустинкою торкаючись до сліз. Лягла собі. І світло не світила.

ПРАКТИКУМруки (мамині, бабусині, акуратні, красиві, м’які, натруджені, гарні, гарячі, теплі, безвідмовні, беручкі, вірні, вмілі, вправні, добрі, золоті, невтомні, творчі, хазяйські, чарівні, чудодійні, ніжні, люблячі, ласкаві, щедрі);сонце (багряне, гаряче, золоте, малинове, пекуче, яскраве, велике, літнє, зимове, веселе, древнє, красиве, ласкаве, променисте, рідне, чисте, праведне);зоря (блискуча, величезна, гаряча, кришталева. Чиста, яскрава, вечірня, вранішня, літня, небесна, самотня, світанкова);хатина (батьківська, багата, біла, велика, гарна, добра, красива, материнська, сонцелика, чиста, ясна).

Сенкан 1рядок – 1іменник (схема) 2рядок – 2 прикметники 3рядок – 3дієслова 4 рядок – речення з ідейним центром 5 рядок – 1 іменник (головне значення) Мама. Найдорожча, найрідніша. Любить, піклується, оберігаєБез неї немає щастяЄдина. Мама. Найдобріша, найближча. Любить, турбується, допомагаєВона завжди з тобою. Берегиня. Бабуся. Самотня, немічна. Сумує, чекає, любитьЇй потрібна турбота. Старість

Одна Батьківщина, і двох не буває. Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває,Той долю не знайде в житті. Чи можна забути ту пісню, що мати. Співала малому, коли засинав,Чи можна забути ту стежку до хати,Що босим колись протоптав?Без рідної мови, без пісні, без мами. Збідніє, збідніє земля назавжди.

Домашнє завдання: Виразно читати та аналізувати вірші С. Чернілевського, скласти усний твір-роздум про роль батьківського дому в житті людини, скласти сенкан про родину.