Пригадаймо !«Дати і події»18141828 18401857 18381843184718601861{22838 BEF-8 BB2-4498-84 A7-C5851 F593 DF1}Тараса взяли служкою до панського двору в село Вільшани. Був козачком у пана Енгельгардта. Відбувся викуп з кріпацтва. Вихід збірки «Кобзар» Народження Шевченка в селі Моринці на Київщині. Шевченко вперше приїжджає в Україну. Арешт Т. Шевченка. Друк «Кобзаря» Шевченка - збірки віршів,яку згодом буде знати весь світ. Смерть поета. Поховано в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Повернення поета із заслання.
Балада «Причинна»Вправа «Мозкова атака»Доведіть , чи є твір «Причинна» баладою? Визначити ознаки балади у творі. Причинна – жінка, якій пороблено, не володіє собою, не тямить себе, не при розумі, іншими словами, божевільна. Балада - це ліро-епічний твір фантастичної, історико-героїчної чи соціально-побутової тематики з драматично напруженим сюжетом,що містить фольклорну основу Ознаки балади: Фантастичний сюжет, зображення однієї події з життя головного героя, фольклорна основа , висока емоційність, нетривалий час подій, невелика кількість дійових осіб, стислість,малий обсяг, віршована форма
Балада «Причинна»Особливості назви твору. Причинна — жінка, яка втратила психічну рівновагу внаслідок того, що їй, за давніми народними уявленнями, «щось пороблено», в даному разі — ворожкою. Композиція. Експозиція: пролог, знайомство з дівчиною, яка під впливом ворожіння стала причинною. Зав’язка: очікування героїнею коханого козака, що обіцяв повернутися до неї з походу. Кульмінація: смерть героїв. Розв’язка: епілог (поховання закоханих).
Лірична пауза. Відомий та дуже популярний в країні співак Артем Півоваров в дуеті з Надією Дорофєєвою на 100-ий день війни в Україні презентували пісню «Думи» на вірш Тараса Шевченка. Сучасна пісня пронизана тугою і сумом за вітчизною витримкою в 183 роки. Вірш Тараса Шевченка «Думи мої, думи мої…»– сповнений сумом за Батьківщиною, автор вболіває за українців, які знаходяться в панській неволі, терплять приниження та знущання.
«Думи мої, думи мої …»Думи мої, думи мої,Лихо мені з вами!Нащо стали на паперіСумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв. В степу, як пилину?Чом вас лихо не приспало,Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило,Поливали сльози... чом не затопили,Не винесли в море, не розмили в полі?. Не питали б люде, що в мене болить,Не питали б, за що проклинаю долю,Чого нуджу світом? "Нічого робить", —Не сказали б на сміх... Квіти мої, діти!Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав?Чи заплаче серце одно на всім світі,Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав... Може, найдеться дівоче. Серце, карі очі,Що заплачуть на сі думи, —Я більше не хочу. Одну сльозу з очей карих —І пан над панами!Думи мої, думи мої,Лихо мені з вами!Думи мої, думи мої,Квіти мої, діти!Виростав вас, доглядав вас, —Де ж мені вас діти?В Україну ідіть, діти,В нашу Україну,Попідтинню сиротами,А я — тут загину. Там найдете щиру правду,І слово ласкаве. Там найдете щире серце,А ще, може, й славу... Привітай, же, моя ненько,Моя Україно,Моїх діток нерозумних. Як свою дитину.
Елегія — один із жанрів лірики медитативного (філософського), меланхолічного, почасти журливого змісту ( «Думи мої...» Т. Шевченка)Жанр: громадянська лірика. Тема: звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.Ідея: тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом. Основна думка: думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування далеко за межами України
Художні засоби: ЕПІТЕТИМЕТАФОРИПОРІВНЯННЯКарі очі; думи – як свою дитину; Боже; Серце рвалося, сміялось; добрим людям; козацькая воля; мої думи; думка, як той ворон; думи мої; квіти мої, діти; ненько, моя Україно; чорнії брови; Дніпр широкий – море; могили – море; вишневий сад зелений; стали на папері ; моя Україно. Риторичні звернення