Система персонажей частини «В Ловудському притулку»{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Герой. Характеристика. М-р Брокльхерстнаглядач, скарбник притулку. Міс Міллермолодша вчителька. Міс Смітвчителька шиття та рукоділля. Міс Скетчердвчителька історії і граматики. Міс П’єровчителька французької мови. Міс Темпльдиректорка притулкужорстокий, грубий, черствий, зловживає владою спокійна, проявляє увагу до дівчат, привітнагруба, зла, запальна, черствасмішна, нестримнавродлива, делікатна, добра, шляхетна, щирапроста, добра, втомлена. Посада
Дивне то було зборище: у всіх волосся гладенько зачесане назад — жодного кучерика; всі в коричневих сукнях з високими комірцями, обшитими вузеньким мереживом, з полотняними торбинками на шитво (подібними до торбинок шотландських горян), що звисали спереду на шворці; усі у вовняних панчохах та неоковирних черевиках з мідними пряжками. Понад двадцять учениць, вбраних у таку одежу, були дорослі дівчата, що вже вийшли з дитячих літ; таке убрання було їм зовсім не до лиця і надавало недоладного вигляду навіть найвродливішим.…дзеленчав дзвінок, дівчата вже повставали й одягалися. Іще не розвиднілося, і в кімнаті горіло дві-три свічки. Я теж неохоче підвелася; було дуже холодно, і, вся тремтячи, я насилу натягла на себе одежу. Я вмилася, коли учениці звільнили одну з мисок, що стояли в ряд на табуретках посеред спальні; дожидатися довелося довгенько, бо на шістьох вихованок припадала лише одна миска. Простий дешевий скромний одяг. Суворі умови життя, холод
панувала глибока гнітюча тиша, ми почули багатоголосий гомін і ввійшли у простору довгу кімнату з великими сосновими столами, по два з обох кінців; на кожному столі горіло дві свічки, а навколо на лавах сиділо ціле зборище дівчат різного віку, від дев'яти до двадцяти років. При тьмяному світлі свічок мені здалося, що їх дуже багато, хоч насправді їх було не більше вісімдесяти.…у кожної в руках була таця з порціями якоїсь страви, посередині стояв глек з водою й кухоль. Порції було роздано, хто хотів, наливав собі з глечика води в кухоль, що був один на всіх. …на двох довгих столах парували миски з якоюсь гарячою стравою, від якої, однак, на мій жаль, ішов далеко не апетитний дух.…у нас був добрий апетит підлітків, а того, що ми діставали, ледве вистачило б для хворої, кволої дитини. Злидацька бідняцька їжа, скрута та злидніАскетизм,невибагливий та похмурий інтер’єр
Роздивляючись довкола, я вся тремтіла: день був не підхожий для прогулянки — дощ перестав, однак усе повивав вогкий туман. Під ногами ще чвакало після вчорашньої зливи. …жовті й худенькі дівчатка, шукаючи затишку й тепла, збилися в купку. Коли холодна мряка почала пробирати їх до кісток, я раз у раз чула сухий кашель.…Ми мали пройти добрі дві милі пішки, щоб дістатися до церкви. Нам було холодно, коли ми виходили з дому, по дорозі до церкви ми замерзали ще дужче, а під час ранкової відправи й геть леденіли.одяг не міг захистити нас від лютого холоду; взуття у нас було погане, сніг набивався в черевики й танув усередині; не прикриті рукавичками руки на морозі дубіли й репалися. Я добре пам'ятаю, як у мене нестерпно боліли щовечора приморожені ноги і з якою мукою я вранці запихала в черевики розпухлі, задерев'янілі, вкриті ранками пальці. Суворе дотримання режиму, виховання покірливості, терплячості, вміння коритися доліНещадні фізичні страждання, хвороби, втома
Годинник у класі вибив дев'яту, міс Мілер вийшла з гурту й, ставши посеред кімнати, гукнула:— Тихо! Всі на місця!Тут, видно, звикли до дисципліни: за п'ять хвилин галаслива юрба принишкла, і після вавілонського стовпотворіння настала тиша.в класі було дуже шумно, бо вони зубрили їх півголосом.…учениці вишикувались у чотири півкола перед чотирма столами; всі тримали в руках книжки, а на кожному столі, перед порожнім стільцем, лежала велика книга, схожа на Біблію. …проказавши подячну молитву за те, чого не дістали, та проспівавши ще один гімн, ми побрели з їдальні до класу. Релігійністю та дотриманням біблійних правил проникнуте все життя. Сувора дисципліна і муштра. Зазубрювання обмеженість дисциплін
«Я завзято працювала і добилася деяких успіхів; моя пам'ять дедалі покращувалась, навчання загострювало мій розум. Я дістала можливість здобути добру освіту. Я любила деякі науки, прагнула відзначитися в усьому та заслужити похвалу вчительок, особливо моїх улюблених, це приносило мені радість, спонукало мене до ще наполегливішої праці, отже, я цілком використовувала всі надані мені можливості. З часом я стала першою ученицею в старшому класі, потім мене призначили вчителькою…»Чи можна сказати, що вони зломили дух Джейн? Чого досягла Джейн попри всі труднощі?
Чи були у Ловуді ті, хто любив Джейн, хто допомагав і розраджував?Розкажіть про роль у житті Джейн директриси притулку міс Темпль та її дружбу з Елен Бернс. (Міс Темпль тепло ставилася до дівчинки, піклувалася про неї, допомагала в навчанні. А Елен Берне багато розповідала Джейн про Бога і та усвідомила, що Він – люблячий Отець небесний).
Висновки. Щасливе життя для Джейн – це можливість бути самою собою, тобто відчувати цілковиту злагоду між серцем і розумом, думками й почуттями. Не в багатстві та спокої бачить його Джейн. Для неї ідеал людського щастя – активна діяльність на благо інших та примноження скарбів духовних.