ПоміркуйтеЇжакоподібні – ряд ссавців надряду Комахоїдні (Insectivora). Це одна з найдавніших і найпримітивніших груп плацентарних ссавців, до якої належать 24 види, серед яких їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus), поширений в Україні. Відмінністю їжаків є наявність твердих голок. Так, у дорослого їжака їх до 16 тисяч, довжина – 2–3 см, а товщина – близько 1 мм. Цікаво, як виникла ця адаптація їжаків?
особливості різних способів формування адаптацій. Преадаптивний - структура, яка сформувалася раніше і виконувала певну функцію, а за зміни умов існування набула і нової функції. Оперення птахів виникло для регуляції температуритіла, а згодом адаптовано для польоту. Черепашки молюсків, що сформувалися у водному середовищі,стали корисними під час опанування суходолу.
особливості різних способів формування адаптацій. Постадаптивний - нові адаптації виникають через зміну функцій уже сформованих органів. Апендикс, що виконуваввихідну еволюційну функцію допоміжного травлення, у людини став органомімунної системи. Зяброві дуги у предків хребетних були опорою водних органів дихання, а в ході подальшої еволюції почали виконувати хватальну функцію й перетворилися на щелепи.
суть загальних закономірностей формування адаптацій. Правило екологічної індивідуальності: кожен вид специфічний за екологічними можливостями адаптації, двох ідентичних видів не існує. Види-двійники:1 – шишкар ялиновий;2 – шишкар сосновий. Навіть види-двійники , які не різняться за морфологічними (та іншими) ознаками, мають свої індивідуальні пристосування і єконкурентами, що займають дуже близькі екологічні ніші.
суть загальних закономірностей формування адаптацій. Правило відносної незалежності адаптацій: висока адаптивність до одного з екологічних чинників не дає такого самого ступеня пристосовуваності до інших умов життя. Лишайники оселяються на бідних на органіку субстратах, добре переносять високі і низьки температури, але чутливі до забруднення повітря.
суть загальних закономірностей формування адаптацій. Правило двох рівнів адаптації: біосистеми адаптуються до умов існування двома способами: шляхом функціональних адаптацій у межах сталого рівня стабілізації системи та шляхом зміни цього загального рівня стабілізації. На рівні надвидових таксонів застосуванням правила є концепція ідіоадаптацій та ароморфозів. Ароморфози хребетних тварин
властивості адаптаціїІндивідуальність: процес адаптації, незважаючи на те, що відбувається згідно із загальними закономірностями, завжди індивідуальний, оскільки залежить від генотипу організмів, що визначає індивідуальність адаптацій наступних рівнів організації життя. Відносна доцільність: будь-яка адаптація допомагає організмам вижити лише за тих умов, за яких вона формувалася. Непостійність: адаптації змінюються в процесі індивідуального й історичного розвитку окремих біосистем залежно від змін умов існування.