Презентація на тему "Мастити та їх профілактика"

Мастити та їх профілактика

Мета: Ознайомлення з причинами виникнення маститів;Виявлення шляхів проникнення мікробів у молочну залозу; Встановлення основних принципів контролю за маститами;Ознайомлення з комплексом заходів профілактики маститів;Виховувати дослідницькі якості, які необхідні ветеринарному фахівцю

Мастит - запалення молочної за­лози, спричинене шкідливим впливом механічних, термічних, хімічних і біологічних факторів. Захворювання здебільшого виникає на початку післяродового періоду як ускладнення серозного набряку вим'я. Виникнення маститу спричиняє порушення крово- і лімфообігу внаслідок надмірного передродового серозного набряку вим'я, переохолодження або ушибів.

Патогенні мікроби гематогенним шляхом проникають у вим'я і викликають запалення міжчасточкової й підшкірної сполуч­ної тканин. Рідше мікроби проникають у вим'я з кишечнику або з лімфою при сильних пораненнях шкіри молочної залози. Збудниками серозного маститу у корів є стрептококи, стафілококи, кишкова паличка тощо.

Є два основні принципи контролю маститу:зменшення поширення існуючої інфекції;запобігання виникненню нових. Типи маститу. Мікроорганізми, проходячи через вим’я і розмножуючись, викликають запалення, яке може бути видимим (клінічним) або невидимим (передклінічним). Субклінічний мастит (невидимий) - зустрічається найчастіше. Ознаки хвороби залишаються непомітними, але хвороба дуже шкідлива. Клінічний мастит (видимий) - ознаки запалення очевидні, в молоці помітні згустки і пластівці. Вим’я помітно збільшене (роздуте). Гострий клінічний мастит - має особливо яскраві симптоми: червоне роздуте і болюче вим’я, жорсткі тканини вимені, низька якість та надої молока. Іншими ознаками є лихоманка, втрата апетиту, знижена активність рубця, часте серцебиття, зневоднення, слабкість та в’ялість.

На сьогодні відомо, що збудниками інфекційних маститів є близько 100 патогенних мікроорганізмів. Найбільш розповсюджені з них золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus), стрептокок агалактія (Streptococcus agalactiae) та коринебактерії (Сorynebacterium bovis), які частіше потрапляють до вимені корів під час доїння через доїльні апарати. Нерідко можна натрапити на штами збудників, резистентних до антибіотиків, що є однією з причин низької ефективності лікувальних заходів маститів і можуть призводити до вибракування корів. Наприклад, штами збудника маститів золотистого стафілокока набули здатності продукувати фермент, що інактивує бета-лактамні антибіотики.

Деякі підвиди мікоплазми (Мycoplasma) здатні розповсюджуватися від корови до корови аерозольним шляхом й уражувати вим’я, також спричиняти артрити, аборти, пневмонії та кон’юнктивіти. Більшість інших видів є умовно-патогенними мікроорганізмами внутрішнього або навколишнього середовища. За різними даними, у 3–40% випадків маститів патогенну мікрофлору не виділяють — безпосередньою причиною, що спровокувала мастит, може бути інтоксикація організму або травмування молочної залози внаслідок дії механічних, термічних і хімічних чинників. Сприяють появі маститів і стреси, порушення правил утримання й техніки доїння, післяродові ускладнення, незбалансоване харчування, а також брак вітамінів, тобто усі чинники, що призводять до пригнічення імунітету.

Одним з ефективних інструментів зменшення важкості перебігу та розповсюдженості клінічних і субклінічних маститів у стаді, що спричиняють стафілококи та коліформні мікроорганізми, є щеплення глибокотільних корів. Тривають дослідження з вивчення ефективності вітчизняної вакцини проти маститів великої рогатої худоби, яка розроблена з урахуванням поширеності циркуляційних штамів збудників. Попередні результати досліджень показують значне зниження захворюваності на клінічні та субклінічні мастити в стаді та зниження кількості соматичних клітин у збірному молоці. Окрім дотримання вакцинопрофілактики проти різноманітних збудників хворобі добре продуманого раціону, необхідно забезпечувати тваринам спокій.

Щоб визначити, яка бактерія спричиняє мастит, потрібно відібрати проби молока та зробити аналіз. Починаємо з бактеріологічного дослідження молока із загального танка (ПЛР) або висіваємо бактерії. Наше основне завдання ― дізнатися, чи є в стаді корови, інфіковані контагіозними бактеріями. Якщо в загальному танку виявлено Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae чи Mycoplasma bovis, значить, у стаді є корови з субклінічним маститом, спричиненим цими бактеріями. Необхідно з’ясувати причину клінічного маститу, тому що вона не завжди однакова. Одна бактерія спричиняє субклінічний мастит, інша — клінічний. Так, ми лікуємо клінічний мастит антибіотиком, але водночас намагаємося запобігти субклінічному маститу, вживаючи різних заходів. Після отримання результатів лабораторії можна починати діяти.

Контагіозний мастит. Збудниками цього виду маститу є S. aureus, Str. agalactiae, Str. dysgalactiae, CNS, C. bovis, Mycoplasma spp. Як тільки ви виявили його у стаді, насамперед спрямовуйте зусилля на те, щоб відвернути нові випадки інфекції. Зокрема слід перевірити і в разі необхідності налагодити правильне та систематичне дотримання гігієни доїння і доїльного обладнання (використання індивідуальних серветок, рукавичок, дезінфекція дійок тощо), а також порядку доїння (хворих корів треба доїти останніми). Водночас необхідно зменшити наявну інфекцію в стаді шляхом терапії сухостійних корів (залежно від статусу здоров’я вимені вводять антимікробні препарати та консерванти) та вибракування корів із хронічним маститом. Це дії на довготривалу перспективу, тому спочатку варто розробити план вибракування, адже не можна вибраковувати, приміром, усі 30% корів. Також можна робити щомісячний моніторинг, бактеріологічне дослідження молока для виявлення нових інфекцій.

Екологічний мастит (Str. uberis. E. coli, Klebsiella spp., Prothoteca spp.). Заходи боротьби з цим видом маститу подібні до попередніх. Ключовим є дотримання гігієни доїння та середовища утримання сухостійних корів. Слід уникати великої густоти корів та забезпечити якісну вентиляцію приміщення, тому що патогени з довкілля розмножуються навколо корови, особливо в жарких умовах. Важливу роль відіграє імунітет корів, який залежить від годівлі та наявності/відсутності мінімального стресу. Важко оцінити рівень імунітету корів у стаді на щоденній основі, особливо якщо є інші супутні хвороби, як от діарея, ацидоз, ендометрит чи кульгавість. Вони теж можуть бути причиною поганого імунітету.

Кратність доїння, особливо високопродуктивних корів, під час запуску має першочергове значення для запобігання маститам. Перехід має бути поступовим, а саме: два рази за добу доїти 3–4 дні, один — 4–5 днів, через день — 2–3 рази, через 2 дні — 1–2 рази, за необхідності обмежувати давання води. Запуск вважається закінченим, коли утворення молока у вимені припиняється і вим’я значно зменшується в об’ємі. Через дві доби після останнього доїння із вимені видаляють залишки молока. В сухостійний період слід періодично перевіряти стан вимені. Головною умовою при утриманні сухостійних корів і нетелей є їх годівля високоякісними кормами за раціонами, збалансованими основними поживними речовинами і мінеральними компонентами. За три дні до отелення концкорми повністю виключають із раціону. Добрим кормом для сухостійних корів є злаково-бобове сіно. Всього грубих кормів тільній корові потрібно згодовувати 2–2,5 кг, якісного силосу — по 4–5 кг на 100 кг живої ваги, бажано згодовувати і сінаж високої якості. Коровам з рівнем вгодованості нижче середньої норми годівлі слід збільшувати на 1–2 кормові одиниці. Взимку важливо збалансовувати раціони за вмістом вітамінів А і Д. Одним із важливих заходів запобігання захворюванням вимені у корів є їх періодичне обстеження і лікування.

Контроль маститу — це систематична, щоденна робота, яка залежить від стада, людей, що працюють на фермі, та системи доїння. Метою лікування клінічного маститу є швидке усунення бактерії, що спричиняє мастит, та запобігання значному пошкодженню тканини молочної залози або смерті корови шляхом зменшення запалення. При виявленні клінічного маститу можна застосовувати одну з трьох опцій лікування:протимікробна терапія;знеболювальна терапія нестероїдними протизапальними засобами;дезінтоксикаційна терапія (вливання розчинів електролітів) в разі тяжкого стану тварини.

Протокол лікування клінічного маститу, якщо проводяться бактеріологічні дослідження

Протокол лікування клінічного маститу, якщо бактеріологічні дослідження не проводяться

Факторами ризику є: Травми. Клімат. Неправильний догляд. Спальне місце. Стреси. Нераціональна годівля. Мікроби. Генетика. Застій молока. Погане спорожнення залози

Профілактика маститів складається із комплексу заходів, в який входять:повноцінна, збалансована годівля і напування тваринправильне налаштування і обладнання доїльних майданчиківретельно підібрані молочні апарати при машинному доїннідотримання санітарно-гігієнічних умов як при доїнні тварин, так і в приміщеннях де вони знаходятьсящомісячно проводити дослідження дійного поголів’я на субклінічний та клінічний мастити