Презентація до уроку з історії України у 7 класі на тему "Внутрішня та зовнішня політика руських князів в кінці Х - в першій половині ХІ ст."

Про матеріал
Презентація допоможе розкрити зміст внутрішньої та зовнішньої політики князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. В даному матеріалі не описується запровадження християнства князем Володимиром та "Руська правда" Ярослава.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Тема: Внутрішня і зовнішня політика руських князів в кінці Х – в першій половині ХІ ст.Історія України 7 клас

Номер слайду 2

Період правління Володимира Великого (980–1015) та Ярослава Мудрого (1019–1054) позначився розквітом Київської Русі у всіх сферах її життя. Володимир Великий. Ярослав Мудрий«Володимир землю зорав, Ярослав засіяв». Нестор Літописець

Номер слайду 3

Завдання: На основі розповіді учителя, за матеріалом підручника та історичними джерелами, скласти узагальнюючу таблицю:{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0} Князь Внутрішня політика Зовнішня політика

Номер слайду 4

Володимир Святославич (980 -1015 рр.)Князювання Володимира, розпочалося в скрутні для держави часи. Країна була знесилена постійними війнами Святослава Завойовника та міжкнязівськими чварами. Завоювання у Причорномор’ї та на Балканах були втрачені. Договір 972 р. позбавляв Київ переваг у відносинах з Візантією. Печенізька навала спустошувала південні землі, безпосередньо загрожуючи столиці. Як наслідок, у суспільстві активізувалися відцентрові тенденції.

Номер слайду 5

Цікавий факт: Вченим невідомо, коли народився Володимир. Він належав до синів київського князя Святослава, але був народжений поза шлюбом. «Тоді до Києва прийшли новгородці, - пише Нестор, - просячи собі князя: «Якщо не підете до нас, то самі добудемо собі князя». І мовив їм Святослав: «А хто б пішов до вас?» І відмовились Ярополк і Олег (законні сини). І порадив Добр:«Просіть Володимира!» Володимир же був від Малуші, ключниці Ольжиної. Малуша ж була сестрою Добрині; батьком їм був Малк Любечанин, і доводився Добриня дядьком Володимирові. І сказали новгородці Святославу: «Дай нам Володимира». Він же відповів: « Ось він вам!»Ці слова вписані до «Повісті временних літ» під 970 р.

Номер слайду 6

Зовнішня політика Володимира Великого: До складу Київської Русі на початку правління Володимира входило близько 20-ти різних земель, племен, серед яких були і слов’янські, і фінські, і тюркські. Року 981 повстали в’ятичі, Володимир переміг їх і наклав на них «дань від рала». Наступного року він знову ходив на в’ятичів і переміг їх удруге. Року 984 ходив Володимир на радимичів з воєводою Вовчий Хвіст. Можна гадати, що радимичі поставили сильний збройний опір, бо літопис зазначає: «зустрів (воєвода) радимичів на річці Пищані і переміг». 981-го року Володимир пішов на захід «до ляхів», як каже «Повість временних літ», і взяв гради їх - Перемишль, Червень, Бузьк, Белз, Волинь. Літопис занотовує похід Володимира на хорватів у 993 році. З того часу на землях хорватів закріплюється назва «Русь».

Номер слайду 7

Номер слайду 8

Похід на Корсунь. У 987 році було підписано угоду між великим князем київським Володимиром Святославичем і візантійським імператором Василієм ІІ, за якою Володимир Святославич мав надавати військову допомогу. Після того, як руські воїни допомогли Василію II здолати ворогів, той порушив головну умову договору з Володимиром — відмовив йому в шлюбі зі своєю сестрою. Тоді князь вирішив силою примусити імператора дотриматися обіцяного. Він завдав удару по одному з найвразливіших місць імперії, центрові її панування в Криму — місто Херсонес (ін. назва — Корсунь).

Номер слайду 9

Номер слайду 10

“Шлюбна дипломатія” Європейські правителі вважали за честь поріднитись з київським престолом.

Номер слайду 11

Внутрішня політика князя Володимира: Оберігаючи власні кордони, Володимир грунтовно готувався до тривалої боротьби, розбудовуючи цілу систему воєнно-феодальних замків на південноруському порубіжжі, створюючи могутні земляні вали і рови. Згадана система оборони складалася з 23 поздовжніх валів, котрі об’єднувались у 9 оборонних ліній.

Номер слайду 12

Внутрішня політика князя Володимира:

Номер слайду 13

Златники та срібляники князя Володимира

Номер слайду 14

Освітня реформа. З прийняттям християнства освіта і шкільництво набули розвитку, завдяки чому Русь прилучилася до античної культури та науки. Перше свідчення про школи на Русі датоване 988 р. і пов'язане з її хрещенням. Князь Володимир відкрив при Десятинній церкві школу «книжного вчення», в якій навчалося 300 дітей. Вони функціонували як школи підвищеного типу, де викладали 7 вільних мистецтв. Десятинна церква

Номер слайду 15

Останні роки життя Володимира були затьмарені непокорою синів. 1012 року проти нього повстав пасерб Святополк, що княжив неподалік Києва, в Турові. Князь кинув Святополка до в’язниці. 1014 р. те ж саме вчинив рідний син Ярослав, батьків намісник у Новгороді Великому. Володимир страшенно розгнівався й розпочав готуватися до походу на Новгород. Але у розпалі готувань раптово помер. Так скінчилася доба Володимира. Настав час його сина Ярослава, прозваного давньоруськими книжниками Мудрим.

Номер слайду 16

Ярослав Мудрий(1019- 1054)Політичну кар’єру Ярослав розпочав дуже рано. На десятому році життя, 988 р., він був відірваний від матері й поставлений батьком намісником у Ростово-Суздальській землі, в Поволжі. Та раптом у Новгороді Великому помер найстарший син Володимира Вишеслав. І Володимир несподівано для всіх перевів до Новгорода малого Ярослава.

Номер слайду 17

Прихід до влади князя Ярослава: Хвороба та раптова смерть Володимира Святославича 15 липня 1015 р. різко змінила ситуацію у державі. Великокнязівський стіл захопив Святополк, що перебував у Києві . Не маючи стабільної підтримки, він став на шлях усунення інших претендентів. 24 липня Бориса було вбито найманцями Святополка. Така ж доля чекала на Гліба муромського та Святослава древлянського. Ярослав рушив у похід проти Святополка. Восени 1015 р. під Любечем відбулася битва, в якій війська Святополка зазнали поразки, а сам він утік до Польщі.

Номер слайду 18

Влітку 1018 р. проти Ярослава виступив тесть Святополка польський король Болеслав І Хоробрий. Після поразки на р. Буг Ярослав змушений був повернутися до Новгорода. Ярослав тієї ж зими (1018—1019) з новими загонами варяг та новгородців виступив проти Святополка. «Ярослав зібрав силу воїнів і пішов йому назустріч,— пише Нестор. – На сході сонця зійшлись супротивники, і бій був жорстокий, якого ще не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного, рубались і сходились тричі, так, що низинами кров текла. І надвечір взяв гору Ярослав, а Святополк побіг» та був ущент розгромлений Ярославом у жорстокій триденній битві на Летському полі (р. Альта) Програвши боротьбу, Святополк втік на захід й загинув десь «між чехами і ляхами».

Номер слайду 19

Позбувшись Святополка 1019 р., Ярослав зіткнувся у боротьбі за владу з старшим братом Мстиславом. Унаслідок Лиственської битви, яка відбулася 1024 р. між Ярославом і Мстиславом біля Чернігова, брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру і правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Відтоді брати жили в злагоді. Після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав правив одноосібно і став, за словами літописця, «самовладцем Руської землі».

Номер слайду 20

Зовнішня політика Ярослава Мудрого:1029 року відбувся похід на ясів, що загрожували Тмутаракані;1030-1031 роки – польська кампанія, у якій Володимировичі підтримували князя Безприма у його зазіханнях на польський престол та водночас відвоювали Червону Русь;1038 рік – похід на ятвягів;1040 – на Литву;1041 – у Мазовію;1042 – проти балто-фінських племен ям та чудь;1043 року відбувся останній похід русів на Константинополь, яким керував син Ярослава – Володимир. І хоча руське військо зазнало поразки, відносини між Києвом та Візантією продовжують тіснішати.

Номер слайду 21

Номер слайду 22

“Шлюбна дипломатія”. Ярослава Мудрого називали “тестем Європи”

Номер слайду 23

Номер слайду 24

Внутрішня політика Ярослава Мудрого: На початку свого князювання Ярославу довелося докласти чимало зусиль для захисту Київської держави. Продовжуючи справу батька, він зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі». Князь укріпив Київ, звівши «місто Ярослава» — систему укріплень із ровами і земляними валами заввишки 14 м із міцними дубовими стінами та вежами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих укріплень не мала рівних на Русі. Територія «міста Ярослава» у сім разів перевищувала площу «міста Володимира».

Номер слайду 25

На півдні Ярославу вдалося розбити печенігів, які в 1036 р. здійснили останній великий напад на Русь. «Повість» з торжеством пише: «Була січа жорстока, і ледве надвечір узяв гору Ярослав. І побігли печеніги в різні боки, і не знали, куди бігти. Одні, тікаючи, тонули в Сетомлі, інші в інших річках, а ще інші бігають, невідомо де, до нинішнього дня».

Номер слайду 26

«Заклав Ярослав місто велике, у якого нині Золоті ворота, заклав і церкву святої Софії, митрополію, і далі церкву святої Богородиці Благовіщення на Золотих воротах, потім монастирі святого Георгія і святої Ірини». Зміцнивши своє становище на престолі, Ярослав багато зробив для утвердження Києва в ролі політичного осередку країни. Характерною ознакою успішного розвитку різних земель стало кам’яне будівництво у Києві, а також Чернігові, Новгороді, Переяславі.

Номер слайду 27

Номер слайду 28

При великокнязівському дворі переписувалися та перекладалися книги, збиралися церковні та історичні твори. Більшість тих, перекладених з грецької та інших іноземних мов книжок були церковними, богослужебними. Поряд з ними поширювались на Русі вчені трактати.

Номер слайду 29

Номер слайду 30

20 лютого 1054 року Ярослав Володимирович помирає у Вишгороді. Його було поховано у соборі Святої Софії, поряд із дружиною Інгігердою. А разом із князем у минуле відходять і найкращі часи Київської Русі.

pptx
Додано
27 жовтня
Переглядів
103
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку