Гурток дворян-автономістів – гурток, що діяв в 80-90 рр. XVIII ст. в Новгород-Сіверському. Основна ідея – відновлення козацької автономії в межаї російської держави. Прагнули відродження козацьких формувань. Розробляли проекти створення в Новгород-Сіверському університету та Української академії наук. Поширювали антиурядову публіцистику1791 р. організовано поїздку В. Капніста до Берліна. Василь Капніст
Гурток романтиків – це гурток творчої інтелігенції, дяв в 30-40 рр. ХІХ ст. в Харкові, що ідеалізував український народ і захоплювався історією. Засновник Ізмаїл Срезневський – видавець 6 випусків «Запорізької старини» (1833-1838)Українські території – не лише території Гетьманщини, а усі, де проживають українціПриорітет розвитку укр. мови як мови культури. Вважали, що український народ сам написав свою історію фольклором
«Я познайомився з видавцем “Запорозької старини” Ізмаїлом Івановичем Срезневським, який тоді вже обійняв посаду ад’юнкт-професора зі статистики в університеті. Ізмаїл Іванович, у той час хоча ще дуже молода людина, був глибоко начитаним, дуже розумним і з великим жаром і охотою до наукової праці. Я став часто відвідувати його, і дім його зробився для мене улюбленим місцем відпочинку й обміну думками. Хоча спеціальністю його була статистика, але йому не чужими були красне письменство і поезія, до того ж мав особливу любов до слов’янських мов і літератур, любив також малоросійську народність... Взагалі зближення моє з цією людиною дуже сприяло моєму прагненню до вивчення малоросійської народності. У цей час від народних малоросійських пісень я перейшов до читання малоросійських творів, яких, як відомо, було в той час дуже мало». Як М. Костомаров ставиться до І. Срезневського? Що в ньому викликало захоплення сучасників?
Кирило-Мефодіївське братство – це братство, ініціатором створення якого був В. Білозерський, існувало з січня 1846 року по березень 1847 року. Основні програмні документи – «Книга буття українського народу» та «Статут»Передумовами виникнення були: наступ царизму на українські права, посилення русифікації, виникнення української національної ідеї, розвиток європейської філософської думки та діяльність польських романтиків. Поширювали відозви, писали наукові праці та виступали з лекціями.