Презентація до уроку з теми:''Золоте прававило моралі. Моральний вчинок''.Етика 5 клас. Матеріали до уроку.
Терміни «Мораль» і «Етика», є тісно пов’язаними поняттями, і досить часто вживаються як синоніми, але це не зовсім вірно. Простими словами, річ у тім, що мораль, це більш глобальне поняття, яке говорить нам, що правильно або неправильно в цілому і загальному незважаючи на конкретну ситуацію. Етика своєю чергою – це керівні принципи, які допомагають людині або групі вирішувати, що добре чи погано в конкретній ситуації. Мораль і Етика
«Золоте» правило є фундаментальним правилом моральності. Воно виникло ще в середині І тисячолітті до н.е. Після його появи і формулювання стався найбільший гуманістичний переворот, під знаком якого люди живуть й нині. Правило з’явилося одночасно у різних країнах та культурах, незалежно один від одного: давньоіндійської (Будда), давньокитайської (Конфуцій), давньогрецької (Сім мудреців). Проте формулювання були дуже схожі. З того часу «золоте» правило моральності ввійшло як у філософські традиції, так і в культуру та суспільну свідомість.
Німецький професор ХХ-го століття Г. Райнер виділяє три формулювання «золотого правила» моральності:? правило відчування: «(не) роби іншому те, чого (не) бажаєш собі»;? правило автономності: «(не) роби сам того, що ти бачиш (не) похвального в іншому»;? правило взаємності: «як ви (не) хочете, аби по відношенню до вас відносились люди, так само (не) чиніть по відношенню й до них».
З усіх пристрастей заздрість найогидніша — існує безліч пристрастей, але найогидніше — це заздрість людей. Вона здатна привести опонента навіть до нервових захворювань. Жадібний сам собі спокою не дає — невміння жити своїм життям, перестати рахувати чужі гроші, викликає у людини відчуття власної незначущості. Йому хочеться мати більше. Це призводить до великих проблем. Краще по світу збирати, ніж чуже брати — злодійство ніщо не може виправдати. Завжди краще попросити допомогти, якщо самі не в силах вирішити проблему. Говорити без справи, що по воді писати — ніхто не прислухається до слів балаболки. Бідність краде, а потреба бреше — на жаль, коли людина не здатна забезпечити своє існування, то він може почати красти, замість того, щоб влаштуватися на роботу. Бідність вчить, а щастя псує — коли люди щасливі, вони забувають про все, а в потребі — вчаться виживати, причому багато виходять з цього положення з гордістю. Битися, битися — не розуму набиратися — невміння вирішити проблему мирним шляхом, не можна назвати гарною поведінкою. Бог бачить, хто кого образить — хто живе неправильно, не дотримуючись моральні принципи, в майбутньому все одно отримає покарання. Злодій, що заєць — і тіні своєї боїться — нечесний на руку людина не зможе жити спокійно. Мораль і моральність в приказках
Золоте правило моралі отримало широке розповсюдження, міцно ввійшло в людську свідомість у вигляді прислів’їв і приказок, вимог житейської мудрості. Згадаймо зразки народної мудрості: «Чого в іншому не поважаєш і сам не роби», «Як аукнеться, так і відгукнеться», «Не рий яму іншому, сам до неї попадеш», «Не знайшов у собі — не шукай в інших» і т. ін. Звідси й поради: «Не рий іншому яму, сам в неї потрапиш»; «Чого собі не бажаєш, того й другові не твори».
Що таке вчинок? Який вчинок називають моральним? Такі ситуації, коли слід поступитися власними зручностямизаради інших людей: запропонувати сісти в транспорті літньому пасажирові, відвідати хворого товариша, позбирати сміття на березі річки, потурбуватися про безпритульну тварину тощо. Такі дії є виявами моральної активності, вони свідчать про небайдуже ставлення до інших і також є, безперечно, добрими вчинками. Що таке вчинок? Це знають усі,Бо безліч робили вчинків в житті. Вчинок – синонім слова «чинити»,А значить – щось добре й приємне робити.
У Корані золоте правило не зустрічається, але воно є одночасно в позитивній і негативній трактуванні в «Сунні» як одне з висловів Мухаммеда, який так учив вищому принципу віри: "Робіть всім людям те, що ви хотіли б, щоб вам робили люди, і Не робіть іншим того, чого ви не хотіли б собі ". В ісламі
У Новому Завіті ця заповідь неодноразово повторювалася Ісусом Христом. В Євангелії від Матвія : «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви з ними, бо в цьому Закон і Пророки» (Мф. 7:12), «люби ближнього твого, як самого себе» (Мф. 19: 18-20), «Ісус сказав йому: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю і всією думкою твоєю: це є перша і найбільша заповідь; А друга однакова з нею: Люби свого ближнього твого, як самого себе; На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки»( Мф. 22: 38-40)В Євангелії від Марка : «любити ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!» (Мк. 12: 32-34). В Євангелії від Луки : «І як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними» (Лк. 6:31). У християнстві
Моральна культура – це і є моральні звички, що стали емоційним стражем поведінки. Виховання почуття чуйності – одна з найважливіших сторін становлення моральної культури. Той, хто живе в світі моральних цінностей, із малих років почуває себе сином Батьківщини. Твої вчинки виявляють рівень твоєї моральної культури. Азбука виховання людяності в тому, щоб дитина, віддаючи тепло своєї душі іншим людям, знаходила в цьому особисту радість. Моральне невігластво починається з невміння озирнутися.
Кожна людина приходить у світ, аби виконати свою місію, залишити по собі добрий слід. Кожен повинен щось зробити, аби, підсумовуючи прожите і пережите, можна було б сказати своєму найвищому судді – совісті: життя минуло недаремно. Бо хіба не заслуговує на повагу і добру пам’ять повсякденна чесна праця? І щоб не робила людина, вона повинна вкладати у свою справу частинку власної душі, зернину творчості. Я докладу всіх зусиль, щоб здійснити свою мрію, бо знаю, що ніхто, крім нас самих, не змінить цей світ на краще. І тільки наполегливою творчою працею на благо рідного народу можна поліпшити і свою долю. Що для мене моральний вчинок?
Добро творить спіши, мій друже,Для товаришів і для подружок. Буває на душі в них зле,Та слово лагідне твоєСпасінням може для них стати – Добро уміє лікувати. Говорить істина свята: Не роби нікому зла,З образою важко дуже жити,За зло добром умій платити,Бо хто творить добро уміє,Лиха вже не заподіє. Даруйте всім лиш добрі дари,Живіть, творіть лиш добрі справи,Можливо стане світ добрішим,А ми у ньому щасливіші!