«Так» чи «ні»Моріс Метерлінк1 Народився у Франції.2. Його батько був бідним селянином.3. У 12 років вступив до єзуїтського коледжу.4. Атмосфера, що панувала там, навіювала оптимістичні настрої.5. Перші вірші (1875р) вражали депресивністю.6. Герої перших п’єс – рішучі особистості, що протистоять силам зла.
Пригадаємо. Модернізм…Декаданс…Символізм… представники…4. Представником естетизму в літературі є…5. Поетична збірка якого поета була засуджена за аморальність?10. Назва літературної течії, що витончено відтворює особисті враження?6. Поет, вірш якого став своєрідним маніфестом символізму…7. За життя його визнали “королем поетів”.8. Прокоментуйте словосполучення “кінець віку”
«Синій птах» М. Метерлінка— належить до жанру феєрії: *химерно-казковий сюжет; *фольклорні та міфологічні образи; *умовність простору і часу; *символістичність ситуацій і образів; *ліризм;*узагальнювальний зміст; *наявність яскравих сценічних ефектів. П’єса «Синій птах» цілком відповідає законам цього жанру
Сюжет. Казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’я і щастя хворій дівчинці — онучці феї Берилюни. Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв — дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля — через багато випробувань, що допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч.
Синій птах – символ щастя…потрібно побачити в реальному повсякденному житті — у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді та безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний. Він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди — вона нескінченна. У такий спосіб фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті, її зустріч з добром і злом у пошуках істини та гармонії
Композиція. П’ять дій, дванадцять картин. Картини об’єднані авторською ідеєю і наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей — майбутнього людства. Зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля і Мітіль.
убогі радості Так, у Країні Спогадів серед померлих родичів вони усвідомлюють благородну потребу поважати пам’ять предків. У садах Блаженств діти дізнаються про різні цінності в людському житті. Одні Блаженства уособлюють плотські насолоди, убогі радості — це «гладкі земні Блаженства» (бути багатим, віддаватися лінощам, надмірностям у їжі й питві, багато спати, бути пихатим і т. ін.).
інші БлаженстваЇм протистоять інші Блаженства (тобто цінності). Порівняно з першими вони непомітні і навіть сірого кольору (наприклад, Блаженство любити батьків). Але саме Блаженство чистих Радощів, Безневинних Думок, Зимового Вогнища, Блаженство милуватися красою природи і — найголовніше — відчувати Материнську любов сповнюють життя людей високим змістом і духовністю..
Кульмінація Зустріч дітей із Материнською любов’ю є психологічною кульмінацією п’єси. Таким чином, в алегоричних і символічних образах п’єси стверджуються моральні цінності: перевага добра над злом, духовності над ситою вульгарністю, чеснот над пороком. ці істини відкриваються дітям і створюють духовний світ Тільтіля і Мітіль