презентація до уроку "Жінрочі образи в романі Стендаля "Чероне і чорне"

Дві долі – два кохання Жіночі образи роману Стендаля «Червоне і чорне»

Афоризми Стендаля Любов — чудова квітка, але потрібна відвага, щоб підійти і зірвати її на краю провалля. Любов — єдина пристрасть, за яку платять тією самою монетою, яку вона сама карбує. Про силу однієї пристрасті потрібно судити за силою іншої, якою заради неї пожертвували. Коли любиш, не хочеш пити іншої води, окрім тієї, яку зна­ходиш в улюбленому джерелі. Навіть суворість коханої жінки сповнена безкінечної чарів­ності. У світі почуттів є лише один закон — зробити щасливим того, кого любиш.

Луїза де Реналь Матильда де Ла-Моль

Встанови послідовність подій 123456789

Встанови послідовність подій Матильда де Ла-Моль Луїза де Реналь

Я заслужив смерть, але, великий Боже, добрий, велико­душний Боже, поверни мені мою кохану!

Встанови послідовність подій …висока й ставна жінка, у свій час мала славу першої красуні на увесь край, як кажуть тут у горах. У її зовнішності та ході було щось юне й простодушне. Ця наївна грація, сповнена невинності і жвавості, мабуть, могла б зачарувати парижанина м'якою прихованою палкістюІї душа була проста й наївна; вона ніколи не наважувалась судити чоловіка, не признавалася сама собі, що їй з ним нудно. Вона вважала, хоч і не замислювалась над цим, що між подружжям не буває ніжніших стосунків. До появи Жюльєна вона, по суті, цікавилась тільки дітьми. їхні легкі недуги, прикрощі, маленькі радощі поглинали всю чутливість її душі, яка за все життя знала тільки одну палку любов до бога. Пані де Реналь, багата спадкоємиця побожної тітки, одружена в шістнадцять років з немолодим дворянином, за все своє життя не переживала нічого, що хоч би трохи нагадувало кохання. Пані де Реналь, здавалося, що вона занедужала. її кидало то в жар, то в холод, і вона зовсім втратила сон, вона оживала тільки тоді, коли бачила перед собою покоївку або Жюльєна. їхнє майбутнє щастя, яке вони знайдуть під спільним дахом, не йшло їй з думки. Пані де Реналь наче вперше відчула красу природи; вона захоплювалась усім до нестями. Кохання, що проймало її, робило її заповзятливою і рішучою.

Встанови послідовність подій її краса — це краса юностіУ Матильди було досить смаку для того, щоб ніколи не повторювати в розмові наперед заготовлених дотепів; але вона була надто чванлива, щоб не захопитись сама собою. Хто з них,— думала вона,— був би здатний, навіть за найсприятливіших обставин, зробити щось таке, щоб йому загрожував смертний вирок?І все ж,— думала вона з дедалі глибшим сумом,— доля наділила мене всіма благами, знатністю, всім, крім щастя! Найсумнівніше з моїх достоїнств — це ті, про які мені твердять сьогодні цілий вечір. Розум —так, він у мене є, бо вони всі, очевидно, його бояться. Досить їм торкнутися якогось серйозного питання, як через п'ять хвилин вони вже знемагають і, неначе роблячи велике відкриття, повторюють те, що я тверджу їм цілу годину. Я вродлива, в мене є й ця перевага, заради якої мадам де Сталь пожертвувала б усім , а проте я вмираю з нудьги. Між Жюльєном і мною не буде шлюбного контракту, не буде нотаря; тут усе героїчне, все — справа випадку. Якщо не зважати на те, що він не благородного роду, мов кохання — це кохання Маргарити де Валуа до молодого Ла-Моля, найчарівнішого юнака свого часу. Страшилася вона тільки одного: щоб її не засудив Жюльєн. Ніщо не могло так оживити її і вилікувати від постійних приступів нудьги, як думка про те, що вона ставить на карту усе своє життя.…я вже не так боятимусь роздратувати читача, продовжуючи свою розповідь про безумства цієї чарівної дівчини.

«Удивительная карьера Жюльена Сореля, необычайная любовь его к двум женщинам, два женских образа, резко противопоставленных один другому, честолюбие, приведшее к преступлению, провинциальные и столичные нравы и все общество Реставрации в вертикальном разрезе — от разбогатевшего выжиги-крестьянина до всемогущего маркиза — все это зрелище, возникшее в его воображении, показалось Стендалю столь захватывающим и столь типичным, что он решил воспроизвести его в романе, полном действия и психологического анализа» (Б. Г. Реизов)