Презентація до виховного заходу "Послання дітям"

ПОСЛАННЯ ДІТЯМ

Мама. Як прекрасно звучить це чарівне слово. Коли тобі було півроку, вона годувала та купала тебе. А ти у вдячність їй плакав усю ніч.

Коли тобі був рік, вона вчила тебе ходити. А ти у вдячність їй втікав, коли вона кликала тебе.

Коли тобі було 3 роки, вона готувала для тебе смачну їжу. А ти у вдячність їй перевертав тарілку на землю.

Коли тобі було 4 роки,  вона вчила тебе малювати. А ти у вдячність їй розмальовував стіни в кімнаті.

Коли тобі було 5 років, вона вдягала тебе у гарні речі. А ти у вдячність їй приходив додому брудний з ніг до голови.

У 6 років вона повела тебе у школу. А ти у вдячність їй усю дорогу кричав, що не хочеш іти в школу.

Коли тобі було 10, вона чекала тебе зі школи, щоб обняти. А ти у вдячність їй  зачинявся у своїй кімнаті перед телевізором.

Коли тобі було 18, вона плакала на випускному вечорі. А ти у вдячність їй просив купити модну машину.

Коли тобі було 20, вона просила побути з сім’єю. А ти у вдячність їй проводив весь час з друзями.

Коли тобі було 25, вона влаштувала пишне весілля. А ти у вдячність їй жив з дружиною якнайдалі від дому.

Коли тобі було 30, вона радила, як виховувати дітей. А ти у вдячність їй просив не втручатися у твоє особисте життя.

Коли тобі було 35, вона дзвонила і запрошувала на обід. А ти у вдячність їй відповідав, що зайнятий і не можеш.

Коли тобі було 40, вона повідомляла, що хвора і потребує допомоги. А ти у вдячність їй говорив, що не можеш перейматися усіма її проблемами.

Одного разу твоя мама покине цей світ. У той час, як її любов до тебе не покине її серця. Вона піде і одна з воріт раю закриється перед тобою. Якщо твоя мама ще жива …  не залишай її. Зроби все, щоб вона була щасливою. Це єдина людина, яка заслуговує на щастя, але ніколи не вимагає його, не просить, не чекає!